УДК 811.111:61:004.738.5](07.07):
821.111 Твори А. Крісті

Простежено шляхи створення нових комунікативних методик викладання фахової мови на базі інтернет-ресурсів, соціальної мережі
зокрема, з використанням творів зарубіжної літератури, а саме романів А. Крісті з фармацевтичною медичною лексикою, їх екранізацій. Англійська мова – це сучасна «лінгва франка», англійська мова як засіб медичного міжнародного спілкування, така ж, як грецька
та латинська в минулому; є важливою передумовою медичної кар’єри, Отже, методики викладання іноземної мови, зокрема у професійній медичній сфері, на сучасному етапі відповідно до розвитку інформаційного глобального поля повинні розвиватися, оновлюватися, удосконалюватися, адаптуватись до вимог нашого часу для задоволення конкретних академічних і професійних потреб.
Сфера методики викладання англійської мови в медичній сфері має відповідати інноваційному характеру науки XXI століття.
Процес розроблення нових методик, їх обговорення на міжнародних конференціях та в Україні, подальше впровадження відбувається на сучасному етапі, зокрема українською й англійською мовою. Предметом дослідження є інноваційний метод упровадження професійної лексики через перегляд автентичних відеосегментів. Питання застосування медичних відеоматеріалів як лексичного аспекту навчання за допомогою повторення висвітлено в цій статті. Під час вибору методів навчання найкращий результат можна отримати в разі поєднання різних методів навчання іноземних мов, адекватних меті та ситуації навчання. Застосування перегляду автентичних
медичних відеоматеріалів забезпечує формування всіх компетенцій студента, відповідає принципам особистісно орієнтованого
навчання, реалізує потенціал міжпредметних зв’язків. Тому серед малодосліджених і актуальних питань сучасної методології в медичній сфері є обмін новітнім досвідом вивчення англійської мови в Україні в галузі медицини й охорони здоров’я. Це стосується також студентів вищих медичних навчальних закладів освіти, які в опануванні іноземної мови мають здобути такий рівень комунікативної компетенції, який дозволив би їм користуватися англійською мовою в галузі професійної діяльності.

УДК: 070:004.738.5

У XXI ст. відзначаємо значущу експансію цифровізації та лінгвістики у різні галузі та науки. Швидка поява подкастингу вийшла далеко за національні кордони. У 2005 році подкаст став «Словом року» за версією Оксфордського англо-американського словника. Власне, як і у США 2001, так і в Україні 2014 та 2022 «блоги і подкасти розквітли в задушливій атмосфері війни». Щоб осягнути мету розвідки визначення основних ознак подкасту як нового сучасного (аудіо та відео) жанру дискурсу медіалінгвістики застосовано такі методи дослідження, як спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, індукція, дедукція, та використано дослідницькі прийоми систематизації, класифікації, перекладу. Результати. Подкаст як жанр медіадискурсу розглядається міждисциплінарно, в царині лінгвістичної прагматики (семіотики, медіалінгвістики та соціолінгвістики). Особливими характер-ними рисами подкасту є форма, зміст і функція. Таким чином, ми з’ясували, що подкаст є носієм цих рис. Подкастерів представляють як незалежні аматори, так і професіонали. Подкастер – продуцент медіатексту. Ця знакодія залежить від таких аспектів: теорій комунікації, моделей і пов’язаних аспектів – кодування, декодування перевтілення та сугестії/ навіювання. Медіадискурс є комунікативною подією, продуктом учасників комунікації, як подкастера, так і аудиторії, через їхнє сприйняття, розуміння, оцінку, несприйняття, пізнання, обмін ідеями, твердженнями та інтерпретацією. Отже, ми тлумачимо метамову. Висновки. Стрижневою знахідкою нашої розвідки є три семіотичні виміри подкасту як жанру медійного дискурсу: 1) кодовий – за формою; 2) інформаційний – за змістом; 3) культурний – за умовною авдиторією. Подкаст – це сукупність знаків, знакодія (семіозис), який характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами.

УДК: 81'42:316.774

Запропоновано визначення медійного дискурсу шляхом виокремлення його ключових ознак як категорії комунікації, породженої
засобами масової інформації. Для досягнення мети розглянуто медійний дискурс як складний знак та проаналізовано його знакодію
(семіозис); з опорою на соціосеміотичний підхід до аналізу дискурсу виокремлено характерні ознаки цього дискурсу та визначено його як
підтип інституційного дискурсу; подано тлумачення основних одиниць метамови. Визначено, що медійний дискурс породжується
різними агентами (і медійними продуцентами – інституціями та особистостями – і реципієнтами; становить сукупність різних мовленнєвих жанрів, утілених у текстах, що є складними знаками, знакодія яких характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами; спрямований на інтеракцію. Встановлено, що медійний дискурс – складний знак, знакодія якого відбувавється в інформаційному просторі і який характеризується кодовим, інформаційним та культурними вимірами.