UDC 616.314-002:616.8]-053.2

Epidemiological studies show a high prevalence of dental caries among children in Ukraine, ranging from 53.84% to 96.67%. Somatic pathology is a significant risk factor for the onset and development of caries. In Ukraine, the number of children in need of mental development correction is growing. Therefore, our study aimed to investigate the features of dental caries in children with neuropsychiatric disorders. We examined 108 children aged 13-18 years with neuropsychiatric disorders (main group) and 86 practically healthy children (comparison group). The main group consisted of 48 children with mild to moderate mental retardation, 38 children with autism, and 22 children with Down syndrome. We studied the prevalence of caries (in %), caries intensity (CSI) and level of dental care (LDC).
It was found that in children with neuropsychiatric disorders, the prevalence of dental caries is significantly higher than in children in the comparison group and on average is 92.60±2.52% with a caries intensity of 8.56±0.54 teeth, and 75.58±4.63% and CSI = 5.17±0.47 teeth, respectively (p<0.001). It was found that the prevalence of caries was higher in children with Down syndrome than in children with mild mental retardation and autism. The level of dental care for children was analyzed and it was found that children aged 13-15 years, including the comparison group, have an insufficient level of dental care, which is, however, at the age of 16-18 years the level of dental care has significantly improved

УДК 616.311.2-002.2-036:616.98]-053.2

Мета дослідження. Вивчити поширеність та особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту у дітей на тлі психоневрологічних розладів. Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети було обстежено 108 дітей віком 13–18 років з психоневрологічними розладами (основна група) та 86 практично здорових дітей (група порівняння). Результати дослідження. При аналізі отриманих результатів у дітей основної групи хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) виявлено, в середньому, у 75,79±5,13%, що в 1,6 рази більше, ніж у дітей групи порівняння (47,15±4,02%, 
р<0,05). Виявлено, що у дітей з розумовою відсталістю поширеність ХКГ була найвищою і складала 90,42±5,96%, що майже в два рази більше відносно групи порівняння (р˂0,05), у дітей з синдромом Дауна – в 1,6 рази (р˂0,05), у дітей з аутизмом – майже в 1,3 рази (р˂0,05). При аналізі за нозологічними формами основного захворювання виявлено, що у дітей з затримкою психічного розвитку частота ХКГ була найвищою, у дітей з синдромом Дауна – майже в 1,2 рази нижчою у порівнянні з дітьми з розумовою відсталістю (р˂0,05), а у дітей з аутизмом – нижчою майже в 1,5 рази (р˂0,05). При цьому поширеність ХКГ у дітей з аутизмом була в 1,2 рази нижчою, ніж у дітей з синдромом Дауна (р˂0,05). Виявлено, що легкий ступінь важкості ХКГ найбільш часто діагностували серед дітей віком 13–15 та 16–18 років з аутизмом, натомість середній ступінь важкості ХКГ у віці 13–15 років частіше виявлено у дітей з синдромом Дауна, а у 16–18 років – у дітей з розумовою відсталістю. Тяжку форму ХКГвизначали у більшої кількості 13–15-річних дітей з розумовою відсталістю, але у віці 16–18 років цю форму більш часто діагностували у дітей з синдромом Дауна. Висновки. Таким чином, у дітей з різними психоневрологічними розладами спостерігається висока поширеність хронічного катарального гінгівіту. Частота та важкість перебігу хронічного катарального гінгівіту залежить від форми супутньої патології.
Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, розумова відсталість, синдром Дауна, аутизм, поширеність, діти. 

УДК 616.311:-073.7-053.2:616.8/.89

Соматична патологія має виражений негативний вплив на перебіг захворювань органів та тканин порожнини рота, як у дорослих, так і у дітей. Віддзеркалення різних патологічних процесів, що мають місце при стоматологічних захворюваннях на тлі різних відхилень здоров'я, можуть бути відображені у змінах ЕФАКБЕ. Зарядовий стан клітин букального епітелію відповідає рівню адаптаційно-компенсаторних реакцій в організмі дитини і, як наслідок, рівню неспецифічної загальної та місцевої резистентності. Зміна активності клітин букального епітелію може свідчити про зміну функціональних можливостей організму дітей.

Мета дослідження. Визначення особливостей електрофоретичної активності клітин букального епітелію у дітей із психоневрологічними розладами.

Матеріал і методи дослідження. З метою визначення стану твердих тканин зубів було обстежено 127 дітей із психоневрологічними розладами (основна група) та 74 соматично здорових дітей, які склали контрольну групу. Для вивчення стану твердих тканин у обстежених дітей визначали інтенсивність карієсу за індексом КПВ. Показники електрофоретичної активності клітин букального епітелію визначались у залежності від віку та місця проживання обстежених дітей.

Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведеного дослідження встановлено, що у дітей із психоневрологічними розладами значення ЕФАКБЕ, в середньому, становить 25,04±1,32 % та є достовірно нижчим порівняно до соматично здорових дітей (36,13±1,24 %). Виявлено, що у дітей 7-9-ти річного віку основної групи ЕФАКБЕ на 54,79 %, а у дітей 10-12 років ‒ на 26,18 % нижче порівняно із дітьми групи порівняння. Найнижчі значення ЕФАКБЕ встановлено у дітей навчально-реабілітаційного центру “Оберіг”, що в середньому, становило 21,81+1,28 %, що на 16,64 % нижче порівняно із дітьми з “Великолюбінського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру та на 27,74 % нижче від дітей із “Добромильської спеціальної школи”. Висновки. 1. У дітей із психоневрологічними розладами значення ЕФАКБЕ є нижчим у порівнянні із соматично здоровими дітьми. 2. У дітей основної групи при інтенсивності карієсу, в середньому, 4,92+0,62 зуба ЕФАКБЕ становить 25,04+1,32 %. 3. Отримані дані співставлення показників КПВ та ЕФАКБЕ в залежності від віку та місця проживання дітей з даною патологією спонукають до подальшого вивчення залежності електрофоретичної активності букального епітелію від різних стоматологічних захворювань.

УДК 616.314-039.71-053.2(048.8)

Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань, їх поширеність досягає 85%. Клінічні спостереження та дані літератури свідчать про високі темпи розвитку та прогресування карієсу і запальних захворювань тканин пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування. Це вказує на необхідність запровадження ефективних підходів до профілактики та лікування, які передбачають підвищення рівня стоматологічного здоров’я до початку, під час та після завершення ортодонтичного лікування.
Мета дослідження. Провести аналіз та узагальнення літературних джерел з вивченням сучасних відомостей про особливості профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА у дітей, у тому числі з психоневрологічними розладами. 
Результати та їх обговорення. Аналіз літературних джерел свідчить, що для профілактики та лікування стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА використовуються медикаментозні заходи місцевої та загальної дії, професійна та індивідуальна гігієна порожнини рота, дієта з високим вмістом кальцію, фосфору тощо. Важливими є також рекомендації щодо ортодонтичного лікування у дітей з психоневрологічними розладами, згідно яких ортодонтичне лікування має бути спрямоване на прийнятний результат, а не на ортодонтичну досконалість; необхідно враховувати тяжкість вади та можливі пов’язані з нею психосоціальні та медичні обмеження, а також ступінь можливого лікування пацієнта. Разом з цим у літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження, у яких вивчаються проблеми лікування та профілактики стоматологічних захворювань, які виникають при лікуванні ЗЩА у дітей з психоневрологічними розладами.
Висновки. Аналіз літературних джерел вказує на те, що на сьогодні недостатньо вивчені питання профілактики карієсу і захворювань тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні ЗЩА, особливо у дітей з психоневрологічними розладами. Тому актуальним є подальший пошук та розпрацювання ефективних методів профілактики основних стоматологічних захворювань, які виникають в процесі ортодонтичного лікування цих дітей, на основі поглибленого вивчення чинників ризику їх виникнення.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, карієс, пародонт, профілактика, лікування, діти.