Background: The diagnosis of adnexal torsion is challenging due to the absence of specific symptoms that can determine the postponing of surgery, and as the consequence, the development of necrotic changes of adnexa. Nowadays, the surgical treatment of patients with this pathology shifting to the ovary-sparing surgery (detorsion) despite to the presence of necrotic changes during surgery. By that, the question of the choice of the method of treatment in case of adnexal torsion still under debate between pediatric surgeons and gynecologists

Aim of the study was to summarize the own experience in treatment of patients with adnexal torsion

Methods: This study was based on the results of retrospective and prospective analysis of treatment of 73 patients with adnexal torsion, who were operated at Lviv Regional Children’s Clinical Hospital «OHMATDYT» during 2010-2022 years. Diagnosis was established on results of clinical investigation and ultrasonography (US). It was performed 74 surgical procedures (one patient was operated twice), among them 57 (77%) by laparoscopic and 17 (23%) by open approach (laparotomy). It was 49 (66,2%) ovary-sparing surgeries (detorsion with or without cystectomy) and 25 (33,8%) – adnexectomy.

Results of the study were evaluated by the statistical program StatPlus: mac, AnalystSoft Inc. (version v8). Results: The average age of patients was 11,5±0,5 years. Abdominal pain (in 100%) and vomiting (in 49,3%) were the main clinical appearances. Unilateral ovarian enlargement and peripherally displaced follicles were the most frequent US findings. The absence of the blood supply was revealed in 39,5% and the whirlpool sign in 11,6% of patients. Among all patients, simple torsion confirmed in 24,3%, while the torsion caused by cyst or dermoid tumor, revealed in 75,7% of patients. Detorsion was performed only in 24,3% of patients and in 42,5% of patients it was supplemented by cystectomy. Adnexectomy was performed in 32,2% of patients.

Conclusions. The diagnosis of adnexal torsion should be considered in all females with acute abdominal pain syndrome. Ultrasonography with or without Doppler is the first-line imaging modality. Detorsion was performed regardless of the degree of torsion, and indications for adnexectomy were the presence of a dermoid cyst and clear signs of ovarian necrosis. Laparoscopic detorsion, simple or with cystectomy, is the method of choice for treatment of patients with adnexal torsion. (TCM-GMJ June 2024; 9 (1):P23-P27)

Мета дослідження: оцінити ефективність фітотерапії при лікуванні розладів менструального здоров’я жінок раннього репродуктивного віку, які перенесли середньотяжку та тяжку форму коронавірусного захворювання.

Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилося 104 жінки раннього репродуктивного віку з розладами менструального здоров’я, які виникли не пізніше, ніж через 3 місяці після перенесеного COVID-19 середньої тяжкості або тяжкого ступеня, і 34 гінекологічно і соматично здорових жінки контрольної групи, які не хворіли на COVID-19. Пацієнтки з перенесеним COVID-19 були випадковим методом розділені на дві групи: основна група (n=53) і група порівняння (n=51). Обстеження включало: вивчення скарг, загального та гінекологічного анамнезу, фізикальний і гінекологічний огляд, ультразвукове дослідження органів малого таза, визначення гормонального профілю. Усі пацієнтки з перенесеним COVID-19 після звернення отримували комплексну програму реабілітації, яка включала дієтотерапію, вітамінно-мінеральні комплекси та психотерапію. Пацієнтки основної групи додатково до комплексної програми реабілітації отримували впродовж 6 місяців аюрведичні фітокомпозиції Феміцикл або Феміменс.

Результати. Встановлено, що середньотяжкий та тяжкий перебіг коронавірусної інфекції впливає на стан репродуктивної системи жінок раннього репродуктивного віку і призводить до розладів менструального здоров’я, серед яких домінують рідкі менструації, передменструальний синдром та дисменорея. Рівні гіпофізарних, надниркових, яєчникових та тиреоїдних гормонів у більшості випадків знаходилися в межах референтної норми, але мали статистично вірогідні відхилення від аналогічних показників здорових жінок групи контролю, які не хворіли на COVID-19. Одна третина жінок раннього репродуктивного віку після середньотяжкого та тяжкого COVID-19 мала підвищені рівні пролактину. Застосування аюрведичних фітокомпозицій Феміциклу та Феміменсу в комплексній програмі реабілітації постковідних розладів менструального здоров’я сприяло більш швидкому відновленню менструального здоров’я і повноцінному відновленню гормонального фону. Висновки. Аюрведичні фітокомпозиції Феміцикл та Феміменс є ефективними та безпечними натуропатичними препаратами для відновлення менструального здоров’я жінок раннього репродуктивного віку після перенесеного середньотяжкого та тяжкого COVID-19.

Research objectives: to evaluate the effectiveness of phytotherapy in the treatment of menstrual health disorders in women of early reproductive age after a moderate and severe form of the coronavirus disease.

Material and methods. 104 women of early reproductive age with menstrual health disorders that occurred 3 months later after moderate or severe COVID-19 were under observation and 34 gynecologically and somatically healthy women of the control group who did not suffer from COVID-19. Female patients with COVID-19 were randomly divided into two groups: the main group (n=53) and the comparison group (n=51). The performed examination included: study of complaints, general and gynecological anamnesis, physical and gynecological examination, ultrasound examination of pelvic organs, determination of hormonal profile. All patients with COVID-19 received a comprehensive rehabilitation program, which included diet therapy, vitamin and mineral complexes, psychotherapy. In addition to the complex rehabilitation program patients of the main group received ayurvedic phytocompositions Femicycle or Femimens for 6 months.

Results. It has been established that the moderate and severe course of the coronavirus infection affects the reproductive system of early reproductive aged women and leads to menstrual health disorders, among which irregular menstruation, premenstrual syndrome and dysmenorrhea dominate. Levels of pituitary, adrenal, ovarian and thyroid serum hormones were within the reference norm in most cases, but have statistically significant deviations from similar indicators of healthy control women who did not have COVID-19. One-third of women of early reproductive age after moderate to severe COVID-19 had elevated prolactin levels. Ayurvedic phytocompositions Femicycle and Femimens in a comprehensive rehabilitation program for post-COVID menstrual health disorders led to a faster recovery of menstrual health and a full hormonal recovery.

Conclusions. Ayurvedic phytocompositions Femicycle and Femimens are effective and safe naturopathic drugs for restoring menstrual health in women of early reproductive age after experiencing moderate to severe COVID-19. Keywords: COVID-19, menstrual health, menstrual cycle, dysmenorrhea, premenstrual syndrome, Femicycle, Femimens.

УДК  618.146.002, 618.146.007.63

Вступ. Запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ) залишаються найактуальнішою проблемою сучасної гінекології. В сучасній діагностиці патології репродуктивних органів велике значення має такий високоефективний та доступний метод, як ультразвукове дослідження. Останні дослідження в цій галузі, проведені за допомогою високочастотної цифрової трансвагінальної ехографії, суттєво допомогли переглянути можливості ультразвукової діагностики шийки матки, однак вивчені недостатньо.

Мета роботи. Удосконалити діагностику змін шийки матки при цервіцитах. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 68 жінок з хронічним цервіцитом. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, кольпоскопічних та бактеріоскопічних досліджень. Всім пацієнткам при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні візуалізували шийку матки в поздовжній та поперечній проекціях. Пацієнтки з хронічним цервіцитом були розподілені на 2 групи: І групу склали 37 пацієнток з візуальними змінами шийки матки, ІІ – 31 жінок без змін. Групу порівняння склали 35 здорових жінок.

Результати. Для хронічного цервіциту характерне збільшення товщини та об’єму шийки матки, неоднорідність строми за рахунок кістозних порожнин з підвищенням показників співвідношення товщини та довжини шийки матки та співвідношення товщини ендоцервіксу до товщини шийки матки. Вагомими сонографічними ознаками запального процесу в ендоцервіксі є також деякі структурні особливості, зокрема нечіткість контурів, підвищена ехогенність, дрібні кісти та множинні мікрокальцинати ендоцервіксу, нерівномірне розширення цервікального каналу та зона зниженої ехогенності.

Висновки. Отже ретельне, ультразвукове дослідження з визначенням стану шийки матки, товщини та структури ендоцервіксу може бути цінним допоміжним неінвазивним інструментом в діагностиці хронічного цервіциту та допомогти клініцисту в діагностиці даної патології навіть за умови відсутності при огляді візуальних змін шийки матки.

Introduction. Inflammatory diseases of the pelvic organs (IDPO) remain the most relevant issue in contemporary gynecology. In modern diagnostics of reproductive organ pathologies, a highly effective and accessible method is ultrasound examination. Recent studies in this field, conducted using high-frequency digital transvaginal echography, have significantly contributed to reevaluating the potential of ultrasonographic diagnosis of the cervix; however, further research is warranted. The aim of this research is to enhance the diagnosis of cervical changes in cervicitis. Materials and methods. The study included 68 women with chronic cervicitis. The diagnosis was established based on clinical, colposcopy, and bacterioscopic examinations. During transvaginal ultrasound examinations, the cervix was visualized in both longitudinal and transverse projections for all patients. The patients with chronic cervicitis were divided into two groups: Group I consisted of 37 patients with visual changes in the cervix, while Group II comprised 31 women without any changes. A comparison group included 35 healthy women.

Results. Chronic cervicitis is characterized by an increase in the thickness and volume of the cervix, as well as the heterogeneity of the stroma due to cystic cavities, with elevated ratios of cervix thickness to length and endocervix thickness to cervix thickness. Significant sonographic signs of the inflammatory process in the endocervix also include certain structural features, such as indistinct contours, increased echogenicity, small cysts, and multiple microcalcifications in the endocervix, uneven dilation of the cervical canal, and an area of reduced echogenicity.

Conclusions. Therefore, a thorough ultrasound examination to determine the condition of the cervix, thickness, and structure of the endocervix can be a valuable adjunct non-invasive tool in the diagnosis of chronic cervicitis and can assist clinicians in diagnosing this pathology even in cases where there are no visual changes in the cervix during an examination.