Актуальність. Порушення нюху спостерігається при інфекційних і неінфекційних захворюваннях, проте викликало нову хвилю уваги як один з перших і часто єдиних симптомів SARS-CoV-2 (COVID-19). Проте з новими хвилями захворюванням і природньою мутацією збудника відбулася і зміна симптомів захворювання, утруднюючи затверджені раніше підходи до діагностики і лікування.

Мета. Ретроспективна оцінка тенденційних змін симптоматики порушень нюху і смаку у пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19 за 2021-22 рр у порівнянні з нашим попереднім дослідженням за 2020-21 рр.

Матеріали і методи. Розроблено на базі нашої установи опитувальник для пацієнтів після перенесеного COVID-19, який містить 35 основних питань за темою дослідження у 3-х розділах. Під час першого дослідження (березень 2020 - травень 2021 рр) опитано 699 пацієнтів з України із перенесеною інфекцією СOVID-19 шляхом дистанційного анкетування (перша група), під час другого дослідження (червень 2021 - листопад 2022 рр) опитано 389 пацієнтів (друга група).

Результати та їх обговорення. В обох групах переважали жінки (73% і 74% відповідно) і пацієнти з легким перебігом хвороби (58% і 65% відповідно). Діагностику захворювання проводили через наявність симптомів хвороби (72% і 80% відповідно), а лікування абсолютна більшість отримували амбулаторно (94% і 96% відповідно) без кисневої терапії (95% і 97% відповідно). Порушення нюху у пацієнтів виникало переважно після початку інших симптомів (у 81% і 78% відповідно), проте в першій групі найчастіше на 3-5 дні хвороби, в другій – на 1-3 дні (p<0,05). В більшості випадків (58% і 65%) ознаки ураження нюху виникали раптово. Не повністю після хвороби нюх відновився у 39% і 31% пацієнтів відповідно. Відмічено достовірне швидше відновлення нюху у пацієнтів другої групи у порівнянні з першою групою (p<0,05). Встановлено збільшення кількості пацієнтів, які скаржилися на зміну нюхових уподобань (18% проти 21% у групах відповідно). Менший вплив нова хвиля захворювання мала на смак. Зокрема, достовірно зменшилася кількість пацієнтів, що повідомляли про зниження (37% проти 24%, p<0,05) і втрату – (41% проти 30%, p<0,05) смаку, проте число пацієнтів, у яких смак не відновився, утримується на попередньому рівні (17%).  Між відновленням нюху і смаку спостерігався виразний прямий кореляційний зв’язок (r=0.99).

Висновки. З новим витком захворюваності на COVID-19 хемосенсорна дисфункція у пацієнтів стала проявлятися і регресувати швидше, що не дає можливості гіпотетично розрізняти штами лише за цією ознакою і потребує подальших досліджень.

Актуальність. Відомо, що коронавірусна хвороба COVID-19 має різноманітні симптоми, що залежать від штаму вірусу, який викликав захворювання. Так, ранні варіанти COVID-19, як-от «Альфа» та «Дельта», не впливали на голос. Але у пацієнтів у період загострення пандемії, яку спровокував штам «Омікрон», з’явилися скарги і на зміну якості голосу.

За даними літератури, деякими дослідники встановлено вищий рівень ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (ACE2) у голосових складках. ACE2 є рецептором для вірусу SARS-CoV-2, який викликає COVID-19. Наявність цих рецепторів свідчить про те, що деякі люди можуть бути особливо вразливими до змін голосу після інфікування COVID-19.

Мета. Встановити, чи змінюється якість голосу у пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID-19.

Матеріали і методи. Проведено онлайн анкетування 389 осіб, які перехворіли на COVID-19 в період червень 2021 - листопад 2022 рр. Анкета була розроблена працівниками кафедри оториноларингології ЛНМУ імені Данила Галицького. Одним із блоків питань, на які давали відповіді пацієнти, був блок питань про зміни якості голосу під час хвороби та після. Запитання були наступними: «Чи були у  пацієнта розлади /втрата голосу до хвороби? Якщо були зміни голосу до хвороби, то з якої причини: оперативне втручання, травма, професійна шкідливість, паління, ГРВІ, біль у носоглотці, нежить, у зв’язку із трахеобронхітом, тривалим співом, ангіною, ларингітами». Окрім цього опитувальник включав запитання про те, чи пов’язана робота (хобі, навчання) опитувального із посиленим навантаженням на голос. Важливими запитаннями, які нас цікавили були наступні: «Чи змінювався голос під час хвороби на COVID-19, а саме: голос ставав тихим, голос швидко втомлювався, охрипав, чи змінювався тембр голосу протягом дня?; Чи доводилося хворому прикладати більше зусиль при розмові?; Чи звертали увагу інші люди на зміну голосу опитувального під час хвороби на COVID-19 та після одужання?». Також в анкеті були запитання відносного того, чи застосовували пацієнти лікування з приводу змін голосу і яке саме.  І на завершення пацієнт відповідав на запитання, чи відновився голос після хвороби повністю і з якого дня хвороби починалося його відновлення.

Результати та їх обговорення.Серед 389-ти анкетованих нами осіб було 287 (74%) жінок та 102 (26%) чоловіків. На розлади голосу поскаржилося 111 (29%) осіб, серед них 32 – на значні. Слід відмітити, що у 90 із анкетованих дані скарги спостерігалися в період хвороби, а у 21 – після одужання, коли збільшилося голосове навантаження. Серед скарг переважали наступні: швидка втома голосу при голосовому навантажені (59%) випадках, зміни тембру голосу протягом дня відмічалося у 19% випадків. У 5% пацієнтів основна скарга була на те, що голос став тихішим. Відновлення голосу у тих, що скаржилися на дані проблеми, спостерігалося на першому тижні хвороби у 33%,  на 2-му тижні – у 34% та на третьому тижні – у 18%. У решти – протягом 1-6 місяців від початку хвороби.

Висновки. У третини пацієнтів з COVID-19 спостерігалися зміни якості голосу як під час хвороби, так і після одужання, коли пацієнти збільшували навантаження на голос. Відновлення голосу спостерігалося за два тижні у 67% опитаних. Протягом третього тижня голос нормалізувався у 18%, у решти – відновлення голосу тривало 1-6 місяців.

УДК: 616.28-008.1-053.3/.4-073.7

Abstract.  This work presents analysis of modern scientific literature on  determination of the function of tonsils of Waldeyer’s ring (pharyngeal lymphoid  tissue ring) and their role in the establishment and functioning of the local and  humoral immunity in human organism.   Tonsils are the  «first line of defense»  courtesy of the factors on nonspecific  protection of the mucous membranes of upper air passages. Characteristic are for  these factors: diverse action mechanisms; they have typically antifungal, antibacterial  action, which was noted  in the factors of the system of non-specific secretory  lipoprotease inhibitors, elafins and lactoferrins.  Differential immunodiagnostics between some pathological conditions of these  structures can be carried out by  way of  determination of modern noninvasive  methods of study  of the  immune factors, such as determination of  cytokines,  protective proteins, allergy, oropharyngeal secretion, reaginic antibodies;  as well as  for the assessment of provided treatment efficacy.  Bearing in mind the obtained data of the analysis of literature sources it can be  said, that even under the conditions of a chronic inflammation the Waldeyer’s ring  tonsils have a marked immunological effect owing to cytokines, cells-regulators and  effector cell. Because even under such conditions they can produce polypeptides that  have the regulatory and antitumoral capacity.  The  results of the studied literature  sources indicate of the posed problem. Thus, as the active components of the local and systemic immunity the Waldeyer’s ring tonsils  must be maximally preserved except cases when they serve as the permanent source of infection with irreversible changes and negative effect on the associated organs.  
Keywords: palatine tonsils,  mouth mucosa,  lymphoid tissue,  immunity, tonsillitis. 

УДК: 616.28-008.1-053.3/.4-073.7

Резюме. Скринінг слуху є важливою частиною стратегії ВООЗ покращення здоров’я населення і зменшення навантаження на охорону здоров’я, віднедавна затверджений законодавчо і в Україні.

Мета: проаналізувати дані, отримані за час функціонування програми скринінгу слуху новонароджених (ССН). В Україні загальнодержавна програма СС затверджена 09.06.2021 наказом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗУ) № 1144 «Про затвердження Порядку проведення скринінгу слуху дітей», а в дію вступила 01.01.2022 року. До цього існували точкові локальні програми СС в м. Києві та регіонах, які обмежувалися фінансуванням і ентузіазмом учасників.

Матеріали і методи. Дослідження проводилося у віковій групі дітей до 1 місяця, які перебували на лікуванні у стаціонарі і яким у пологовому відділенні після народження не проводився СС. Усім дітям спочатку проводилося дослідження отоакустичної емісії (ОАЕ). При виявленні негативних результатів на одне чи обидва вуха, таким дітям проводилося об'єктивне дослідження слуху методом AABR (automated auditory brain stem response, автоматизований тест реакції стовбура головного мозку), що дає змогу підтвердити і встановити рівень втрати слуху.

Результати. За період 01.09.2016-01.07.2020 обстежено 2084 дитини. Серед них 73 двійні, 1 – трійня. Результати ОАЕ оцінювалися як «пройдено» (1927 дітей, 92,47%), «не пройдено 1 вухо» (83 дитини, 3,55%), «не пройдено 2 вуха» (74 дитини, 3,98%), разом – 157 дітей (7,53%). Перелік діагнозів, серед яких зустрічалися діти з негативними результатами СС, були: синдром Едвардса, синдром Дауна, синдром П’єра-Робена, гідроцефалія, розщелина м’якого піднебіння, множинні вроджені вади розвитку (МВВР), фетальний алкогольний синдром (ФАС), недоношеність різного терміну гестації, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), багатоплідна вагітність (двійнята), пологова травма, гостра респіраторна інфекція (ГРІ), гострий середній отит однобічний. Частота дітей з верифікованим порушенням слуху (ПС) становила 17 на 1000 н/н, що на рівні показника країн з низьким рівнем доход і перевищує показники у здорових немовлят (1-3 на 1000). На жаль, немає даних за наявність прихованого варіанту ЦМВ у дітей з негативними результатами СС, на імовірність якого вказується у сучасній літературі.

Висновки. Частота дітей з ПС, які перебували на лікуванні у стаціонарі, становила 17 на 1000 н/н, що перевищує показники у здорових немовлят Найчастіше негативні результати ОАЕ демонструють недоношені діти, діти від багатоплідних вагітностей, з хромосомною патологією, вродженими вадами розвитку, ФАС, а псевдонегативні результати мали діти з ГРІ. Таким категоріям дітей обов’язково слід проводити ОАЕ, а в разі негативних результатів – ABBR. Дітям з верифікованим ПС слід рекомендувати тестування на ЦМВ з потенційним наступним лікуванням. Раннє виявлення ПС у дітей дозволяє скерувати для подальшого раннього втручання (слухопротезування, реабілітації) і нівелювати проблему зниження/втрати слуху, мовного й нервово-психічного розвитку, правильно соціалізувати дитину, уникаючи інвалідизації і зменшуючи в майбутньому фінансовий тягар держави і сім’ї на її утримання.

Ключові слова: скринінг слуху, новонароджені, діти, отоакустична емісія, автоматизований тест реакції стовбура головного мозку

Resume. Hearing screening is an important part of WHO's strategy to improve public health and reduce the burden on health care.

Aim: to analyze the data obtained during the functioning of the newborn hearing screening program. In Ukraine, the nationwide hearing screening program was approved on 06/09/2021 by order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1144 "On approval of the Procedure for Conducting Hearing Screening of Children", and came into force on 01/01/2022. Before that, there were point local hearing screening programs in Kyiv and the regions, which were limited by funding and the enthusiasm of the participants.

Materials and methods. The study was conducted in the age group of children up to 1 month who were treated in a hospital and who were not screened for hearing in the maternity ward after birth. All children initially underwent an otoacoustic emission (OAE) study. When negative results were detected in one or both ears, such children underwent an objective hearing test using the AABR (automated auditory brain stem response) method, which allows to confirm and establish the level of hearing loss.

Results. During the period 01.09.2016-01.07.2020, 2,084 children were examined. Among them, 73 are twins, 1 is a triplet. OAE results were scored as "passed" (1927 children, 92.47%), "failed 1 ear" (83 children, 3.55%), "failed 2 ears" (74 children, 3.98%), together – 157 children (7.53%). The list of diagnoses that included children with negative hearing screening results were: Edwards syndrome, Down syndrome, Pierre Robin syndrome, hydrocephalus, cleft soft palate, multiple congenital malformations, fetal alcohol syndrome (FAS), prematurity of different gestational periods, intrauterine growth retardation (UGR), multiple pregnancy (twins), birth trauma, acute respiratory infection (ARI), acute unilateral otitis media. The rate of children with verified hearing impairment was 17 per 1000 newborns, which is at the level of the indicator of low-income countries and exceeds the indicators of healthy infants (1-3 per 1000). Unfortunately, there are no data on the presence of a latent variant of CMV in children with negative HS results, the probability of which is indicated in modern literature.

Conclusions. The frequency of children with hearing impairment, who were treated in a hospital, was 17 per 1000 newborns, which exceeds the indicators of healthy babies. Most often, negative results of OAE are shown by premature children, children from multiple pregnancies, with chromosomal pathology, congenital malformations, FAS, and pseudo-negative results were obtained by children with ARI. Such categories of children should definitely undergo OAE, and in case of negative results - ABBR. CMV testing with potential subsequent treatment should be recommended for children with verified hearing loss. Early detection of hearing impairment in children makes it possible to refer for further early intervention (hearing aids, rehabilitation) and to eliminate the problem of hearing loss, impairment of language and neuropsychological development, to properly socialize the child, avoiding disability and reducing the financial burden on the state and the family in the future.

Key words: hearing screening, newborns, children, otoacoustic emission, automated auditory brain stem response