УДК: 616-002.5-053.2/6:616.15:577.1

Анотація. У 128 дітей та підлітків, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу первинного туберкульозу (туберкульоз внутрішньо грудних лімфатичних вузлів встановлено у 85 дітей, ексудативний туберкульозний плеврит - у 43 пацієнтів) вивчено частоту відхилень лабораторних показників залежно від форми первинного туберкульозу, віку пацієнта та періоду лікування. Зміни у гостро запальних процесах при поступленні в стаціонар виявлялися частіше у пацієнтів з туберкульозним плевритом (ТП), особливо у пацієнтів дошкільного віку. При туберкульозі внутрішньо грудних лімфатичних вузлів частота зростання гострофазних білків коливалася від 17,8% до 39,5%. В біохімічному аналізі крові у дітей з різними формами первинного туберкульозу зі збільшенням поширеності туберкульозного процесу наростала частота і вираженість відхилень у протеінограмі. У пацієнтів 8-17 років з туберкульозом внутрішньо грудних лімфовузлів, 1-7 років з неускладненим перебігом туберкульозу внутрішньо грудних лімфовузлів і туберкульозним плевритом гострота специфічного запалення достовірно знизилася через 2 місяці лікування, у пацієнтів 1-7 років з ускладненим перебігом туберкульозу внутрішньо грудних лімфовузлів - через 4 місяці хіміотерапії. У сукупності з динамікою клініко-рентгенологічної картини отримані дані дозволили обґрунтувати тривалість інтенсивного етапу специфічного лікування.

Abstract. In 128 children and teenagers undergoing inpatient treatment for primary tuberculosis (tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes was diagnosed in 85 children, exudative tuberculous pleurisy in 43 patients) the frequency of deviations of laboratory indicators was studied depending on the form of primary tuberculosis, the age of the patient and the period of treatment . Acute inflammatory abnormalities on admission were found more often in patients with tuberculous pleurisy (TB), especially in preschool age patients. In tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes, the frequency of acute-phase proteins increased from 17.8% to 39.5%. In the biochemical analysis of blood in children with various forms of primary tuberculosis, the frequency and severity of abnormalities in the proteinogram increased as the prevalence of the tubercular process increased. In patients 8-17 years old with tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes, 1-7 years old with an uncomplicated course of tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes and tuberculous pleurisy, the severity of specific inflammation significantly decreased after 2 months of treatment, in patients 1-7 years old with a complicated course of tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes - due to 4 months of chemotherapy. Together with the dynamics of the clinical and radiological picture, the obtained data allowed us to justify the duration of the intensive stage of specific treatment.

УДК: 616-002.5-084-053.2

Анотація. Вивчено ефективність хіміопрофілактики туберкульозу у 230 дітей-підлітків із осередків туберкульозної інфекції різного ступеня епідеміологічної небезпеки. Висока частота наростання туберкулінової чутливості, стійка гіперергічна туберкулінова реакція після курсу хіміопрофілактики у дітей із осередків лікарсько-стійкого туберкульозу свідчить про недостатню ефективність її стандартних режимів і необхідність удосконалення індивідуального підходу до профілактики туберкульозу у контактних дітей з урахування всіх факторів ризику. Доведено, що диференційоване застосування поряд з туберкулостатичними препаратами засобів патогенетичної терапії різного спрямування з врахуванням особливостей стану організму підвищує ефективність хіміопрофілактики, нівелює негативні прояви від застосування хіміопрепаратів та супутніх захворювань.

Abstract. The effectiveness of chemoprophylaxis of tuberculosis in 230 adolescent children from centers of tuberculosis infection of various degrees of epidemiological danger was studied. The high frequency of increasing tuberculin sensitivity, persistent hyperergic tuberculin reaction after a course of chemoprophylaxis in children from centers of drug-resistant tuberculosis indicates insufficient effectiveness of its standard regimens and the need to improve an individual approach to the prevention of tuberculosis in contact children, taking into account all risk factors. It has been proven that the differentiated use of pathogenetic therapy agents with different points of application, along with tuberculostatic drugs, depending on the initial state of the body, in a significant percentage of cases increases the effectiveness of chemoprophylaxis, eliminates negative manifestations from the use of chemotherapy drugs and the presence of concomitant diseases.

UDC 616-002.5-053.2(477.83)

Pediatric tuberculosis (TB) is a serious infectious disease that affects many children worldwide and is more likely to be extrapulmonary than adult TB.
The purpose — to analyze the profile of drug resistance of Mycobacterium tuberculosis and clinical features of extrapulmonary resistant (EPR) TB among children from Lviv region, Ukraine.
Materials and methods. We analyzed all cases of EPR TB (n=23) and extrapulmonary sensitive (EPS) TB (n=24) among 478 medical charts of children, who were hospitalized in the Lviv Anti-TB hospital during 2013–2020.
Results. It was found out that EPR TB was diagnosed significantly more often at the age of 1 year and up to 3 years old than EPS TB and significantly less often — among children aged 4–7 years. The children with EPR TB were significantly more likely to live in rural areas and they were significantly more likely to be from families with less than 2 children, compared to EPS TB. The children with EPR TB were more often diagnosed with meningeal and central nervous system (CNS) TB, less often — with TB of the bones and joints, only they had TB of the intestine, compared to EPS TB. Miliary pulmonary TB and the predominance of bilateral process were more common at EPR TB. Among children with EPR TB, rifampicin-resistant TB was significantly more common found than the risk of multidrug-resistant TB (MDR-TB) and monoresistant TB. The resistance profile of MDR-TB showed that 17.4% are resistant to the combination of HR (H-isoniazid, R-rifampicin), 8.6% — to HRES (E - ethambutol, S- streptomicyne), 4,3 - to HRS. Amound 43?5% of children whith EPR TB the contact whith  aa TB patient was nnot established. At the same time only a third children who had came into contact whith bacterial excretors were dispensary obserwation and only about 9% received chemoprophylaxis.
Conclusions. In order to prevent the development of EPR TB, it is necessary to improve TB prevention measures among the most vulnerable segments of the population.
The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.
No conflict of interests was declared by the authors.

УДК 616-002.5-053.3/.5-08:615.015.8

Мета роботи— проаналізувати особливості виявлення і перебігу клінічних форм позалегеневого туберкульозу (ПТБ) та профіль медикаментозної резистентності збудника у дітей різних вікових груп.

Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано медичні дані 47 дітей віком до 14 років з локальними формами ПТБ, госпіталізованих у педіатричне відділення Львівського протитуберкульозного стаціонару в період з 2013 до 2020 р. Дітей розподілили на вікові групи: до 1 року (n = 19, група І), 2—9 років (n = 19, група II) і 10—14 років (n = 9, група III).

Результати та обговорення.Діти віком до 1 року статистично значущо частіше проживали у сільській місцевості, ніж у місті (78,9 та 21,1 %; р < 0,01). Резистентні форми туберкульозу (ТБ) діагностували у 49,0 % дітей, зокрема у 73,7 % дітей першого року життя, що статистично значущо частіше, ніж у дітей віком 2—9 років (26,3 %; р < 0,01). Частота мультирезистентного ТБ і його ризику у дітей віком до 1 року становила 35,7 та 28,6 % відповідно. Найпоширенішою клінічною формою ПТБ незалежно від віку був ТБ периферичних лімфатичних вузлів (ПЛВ) — 40,4 %. У дітей віком до 1 року діагностували лише ТБ ПЛВ і ТБ мозкових оболонок та центральної нервової системи, у дітей віком 2—9 років ТБ ПЛВ і ТБ кісток траплялися статистично значущо частіше, ніж ТБ іншої локалізації, у дітей віком 10—14 років ТБ кісток і суглобів — частіше, ніж ТБ очей і шкіри. Частка ТБ мозкових оболонок і центральної нервової системи у групі І була статистично значущо більшою порівняно з групами ІІ і ІІІ (р1 < 0,01; р2 < 0,05), тоді як ТБ кісток і суглобів у дітей груп ІІ і ІІІ діагностували статистично значущо частіше порівняно з групою І (р1 < 0,01; р2 < 0,05). У 89,4 % випадків ПТБ поєднувався з ТБ органів дихання. У дітей віком до 1 року міліарний ТБ легень виявляли статистично значущо частіше, ніж інші клінічні форми (р < 0,05). Двобічне ураження статистично значущо частіше спостерігали у дітей віком до 1 року порівняно з дітьми віком 10—14 років (77,8 та 28,6 %; р < 0,05), однобічне ураження — у дітей віком 10—14 років порівняно з дітьми віком до 1 року (22,2 і 71,4 %; р < 0,05). У дітей віком до 1 року та 2—9 років статистично значущо частіше ТБ діагностували під час звернення по медичну допомогу, ніж при обстеженні контактних осіб (63,2 та 26,3 %; р < 0,05; і 68,4 та 31,6 %; р < 0,05) і при профілактичному огляді (10,5 і 0 %; р < 0,01). Під час самостійного звернення статистично значущо частіше, ніж при профогляді, виявляли ТБ у дітей віком 10—14 років (66,7 та 0 %; р < 0,01). Лише 36,8 % дітей групи І, 42,1 % дітей групи ІІ і 33,3 % дітей групи ІІІ після звернення в поліклініку були скеровані до спеціалізованого закладу. У пацієнтів віком до 1 року та 2—9 років статистично значущо частіше спостерігали поєднання клінічних виявів інтоксикаційного і бронхолегеневого синдромів порівняно з дітьми віком 10—14 років (47,4, 31,6 та 0 %; р1 < 0,05; р2 < 0,01). Інтоксикаційний синдром значно частіше домінував у дітей віком 10—14 років, ніж у дітей віком до 1 року (88,9 та 26,3 %; р < 0,01). Відсутність вакцинації значно частіше констатували у дітей віком до 1 року, ніж в інших вікових групах (94,7; 57,9 та 44,4 %; усі р < 0,05), а частка неефективного щеплення була значно більшою у дітей віком 10—14 років, ніж у дітей віком до 1 року (55,6 та 5,3 %; р < 0,05).

Висновки.Необхідна інтенсифікація профілактичних протитуберкульозних заходів серед дітей різ-них вікових груп, посилення контролю за проведенням вакцинації, регулярний скринінг, відстеження контактів серед дорослого населення та їхнє контрольоване лікування.