The study guide was prepared according to the typical syllabus for Epidemiology with due account of the qualification description and standards of training on the basis of regulatory and binding documents of the Ministry of Health of Ukraine. The book sets out in concise detail the fundamentals of general epidemiology and ­approaches to prevention of epidemiological complications, protection of the population and territory from the spread of infectious diseases.
The fourth edition describes the WHO recommendations on the introduction of immunization programs for children and adults on epidemiological indications.
The study guide is intended for masters and internship doctors of higher education establishments — medical universities, institutes and academies.

Навчальний посібник для проведення практичних занять зі спеціальної епідеміології для студентів V курсу медичного факультету складено відповідно до типової навчальної програми «Епідеміологія» з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик і стандартів освіти на основі нормативно-директивних матеріалів МОЗ України. У посібнику стисло викладено основи спеціальної епідеміології та підходи до організації та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів при різних групах інфекцій.
Видання ілюстровано схемами, таблицями. Кожний тематичний модуль, окрім інформаційного блоку, містить питання для самоконтролю, тестові завдання та ситуаційні задачі, що дає можливість оцінити ступінь засвоєння навчального матеріалу.
Для студентів вищих навчальних закладів — медичних університетів, інститутів й академій.

УДК 612.821–053.66

Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна зооантропонозна хвороба, що є ендемічною для України. У процесі еволюції відбулися зміни екологічних типів сказу. Від давніх часів до початку XVII ст. переважав природно осередковий екотип, у XVII-XIX століттях – міський, у XX ст. і до сьогодні – міський і природно осередковий, а також перехідний між ними варіант. Резервуаром вірусу в осередках міського типу були собаки (Canis lupus familiaris або Canis familiaris), а в природно осередкових – переважно лисиці руді (Vulpes vulpes) та вовки. У повоєнні роки на території Польщі та України сформувався природно осередковий екотип сказу, де резервуарами збудника є лисиця руда. В результаті багаторічної кампанії пероральної вакцинації проти сказу вільноживучих лисиць країни Єврозони є вільними від цього захворювання.

УДК: 614.4.+614.8)]-078

Надзвичайні ситуації (НС) різного генезу супроводжуються зміною епідемічного стану території та населення, що вимагає своєчасного виявлення уражальних чинників інфекційної (патогенні біологічні агенти (ПБА) й токсини) та неінфекційної природи. Лабораторна
мережа є важливою складовою в системі реагування на НС, що дозволяє визначити етіологію інфекційних і паразитарних захворювань, оптимізувати лікування хворих; забезпечити основні напрямки протиепідемічного забезпечення та оцінювання ефективності заходів у динаміці реагування. Мета дослідження – оцінювання сучасних моделей лабораторного забезпечення індикації ПБА, завдань і обсягів роботи лабораторної служби на основних етапах НС: готовності, реагування і відновлення. Лабораторна діагностика є важливою складовою в системі захисту населення і території при НС, яка забезпечує виявлення ПБА і токсинів, проведення клінічних лабораторних досліджень. Обсяги і напрямки діяльності лабораторної мережі при НС визначаються реальною ситуацією і різняться на етапах готовності, реагування і відновлення. Індикація ПБА розпочинається на етапі здійснення санітарно-епідеміологічної розвідки на уражених територіях. У залежності від ситуації, виявлення і визначення виду ПБА може здійснюватися лабораторною мережею закладів охорони здоров’я у зоні НС, мобільними лабораторіями різного типу, лабораторною мережею поза межами уражених територій. Використання високоінформативних методів виявлення антигенів (імуноферментний аналіз, люмінесцентна мікроскопія, спектроскопія, технології біочіпів), а також геномів ПБА (мультиплексна ПЛР) дозволяє у термін до 2 годин верифікувати діагнози інфекційних хворих, визначати чутливість до хіміотерапевтичних засобів для оптимізації лікування, зменшити за рахунок цього тривалість госпіталізації та вартість лікування. Обстеження об’єктів довкілля забезпечує оцінювання ступеню їх контамінації ПБА, обсяги заходів знезараження. У випадку використання імунохроматографічного аналізу доцільно застосовувати набори швидких тестів з урахуванням групи інфекцій: кишкові, дихальні, контактні, кров’яні. Поширеним у практиці є застосування інших принципів комплектування наборів: група особливо небезпечних інфекцій; інфекції, що передаються статевим шляхом; інфекції центральної нервової системи тощо.