УДК 616.988:578.835.1[-053.2-036-036.2(477.19)

Анотація

Протягом останніх років спостерігається чітка тенденція до почастішання випадків захворювань, спричинених ентеровірусами, що набувають епідемічного значення. Однією з відносно «молодих» клінічних форм ентеровірусної (ЕВ) інфекції є «хвороба рука-нога-рот» (HFMD), яка досить висококонтагіозна.

Мета роботи – дослідити клінічні прояви, епідеміологічні особливості та ускладнення HFMD у дітей, госпіталізованих в обласну інфекційну лікарню м. Львова.

Пацієнти і методи. Дослідження охопило 82 дітей віком від 10 місяців до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній інфекційній лікарні м. Львова з вересня 2022 до серпня 2024 р. Здійснено клінічні, біохімічні та молекулярно-генетичні дослідження.

Результати. У всіх дітей спостерігалися типові клінічні прояви HFMD: поліморфні плямисто-папульозно-везикульозні висипання на шкірі (долоні, стопи, обличчя) та ураження слизовиих оболонок ротової порожнини. Інкубаційний період становив 3-6 діб, продромальний період – 1-3 доби. Хвороба мала середньотяжкий перебіг. Основний шлях передачі – фекально-оральний та контактно-побутовий. Факторами ризику стали контакти з хворими в дитячих колективах і відвідування басейнів.

Ускладнення включали оніхомадезис (25,6 %), злущення епідермісу (8,5 %) та рубцювання елементів висипки (4,9 %). У 25,6 % випадків діагноз підтверджено виявленням РНК ентеровірусів методом ПЛР.

Висновки. HFMD традиційно має сприятливий перебіг і завершується повним одужанням. У процесі практичної роботи виникає необхідність диференційної діагностики з іншими інфекційними захворюваннями та токсико-алергічними ураженнями шкіри, які мають подібні клінічні прояви.

UDC 616.923-053.2

В Європі й Україні у останні роки реєструють зростання захворюваності на кашлюк. Метою дослідження було з’ясувати особливості перебігу кашлюку у дітей перших трьох років життя у період після пандемії COVID-19 та порівняти їх з клінічними та лабораторними даними аналогічних пацієнтів які хворіли на кашлюк до початку пандемії. Проведено ретроспективний аналіз 97 карт стаціонарного хворого віком 0-36 міс з діагнозом кашлюк, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній клінічній інфекційній лікарні в періоди 2017–2019 рр. і 2023–2024 рр. Встановлено, що перебіг захворювання у когорті дітей у період після епідемії був легшим, водночас з вищою частотою респіраторних ускладнень; виявлено низку відмінностей в клінічних проявах, показниках загального аналізу крові у дітей різних вікових груп, та у період до та після виникнення пандемії SARS-CoV-2. Після завершення пандемії COVID-19 ослаблення популяційного імунітету, генетичні мутації Bordetella pertussis та можливий вплив перенесеної SARS-CoV-2-інфекції на імунну відповідь сприяли зростанню сприйнятливості дітей до кашлюку та зміні клінічних проявів захворювання.

УДК: 616.9-053.2(07)С95

У навчальному посібнику стисло викладено класичні та сучасні відомості про етіологію, патогенез, клінічну маніфестацію та методи діагностики; лікування найпоширеніших інфекційних захворювань дитячого віку в Україні; імунізацію, враховуючи протоколи  України та загальноєвропейські. До кожної теми додаються  тести для самоконтролю набутих знань.

Для студентів та інтернів вищих медичних навчальних закладів.

The textbook briefly describes classic and modern information about etiology, pathogenesis, clinical manifestation and diagnostic methods; treatment of the most common childhood infectious diseases in Ukraine; immunization, taking into account Ukrainian and European guidelines. Tests for self-monitoring of acquired knowledge are added to each topic.

For students and interns of higher medical educational institutions.

УДК 616.98:579.834.114-053.2

Abstract. Neuroborreliosis constitutes a neurological sequelae of Lyme disease, due to the pathogenic activity of the spirochetal agent, Borrelia burgdorferi. Transmission of this microorganism to human hosts occurs through the bite of an infected tick. The persistent intracellular presence of Borrelia burgdorferi gives rise to a primary cutaneous manifestation known as erythema migrans. Later, at advanced stages of the
disease, it can lead to central nervous system involve. The aim is to present a case study of a 15-year-old female patient with neuroborreliosis, a neurological complication of Lyme disease, and to discuss the possible mechanisms of this complication. Material and methods. Clnical, laboratory, instrumental examination and neurological status assessment of the patient M revealed the Facial muscles palsy on the left side of the face, with no signs of Meningitis. The hospital conducted tests for Borreliosis, a lumbar puncture, and an MRI of the brain. Results. This clinical report demonstrate the progression of neuroborreliosis, marked by encephalitis and facial nerve palsy, in a 15-year-old female patient. Unfortunately, Lyme borreliosis was detected in the late stages of the disease because the primary symptoms that occur in the early, localized stage - erythema migrans - were сomitted. Nonetheless, the identification of neuroborreliosis and the implementation of appropriate therapeutic interventions (Ceftriaxone & Doxycycline, Prednisolone, Acetazolamide prescription) facilitated the patient’s recovery. The discussion presents possible mechanisms for the development of this complication. Conclusions. With this clinical case, we aimed to demonstrate the development of neuroborreliosis with encephalitis and palsy of the facial nerve in an 15-year-old girl, the rare childhood diseases in our regions. Unfortunately, Lyme borreliosis was detected in the late stages of the disease because the primary symptoms that occur in the early, localized stage - erythema migrans - were omitted. However, the diagnosis of neuroborreliosis
and adequate treatment contributed to the patient’s recovery. The discussion presents possible mechanisms for the development of this complication.
Key words: Neuroborreliosis, Lyme diseases, Encephalitis, Facial nerve palsy, children, treatment.