UDC 618.11-007.1

Polycystic ovary syndrome (PCOS), an endocrine and metabolic disorder in women of reproductive age, is characterized by high androgen levels, irregular periods, and small cysts in the ovaries. PCOS affects approximately 10 % of reproductive age women of all races and ethnicities. PCOS has been recognized to affect women of reproductive age since antiquity and in the 21st century, it emerges as the most widespread and serious reproductive metabolic disorder in the world. PCOS is a multifactorial disorder that affects both the reproductive and metabolic health of women. In addition, PCOS is a leading symptom of infertility in women. Nevertheless, women with PCOS who become pregnant unfortunately have an increased risk of complications, such as gestational diabetes mellitus (GDM), preterm birth. Many people believe GDM disappears after childbirth, despite the fact that GDM is a warning symptom of type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, and cardiovascular disease. According to growing evidence, GDM complicates 40 % of PCOS pregnancies, suggesting that PCOS is a risk factor for GDM. Hence, PCOS is a lifelong disorder that can eventually lead to various long-term health complications, including chronic menstrual irregularity, infertility, endometrial hyperplasia, and endometrial cancer. Thus, it’s a scientific fact that both PCOS and GDM are significantly associated with each other. However, most studies on the risk of GDM in PCOS patients are retrospective. Therefore, there is no strong evidence whether PCOS is a risk factor for GDM or any other related factor. PCOS, a polygenic endocrinopathy, is in a true sense a set of diseases that worsen the state of the body. Reproductive and metabolic disorders associated with PCOS cause several clinical symptoms, such as irregular and painful periods, hirsutism, acanthosis nigricans, acne, psoriasis, anxiety, mood swings, patterned baldness, cardiovascular problems, type 2 diabetes, infertility, pelvic pain, low libido, low self-esteem, etc. Further studies are needed to understand the genetic and epigenetic contributions of PCOS, PCOS-related comorbidities, the role of placenta in nutrient availability, and influence of medications that may affect the long-term offspring health.

УДК:546.72+546.47+546.23):616-008.9-022.6]-036

Дефіцит макро- та мікроелементів, як і порушення їх оптимального співвідношення, становлять серйозну загрозу для здоров’я. Неправильне харчування, також може призвести до поглиблення порушень метаболічних процесів, які відбуваються як на рівні окремих клітин, так і на рівні організму загалом. Усі ці метаболічні порушення сприяють розвитку різних патологічних станів, зокрема, вірусних інфекцій. Макро- та мікроелементи відіграють визначальну роль у багатьох метаболічних процесах, які впливають на перебіг вірусних захворювань. Серед них ключове значення має окисне фосфорилювання, яке змінюється у пацієнта із системним запаленням, і захист від медіаторів, зокрема оксидантів. Мікроелементи потрібні для прямої антиоксидантної активності, а також функціонують як кофактори для різноманітних антиоксидантних ферментів. Імунна функція також залежить від достатнього рівня вітамінів і мікроелементів. Відновлення дефіцитів мікроелементів до рекомендованих рівнів сприяє збільшенню стійкіскості опірності до інфекції та швидшому одужанню після інфікування. Для забезпечення оптимального функціонування організму лише збалансованого харчування недостатньо, тому важливо враховувати конкретні вікові потреби та вводити необхідні мікроелементи за додатко- вої потреби. У цій статті ми розглядаємо важливість оптимального спів- відношення окремих макро- та мікроелементів для ефективної боротьби із вірусними інфекціями. 
Ключові слова: ферум, цинк, селен, імунна система, активні форми кисню.

Abstract. The deficiency of macro- and microelements and the disturbance of their balance are widely recognized issues in healthcare, with poor nutrition
exacerbating disruptions in metabolic processes at both the cellular and organ- ismal levels. All these metabolic circumstances and disruptions in metabolic processes contribute to the development of various pathological conditions, including viral infections. Macro- and microelements play a crucial role in many metabolic processes that affect the course of infectious diseases. These processes include oxidative phosphorylation, which is altered in patients with systemic inflammation and protection against mediators, including oxidants. Microelements are necessary for direct antioxidant activity and also function as cofactors for various antioxidant enzymes. Immune function also depends on an adequate level of vitamins and microelements. It can be enhanced by restoring microelement deficiencies to recommended levels, thereby increasing resistance to infection and promoting faster recovery after infection. Balanced nutrition alone is insufficient, hence the need for the supplementation of microelements tailored to specific age-related requirements. In this article, we explore the importance of the optimal balance of individual macro- and microelements for effectively combating viral infections.
Key words: iron, zinc, selenium, immune system, reactive oxygen species

УДК: 616.98:578.834.1]-008.9:(577.161.2+577.164.2)

За статистикою, вірусом SARS-CoV-2 було чи залишається заражено мільйони людей у всьому світі, що викликає в них ураження дихальної, серцево-судинної, видільної систем. Відомо, що вітаміни D та C проявляють імуностимулюючу дію, яка забезпечує захист організму від впливу інфекцій. Низка досліджень показали, що дефіцит вказаних вітамінів підвищує ризик і важкість перебігу захворювання. Це привернуло увагу до впливу вітамінів на людей, заражених вірусом SARS-CoV-2. На сьогодні виявлено участь вітаміну D у виробленні захисних пептидів: β-дефензинів та кателіцидинів, модуляції діяльності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. β-дефензини відповідають за перфорацію капсиду ві- русу, а кателіцидини сприяють розширенню судинних стінок, що збільшує надходження макрофагів та їх активацію. Вітамін С пригнічує активність цитокінового шторму, що виникає внаслідок гіперзапалення уражених ділянок організму, а також знижує рівень IL-6 і інгібує in vivo вивільнення IL-6 в ендотелії, індуковане ендотеліном-1 (ET-1). У наведеній статті ми розглядаємо поточні дослідження щодо ролі вітамінів D та C у підтримці імунітету на різних рівнях, зокрема при загальних респіраторних інфекціях з акцентом на COVID-19. Ці рівні включають одужання та вироблення
антитіл до збудника, профілактику інфекції, полегшення її перебігу, допоміжну терапію, наслідки хвороби. Незважаючи на те, що дослідження впливу кальциферолу та аскорбінової кислоти на перебіг коронавірусу ще тривають, отримані результати вказують на потенційну доцільність їх застосування під час лікування COVID-19.
Ключові слова: COVID-19, вітамін D, вітамін С, β-дефензин, кателіцидини, цитокіновий шторм, окисний стрес

According to statistics, millions of people around the world have been infected with or are currently infected with the SARS-CoV-2 virus, which causes respiratory, cardiovascular, and urinary tract damage. It is known that vitamins D and C have immune-boosting properties that help protect the body against infection. Various studies have shown that a deficiency in these vitamins increases the risk and severity of the disease. This has drawn attention to the impact of vitamins on people infected with the SARS-CoV-2 virus. Vitamin D has been found to play a role in the pro- duction of protective peptides: β-defensins and cathelicidins, and modulates the activity of the renin-angiotensin-aldosterone system. β-defensins are responsible for perforating the virus capsid, while cathelicidins promote the dilation of blood vessel walls, which increases the influx of macrophages and their activation. Vitamin C, on the other hand, inhibits the activity of the cytokine storm that occurs as a result of hyperinflammation in affected areas of the body and also reduces the level of IL-6 and inhibits in vivo release of IL-6 in endothelium induced by endothelin-1 (ET-1). In this article, we review current research on the role of vitamins D and C in supporting immunity at various levels, particularly in the context of respiratory infections, with a focus on COVID-19. These levels include recovery and antibody production against the pathogen, infection prevention, easing of disease progression, supportive therapy, and the consequences of the disease. Although studies on the impact of calciferol and ascorbic acid on coronavirus progression are still ongoing, the results obtained indicate the potential usefulness of their use in the treatment of COVID-19.
Key words: COVID-19, vitamin D, vitamin С, β-defensin, cathelicidins, cytokine storm, oxidative stress.

Aim: To study the process of hemoglobin oxidation and the enzymatic reactions associated with it.
Materials and Methods: Heparinized human blood (15 IU/ml) was obtained from the clinical department. The concentration of oxy- and methemoglobin,
auto-oxidation of hemoglobin was determined spectrophotometrically spectrophotometrically. Autooxidation of hemoglobin was recorded spectrophotometrically, and protein concentration was determined by the Lowry method. Monooxygenase activity of hemoglobin was also measured by the method described
by Lowry spectrophotometrically. The concentration of O₂ and H₂O₂ in the reaction media was determined on a biomicroanalyzer OR 210/3 (Redelkis).
Results: The obtained experimental data allow us to propose a mechanism of “spontaneous autooxidation” of oxyhemoglobin, which can be described by
the following equations:
Hb²⁺O₂ = Hb³⁺ + O₂ (1)
Hb²⁺O₂ + 2e^- + 2H⁺ = Hb³⁺ + H₂O₂ (2)
Hb²⁺O₂ + 2e ^- + 2H⁺ = Hb²⁺ + H₂O₂  (3)
Hb²⁺ + O_{2 ⁼}  Hb²⁺O2 (4)
Spectral characteristics of the process of “spontaneous auto-oxidation” indicate the formation of a metform of hemoglobin, the depletion of oxygen by the system was established, at pH 5.6, an increase in the monooxygenase activity of hemoglobin is observed 3-4 times compared to the physiological level.
Сonclusions: In addition to the main, previously known functions of hemoglobin (gas transport, peroxidase, monooxygenase), it catalyzes a two-electron
oxidase reaction in which O₂
 is reduced to H₂O₂. This is confirmed by experimental data on the formation of one of the products of “spontaneous autoxidation”
of oxyhemoglobin _ deoxyform at pH 5.6 _ 8.9.
 KEY WORDS: oxyhemoglobin, methemoglobin, autooxidation, monooxygenase activity, oxidase reaction, ligands

У статті представлено огляд літературних даних щодо метаболізму цинку в організмі людини. Цинк – один із найважливіших мікроелементів, бере участь у численних аспектах клітинного обміну. Необхідний для каталітичної активності ферментів та відіграє роль у забезпеченні імунної функції організму, синтезі білків, синтезі ДНК і клітинному поділі, загоєнні ран, тощо. Цинк також забезпечує нормальний ріст і розвиток організму під час вагітності, дитинства та підліткового віку. Метаболізм цинку тісно пов’язаний з обміном інших хімічних елементів.
Ключові слова: цинк, метаболізм, порушення, імунна система.