УДК 615.15:159.954.3

У сучасних умовах розвитку сфери охорони здоров’я посилення доказової медицини та зростання етичних вимог до фармацевтичної діяльності комунікація між фармацевтом і пацієнтом набуває надзвичайної ваги. Фармацевт виконує функції не лише реалізатора ліків, а й медичного консультанта, який здатен впливати на вибір пацієнта, зміну його поведінки, дотримання режиму лікування. Ефективний вплив у цій взаємодії реалізується через низку мовленнєвих стратегій, що мають психолінгвістичну природу. «Безумовно, невисокий рівень комунікативної компетентності, вмінь та навичок ділового спілкування негативним чином впливає на ефективність професійної діяльності фахівців фармацевтичної галузі».

УДК 615.15:37:61:004

Мета роботи - вивчення потенціалу та ефективності автоматизованого моніторингу медичної та фармацевтичної літератури для потреб фармаконагляду. Оцінка впливу автоматизації на тривалість аналізу, точність виявлення релевантної інформації та зменшення навантаження на фахівців, на основі даних з моніторингу українських періодичних видань у 2024 році.

Матеріали і методи. Для аналізу відібрано 113 українських медичних і фармацевтичних періодичних видань у відкритому доступі, які активно публікувалися у 2024 році. Застосовано методи оптичного розпізнавання знаків (OCR) і текстового аналізу для автоматизованого виявлення згадок про лікарські засоби. Порівняно витрати часу на обробку даних при ручному та автоматизованому підходах.

Результати та   обговорення. Аналіз охопив 482 випуски журналів. Автоматизований підхід дозволив скоротити середній час обробки однієї статті з 11 до 1,5 хвилини, що зменшує витрати часу у 7 разів. Проаналізовано частоту виходу нових випусків українських журналів та порівняно періодичні видання з найбільшою та найменшою частотою публікації у 2024 році. Водночас підкреслено важливість збереження ролі фахівця для перевірки результатів і прийняття рішень. Визначено основні переваги автоматизації – підвищення оперативності, зниження ризику помилок та безперервність моніторингу.

Висновок. Дослідження показало, що автоматизація моніторингу медичної та фармацевтичної літератури за допомогою системи DrugCard суттєво (усемеро) скорочує витрати часу та зменшує ризик людських помилок. Надалі дослідження можуть бути зосереджені на оптимізації алгоритмів виявлення, удосконаленні обробки різноманітних форматів даних та інтеграції автоматизованих систем у загальні інформаційні системи фармацевтичних компаній.

Стрімкий розвиток аптечної справи в Україні потребує переосмислення та перенацілювання професійних ролей (ПР) фармацевтичного фахівця (ФФ) в суспільстві та системі охорони здоров’я, так як він не лише виготовляє і реалізує лікарські засоби (ЛЗ), а й є рівноправним
учасником процесу фармакотерапії, а саме надавачем фармацевтичних послуг та фармацевтичної інформації.
Метою роботи є аналіз стану реалізації ПР ФФ у вітчизняній фармацевтичній практиці.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були положення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ) та наукові працістосовно ПР ФФ, а також аналіз опису вакансій на сайтах work.ua та robota.ua серед великих аптечних мереж (АМ). Використані методи критичного аналізу, конкретизації та наукового узагальнення.
Результати. Здійснено аналіз наукових праць, положень ВООЗ та МФФ стосовно ПР ФФ, а також проаналізовано опис фармацевтичних вакансій 10 великих АМ України на сайтах work.ua та robota.ua.
Висновки. На підставі вивчення опису вакансій 10 великих АМ та критичного аналізу даних літератури з’ясовано, що нині ПР вітчизняного ФФ зводяться насамперед до ролі продавця ЛЗ. Для наповнення ПР українських ФФ тим змістом, який характерний для світової
фармацевтичної спільноти, необхідно: створити таку систему підготовки кадрів, яка б дозволяла ФФ успішно реалізовувати ті ролі, що вимагає їхня професія в сучасних умовах з погляду положень ВООЗ і МФФ; розробити нові та удосконалити чинні національні нормативно-правові документи щодо ПР ФФ із залученням власне ФФ і фармацевтичних саморегулівних організацій; опрацювати зазначеними організаціями медіа-лінгвістичні технології для формування позитивного образу ФФ, що сприятиме відновленню іміджу фармацевтичної професії та в перспективі дозволить вирішити одну з найважливіших проблем сучасності – проблему довіри до аптеки й ФФ і, як наслідок, матиме позитивний вплив на здоров’я населення

УДК 615.15:37:355.01](477)

Мета роботи. Дослідження з погляду національної безпеки специфіки освітнього фармацевтичного процесу в умовах повномасштабної війни через аналіз змін динаміки кількості здобувачів фармацевтичної освіти.
Матеріали і методи. Використано інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних дослідників, дані Реєстру суб'єктів освітньої діяльності (СОД) від 23.02.2022 р. до 2024 р., а також методи: системний, спостереження, описовий, порівняння, аналізу, узагальнення, статистики.
Результати й обговорення. При незмінності кількості СОД (45) щодо підготовки молодших бакалаврів (МБ), зростанні на 10,0 % (з 20 до 22 та 14,3 % (з 28 до 32) СОД стосовно бакалаврів фармації (БФ) і магістрів фармації (МФ) число студентів за період дослідження скоротилося на 10,6; 42,0 та 33,4 % відповідно. Заочна форма навчання найменше характерна для МБ (26,4; 27,2 та 31,5 % за 3 роки дослідження), середньо – для БФ (52,6; 47,8 та 49,1 % відповідно), найвище – для МФ (57,2; 57,8 та 59,2 % відповідно). Вcтановлено малочисельність набору (до 10 студентів)  2023 р. на спеціалізацію 226.01 «Фармація» у 15,4 % і 13,6 % СОД на очну та заочну форми навчання відповідно. За спеціалізацією 226.02 «Промислова фармація» цей показник щодо заочної форми навчання становив 50,0 %.
Висновки. Загальна кількість СОД фармацевтичного спрямування в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну зменшилась лише на 1,3 % при незмінності кількості СОД щодо підготовки МБ та зростанні на 10,0 і 14,3 % кількості СОД стосовно БФ і МФ відповідно. З’ясовано тенденцію до скорочення на понад одну четверту з числа студентів, зокрема, за освітнім рівнем МБ – на десяту частину, БФ – на дві п’ятих, МФ – на третину. Для багатьох СОД встановлена малочисельність обсягу набору МФ на І курс у 2023 р. Визначено, що зростання СОД з підготовки МФ на тлі зниження контингенту потенційних абітурієнтів, академічна та економічна недоцільності нечисленного набору не сприятиме формуванню компетентностей, необхідних МФ для належної реалізації професійної ролі відповідно до концепції «Фармацевт десяти зірок», а від цього прямо залежить забезпечення національної безпеки України в частині фармацевтичної галузі.

The aim. Research on the peculiarities of the use of modern motivational tools by domestic employers in the pharmaceutical industry (including training and involvement of pharmaceutical specialists in social projects).

Materials and methods. An anonymous online survey in the Google Form was conducted from April 3, 2021 to November 1, 2021 on the social network "Facebook" (including in four pharmaceutical groups of this network). Methods: analysis, synthesis, and generalization.

Results of the research. The main motivating factors of respondents and the main motivational tools used by employers in the pharmaceutical industry have been identified. The state of training and education during professional activities and the evaluation of their effectiveness by respondents have been studied. Professional and motivational-psychological trainings are in the lead in the ranking of educational projects (75.2 % of respondents). The methods of evaluation of pharmaceutical specialists used by employers in the pharmaceutical industry have been generalized. The attitude of respondents to the participation of employers in the pharmaceutical industry in social and charitable projects has been studied. Most respondents (67.5 %) positively perceives the participation of employers in social and charitable projects, for some of them this is a motivational advantage when choosing a place of work.

Conclusions. An online survey of 508 pharmaceutical professionals, conducted in a Google Form has allowed us to establish the features of current motivational approaches used today in pharmaceutical organizations and the attitude of respondents to them. It has been found that such motivational tools as trainings (innovative form of education) (55.1 %), as well as material forms of incentives (73.2 %) are widely used. At the same time, the main topics of the trainings are regarding the professional aspects of activity. An important factor in the life of a pharmaceutical organization is its social and charitable work, which forms a positive attitude towards it on the part of pharmaceutical professionals, and sometimes serves as a motivational advantage in choosing a place of work