Purpose. To determine the percentage of viral hepatitis (VH) B and C infection in patients with HIV/AIDS in Lviv Region, Ukraine.

Methods. We analyzed retrospectively patients’ medical cards with HIV/AIDS and VH, treated in Lviv Clinical Hospital of Infectious Diseases (LCHID) during the last four years.

Results. In the recent four years, 164 patients have been treated for HIV/AIDS in LCHID. The lethal outcome of the disease was observed in 19 patients (11.58%). Among all patients, VH was revealed in 43 patients (26.2%). Chronic HCV infection was reliably more common – 32 patients (74.4%) compared with co-infection HBV+HCV – 8 patients (18.7%) and chronic HBV infection – 3 patients (6.9%). VH at the stage of liver cirrhosis was observed in 15 patients (34.88%). Among them, the primary cause of cirrhosis was HCV infection in 8 (80%) individuals, co-infection HBV+HCV – in 2 (13.3%), HBV infection – in 1 (6.7%) person. The average age of patients with HIV/AIDS + VH constituted 37.4±0.9 years. Besides, men suffered more frequently – 32 (78.3%) compared with women – 11 (21.7%), p<0.001. The ratio of urban to rural residents was 3:2 – 29 (67.4%) versus 14 (32.6%), p<0.001, respectively. Mortality in patients with HIV/AIDS + VH constituted 20%, however, viral hepatitis or its complications were not the cause of death in any of the above-listed cases.

Conclusion. The obtained results prove that in the Lviv region, VH with parenteral route of transmission has been observed in every fourth patient with HIV/AIDS. Combination HIV/AIDS + VH was more common in men than in women. In ¾ of all cases, chronic HCV infection was reported. In 1/3 of patients, hepatitis was characterized by progression to liver cirrhosis. Thus, it is expedient to intensify the conduction of educational measures as to the likelihood of infecting with parenteral VH and HIV/AIDS in risk groups.

Background. Over last five years, 20 cases of Hemorrhagic Fever with Renal syndrome (HFRS) have been officially registered in Ukraine. We believe that the real incidence rates of HFRS are significantly higher. This underdiagnosis is partially due to the rarity of HFRS cases in Ukraine and the limited number of patients that are referred to specialists for laboratory examinations.

Case description. Patient D., 34 years old, became acutely ill with a fever of 39°C, back pain, nausea, and weakness. He was hospitalized with suspicion of leptospirosis. The biochemical panel revealed increasing levels of creatinine and urea, and the level of ALAT was slightly elevated.  Other biochemical data were normal. A complete blood cell count (CBC) revealed thrombocytopenia. Tests for viral hepatitis and leptospirosis were negative. HFRS was not suspected at this stage and symptomatic treatment was prescribed. The patient was discharged from the hospital on the 17th day of the disease. However, the patient's condition was not satisfactory, and the patient was hospitalized again on the 20th day of the disease. CBC, urine test, and coagulation test were unchanged. Only an elevated level of ALT(120.6 U/l) was identified.  An epidemiological review of the patient’s history revealed that he worked in a fish farm, feeding fish with dry food that was stored where rodents were possibly present. During the second hospitalization, the doctor again did not suspect HFRS. Only on the 25th day of the illness, during a multi-disciplinary meeting on the basis of the epidemiological history and after familiarization with the initial clinical signs and symptoms, was HFRS suspected. On the 25th day of the disease, Hantavirus IgM (IFA titer 1:640) and IgG (titer 1:10240) were detected in the blood of the patient. The patient received symptomatic therapy and was discharged on the 32nd day of disease.

Discussion. This case demonstrates a low vigilance of Ukrainian doctors to Hantavirus infection. To improve diagnosis and detect more cases of HFRS, it is necessary to introduce a mandatory examination of all patients with fever and kidney damage, as well as with suspicion of leptospirosis for Hantaviruses. 

Patients with leptospirosis had lower levels of adaptation markers at the start of the disease, which likely corresponds to a "stress reaction". As the disease progressed there was a trend of the values returning to normal ranges, likely corresponding to the "reaction of orientation". These findings suggest a potential use of hematological blood indices as predictors of disease severity for leptospirosis.

УДК: 616.986.7-036.21(477.83)

Вступ. У деяких регіонах Львівщини захворюваність на лептоспіроз перевищує показник 10/100 тис. населення. Відтак, визначення зон ризику інфікування цією недугою у Львівській області є актуальним з огляду на потребу в прогнозуванні епідситуації щодо цього захворювання.

Мета роботи. Метою нашої роботи була оцінка територіального поширення лептоспірозу та встановлення територій високого ризику інфікування цією недугою у Львівській області із застосуванням геокартографічних систем.

Методи. За допомогою геоінформаційної системи з використанням програми QGIS 2.0.1, на основі попередньо створеної електронної структурованої бази даних із внесеною в неї інформацією із використанням програми Microsoft Excel (дані за 2008-2019 рр.) проведено аналіз щодо випадків лептоспірозу у людей та зараженості мишовидних гризунів на території Львівщини.

Результати. За допомогою ГІС-технологій проведено пошарове нанесення даних на карту Львівської області – випадків захворювання на лептоспіроз у людей (n=259) та зараженості мишовидних гризунів (n=3524) із врахуванням географічних координат по кожному конкретному випадку. Виявлено, що найвищою зараженість гризунів є у Лісостеповій зоні – 13,16%, проти 10,66% у Лісовій зоні та 10,26% у зоні Українських Карпат (р < 0,05). Подібну закономірність виявлено й щодо захворюваності на лептоспіроз у людей: вірогідно частіше випадки хвороби фіксувались у Лісостеповій зоні – 62,94%, порівняно з Лісовою зоною (24,32%) та зоною Українських Карпат (12,74%), р < 0,001.

Висновки. Застосування ГІС-технологій дало змогу отримати просторове уявлення про розповсюдженість лептоспірозу на Львівщині. Проведене зонування території Львівської області, на основі ландшафтно-географічного розподілу, дало змогу визначити, що територією найвищого ризику зараження лептоспірозом для людей є лісо-степова зона Львівщини.

Для госпіталізованих пацієнтів із лептоспірозом типовим є переважання тяжких жовтяничних форм із наявністю різного роду ускладнень. Попри цей факт, летальність на теренах Львівщини відносно невисока, що можна пояснити якістю надання медичної допомоги у профільних стаціонарах області, а також значною настороженістю лікарів первинної ланки щодо лептоспірозу та, відповідно, швидким скеруванням пацієнтів на стаціонарне лікування