УДК 612.8
В статті висвітлюється актуальне питання сьогодення щодо особливостей сучасного підходу до діагностики та менеджменту харчової алергії у дітей. В останні десятиліття відмічається зростання поширеності харчової алергії, що обумовлює пошук нових діагностичних підходів та ефективних терапевтичних засобів. Факторами, що сприяють зростанню алергічних захворювань, називають екологічні (забруднення повітря, нові харчові продукти, зміни способу життя), а також воєнні та гуманітарні виклики, що створюють додаткове навантаження на імунну систему дитячого населення. В роботі було розглянуто ефективні підходи до діагностики та менеджменту харчової алергії у дітей різних вікових груп. Було зазначено, що харчові алергії різняться за типом алергену, тяжкістю та основною етіологією, що ускладнює діагностику. Перехресна реактивність між алергенами, наявність кількох харчових алергій та харчова непереносимість, яка часто імітує харчову алергію, додають додаткової складності діагностиці. Харчова алергія у дітей залишається динамічною проблемою, щодо якої постійно вдосконалюються діагностичні методи та тактика ведення. Сучасні лабораторні методи значно відрізняються за чутливістю, специфічністю та клінічним застосуванням, що зумовлює потребу у комплексному підході до верифікації діагнозу. Серед діагностичних методів “золотим стандартом” залишається оральна провокаційна проба, тоді як молекулярна діагностика дає змогу прогнозувати тяжкість та персистенцію алергії. В статті зазначається, що у дітей раннього віку переважають IgE-опосередковані реакції на білки коров’ячого молока, яєць та пшениці, з тенденцією до
формування толерантності у 70-80 % випадків до 5 років. У підлітків зростає частота полісенсибілізації з проявами у вигляді орального алергічного синдрому, анафілаксії, поєднання з бронхіальною астмою. Менеджмент базується на поєднанні елімінаційної дієти, пероральної імунотерапії, біологічної терапії (омалізумаб, дупілумаб) та освітніх програм для пацієнтів та їх сімей. Розробка персоналізованих, безпечних та зручних для пацієнтів підходів має вирішальне значення для покращення якості життя та зменшення ризиків тяжких реакцій. Інформований підхід до діагностики та моніторингу, поєднаний із міждисциплінарною координацією догляду, є ключовим фактором для оптимізації результатів у дітей із харчовою алергією. Отже, оптимізація менеджменту харчової алергії у дітей потребує мультидисциплінарного підходу, персоніфікованих схем терапії та національної стратегії щодо створення реєстру анафілаксій та впровадження сучасних підходів до діагностики та лікування таких пацієнтів.
The article highlights the topical issue of the modern approach to the diagnosis and management of food allergies in children. In recent decades, there has been an increase in the prevalence of food allergies, which has led to the search for new diagnostic approaches and effective therapeutic agents. The factors contributing to the increase in allergic diseases include environmental factors (air pollution, new foods, lifestyle changes), as well as military and humanitarian challenges that place additional stress on the immune system of the children population. The paper reviewed effective approaches to the diagnosis and management of food allergies in different age groups of children. It was noted that food allergies vary in terms of allergen type, severity, and underlying etiology, which complicates diagnosis. Cross-reactivity between allergens, the presence of multiple food allergies,
and food intolerance, which often mimics food allergy, add additional complexity to diagnosis. Food allergy remains a dynamic field in which diagnostic methods and management are constantly evolving. Modern laboratory methods vary significantly in sensitivity, specificity, and clinical application, necessitating a comprehensive approach to diagnosis verification. Among diagnostic methods, oral food testing remains the gold standard, while molecular diagnostics allow predicting the severity and persistence of allergies. The article notes that in young children, IgE-mediated reactions to cow's milk, egg, and wheat proteins predominate, with a tendency to develop tolerance in 70-80% of cases by the age of 5. In adolescents, the frequency of polysensitization and the risk of anaphylaxis increase when combined with bronchial asthma. Management is based on a combination of elimination diet, oral immunotherapy, biological treatment (omalizumab, dupilumab), and educational programs for patients and their families. Developing personalized, safe, and patient-friendly approaches is crucial for improving quality of life and reducing the risk of severe reactions. An informed approach to diagnosis and monitoring, combined with interdisciplinary coordination of care, is key to optimizing outcomes in children with food allergies. Therefore, optimizing the treatment of food allergies requires a multidisciplinary approach, personalized treatment regimens, and a national strategy for creating an anaphylaxis registry and implementing modern approaches to diagnosis and patient management.