Несприятливі екологічні та соціальні фактори сучасного суспільства обумовили значну, а часто пандемічну, поширеність дефіцитних станів як наслідок недостатнього споживання вітамінів і мінеральних речовин. Так, наприклад, споживання незамінних за вмістом вітамінів групи В, D та Е продуктів, таких як м’ясо, риба, яйця, молоко, масло і хліб з борошна грубого помолу, є заниженим відносно рекомендованих норм. Світовою проблемою є не лише зміни в структурі харчування внаслідок переходу від натуральної їжі до рафінованих продуктів, але й погіршення способу життя, зокрема зниження енерговитрат людини. Як наслідок, в сучасному суспільстві зростає кількість серцево-судинної патології, захворювань ожиріння, цукрового діабету тощо, що потребує раціонального профілактичного і лікувального застосування вітамінів. На засвоєння вітамінів та мікро-, макроелементів впливають нервові стреси, фармакотерапія, шкідливі звички і забрудненість довкілля. У ряді епідеміологічних досліджень було виявлено, що такі речовини, як бета-каротин, альфа-токоферол, аскорбінова кислота, а також мелатонін при застосуванні у певних дозах і певних фізіологічних станах можуть призводити до прооксидантного ефекту, наслідком чого є збільшення кількості оксидативних ушкоджень. Крім того, прооксидантами є багато загальновизнаних компонентів здорового способу життя, які сприяють профілактиці серцево-судинних захворювань, у тому числі поліненасичені жири, фізичні навантаження й помірні дози алкоголю [5]. Застосування антиоксидантів (особливо бета-каротину й вітаміну Е) у деяких випадках може бути небезпечним для здоров'я. Так, проведений у 2005 році мета-аналіз даних щодо більш ніж 232 тис осіб показав, що вживання бета-каротину, а також вітамінів А та Е асоціюється зі збільшенням смертності від усіх причин. Згідно з цим дослідженням, довгострокове споживанню вітаміну А призводить до збільшення смертності на 16%, бета- каротину - на 7% і вітаміну Е - на 4%.