УДК 616.12-009.72-06:[616.988:578.834]-036.8:613.81/.84:178.1/.7]-073.43

Мета роботи – оцінити особливості структурно-функціонального стану міокарда пацієнтів із нестабільною стенокардією та постковідним синдромом залежно від статусу куріння.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 147 пацієнтів віком 35–76 років із нестабільною стенокардією. Пацієнтів поділили на групи: до І групи залучили 88 хворих із постковідним синдромом (PACS), до ІІ – 59 обстежених без PACS. Залежно від статусу куріння сформовано підгрупи: ІА, ІІА – курці, ІБ, ІІБ – некурці. Усім хворим виконано трансторакальну ехокардіографію з оцінюванням стандартних показників структурно-функціонального стану серця та визначено рівні натрійуретичного пептиду (NT-proBNP). Статистично результати опрацювали з використанням параметричних і непараметричних методів, виконали кореляційний і регресійний аналіз.
Результати. У пацієнтів із PACS зафіксовано більш виражені ознаки ремоделювання серця порівняно з обстеженими без PACS, зокрема нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) – 50,48 ± 9,11 % (І) проти 53,15 ± 9,14 % (ІІ), p < 0,05), а також більші розміри лівого передсердя – 4,09 ± 0,42 см (І) проти 3,93 ± 0,48 см (ІІ), p < 0,05. Найбільш несприятливі зміни виявлено у курців із PACS, у яких встановлено найнижчі значення ФВ ЛШ, більший індекс маси міокарда лівого шлуночка та вищі рівні NT-proBNP. Концентрація NT-proBNP достовірно вища у групі з PACS порівняно з пацієнтами без PACS: 621,8 (370,0; 1500,0) нг/мл (І) проти 254,9 (92,0; 394,0) нг/мл (ІІ), p < 0,005. У структурі геометричного ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів із PACS частіше виявляли патологічні типи, зокрема ексцентричну гіпертрофію, і найчастіше 
у курців. Встановлено статистично значущі кореляційні зв’язки між інтенсивністю куріння, рівнем NT-proBNP, показниками ремоделювання міокарда та гематологічними маркерами запалення. Лінійний регресійний аналіз підтвердив зв’язок між збільшенням інтенсивності куріння та підвищенням рівня NT-proBNP.
Висновки. Постковідний синдром у пацієнтів із нестабільною стенокардією асоціюється з помірними, але достовірними розладами структурно-функціонального стану серця. Фактор куріння істотно погіршує ці зміни, про що свідчать і надвисокі рівні NT-proBNP, і більш виражені ознаки патологічного ремоделювання міокарда, за даними ехокардіографії.

УДК: 616.12-009.72-06:616.12-008.331.1]:616.988:578.834:613.84

Background. Post-COVID-19 syndrome is associated with long-term disturbances of cardiovascular regulation, including alterations in the circadian blood pressure profile, which may worsen the course of ischemic heart disease and increase the risk of complications. The role of smoking in the development of these abnormalities remains insufficiently studied.
Purpose – to assess the characteristics of the ambulatory blood pressure profile in patients with unstable angina depending on the presence of post-COVID-19 syndrome and smoking status.
Materials and Methods. A total of 147 patients with unstable angina were examined and divided into groups with and without post-COVID-19 syndrome, as well as into subgroups of smokers and non-smokers. All patients underwent 24-hour ambulatory blood pressure monitoring with analysis of the main parameters.
Results. Patients with post-COVID syndrome demonstrated higher 24-hour and nighttime systolic and diastolic blood pressure levels, higher pulse pressure values and blood pressure load indices, as well as a significantly higher prevalence of abnormal circadian blood pressure patterns, particularly the «night-peaker» type. Smokers had 
significantly higher blood pressure levels and worse ambulatory blood pressure profile parameters compared with non-smokers. The highest frequency of exceeding target blood pressure levels and blood pressure load indices was observed in smokers with post-COVID syndrome. The most unfavorable parameters were found in patients with 
post-COVID syndrome who smoked.
Conclusions. Post-COVID-19 syndrome is associated with more pronounced pathological changes in the circadian blood pressure rhythm in patients with unstable angina, including higher mean blood pressure levels and a higher prevalence of unfavorable circadian phenotypes («non-dipper», «night-peaker»). Post-COVID syndrome and smoking independently worsen ambulatory blood pressure parameters; however, their combination has a synergistic negative effect on the blood pressure profile and increases cardiovascular risk in patients with unstable angina.

Актуальність. Постковідний синдром супроводжується тривалими порушеннями серцево-судинної регуляції, зокрема змінами добового профілю артеріального тиску, що може погіршувати перебіг ішемічної хвороби серця та підвищувати ризик ускладнень. Роль куріння у формуванні цих порушень залишається недостатньо 
вивченою.
Мета роботи – оцінити особливості добового профілю артеріального тиску у пацієнтів із нестабільною стенокардією залежно від наявності постковідного синдрому та фактора куріння.
Матеріали та методи. Обстежено 147 пацієнтів із нестабільною стенокардією, розподілених на групи з постковідним синдромом і без нього, а також на підгрупи курців і некурців. Усім виконано добове моніторування артеріального тиску з аналізом основних показників.
Результати. У пацієнтів із постковідним синдромом виявлено вищі середньодобові та нічні рівні систолічного і діастолічного артеріального тиску, більші значення пульсового тиску та індексу часу гіпертензії, а також значно більшу частоту патологічних циркадних профілів артеріального тиску, зокрема типу «night-peaker». Курці мали достовірно вищі показники артеріального тиску та гірші параметри добового профілю порівняно з некурцями. Частота перевищення цільових рівнів артеріального тиску та показників навантаження тиском була максимальною у підгрупі курців із постковідним синдромом. Найбільш несприятливі показники спостерігалися саме у пацієнтів із постковідним синдромом та звичкою куріння.
Висновки. Постковідний синдром асоціюється з більш вираженими патологічними змінами добового ритму артеріального тиску у пацієнтів з нестабільною стенокардією, включно з вищими середніми рівнями артеріального тиску та частішими несприятливими циркадними фенотипами («non-dipper», «night-peaker»). Постковідний синдром та куріння незалежно погіршують показники добового артеріального тиску, але їх поєднання має синергічний негативний вплив на добовий профіль артеріального тиску та зростання кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із нестабільною стенокардією.

УДК 616.12-009.72:[616.98:578.834COV]-036.8]:616.155.3]-074

Мета роботи – оцінити зміни основних гематологічних показників та рівні лейкоцитарних маркерів запалення у пацієнтів із нестабільною стенокардією (НС) залежно від наявності постковідного синдрому та фактора куріння.
Матеріали і методи. До дослідження залучено 147 пацієнтів із НС. До першої (І) групи увійшли 87 пацієнтів із постковідним синдромом, до другої (ІІ) – 60 осіб без постковідного синдрому. Хворих кожної з груп поділили на підгрупи за фактором куріння: ІА, ІІА – курці, ІБ, ІІБ – некурці. Визначили основні гематологічні показники та лейкоцитарні маркери запалення: співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (NLR), співвідношення моноцитів та лімфоцитів (MLR), співвідношення тромбоцитів та лімфоцитів (PLR), індекс системного імунного запалення (SII), системної реакції запалення (SIRI), сукупний індекс системного запалення (AISI) у підгрупах пацієнтів.
Результати. Встановлено достовірно вищі середні рівні MLR – на 37,93 %, SIRI – на 55,9 %, AISI – на 53,99 %, вірогідно більші на 20–35 % частки осіб із перевищенням оптимально граничного рівня MLR, SII, SIRI, AISI, у підгрупі курців із постковідним синдромом (ІА) порівняно з підгрупою курців без нього (ІІА). У некурців із постковідним синдромом (ІБ) встановлено достовірно вищі (на 33–40 %) середні рівні NLR, SII, SIRI, AISI порівняно з хворими без постковідного синдрому та фактора куріння (ІІБ). Встановлено достовірно більші на 20–30 % частки осіб із перевищенням оптимально граничних рівнів NLR, MLR, PLR, SII, AISI серед хворих підгрупи ІБ порівняно з підгрупою ІІБ. Найбільш виражені, достовірно вищі середні рівні NLR і MLR – на 50,0 % і 37,9 %, а також SII, SIRI, AISI – на 52–62 % зафіксовано у підгрупі (ІА) порівняно з підгрупою (ІІБ).
Висновки. В осіб із постковідним синдромом встановлено достовірно вищі рівні запальних лейкоцитарних маркерів. У кожній із підгруп курців (ІА, ІІА) порівняно з некурцями (ІБ, ІІБ) виявлено на 33–55 % достовірно вищі середні рівні NLR, MLR, SII, SIRI, AISI. Найбільш виразні зміни досліджених лейкоцитарних запальних маркерів крові та найбільші частки осіб із перевищенням оптимально граничних рівнів (NLR, MLR, PLR, SII, SIRI) зареєстровано у підгрупі хворих із постковідним синдромом та фактором куріння (ІА).

УДК: 616.12-009.72:616.89-008.454-02:[616.988:578.834]:613.84

Тривожні та депресивні розлади є поширеними психічними порушеннями після перенесеного COVID-19, особливо серед пацієнтів із тривалими симптомами або постковідним синдромом (postCOVID syndrome, long-COVID). Вираженість і тривалість цих порушень варіюють, проте в значної
частини пацієнтів вони зберігаються протягом місяців після гострої фази інфекції. За даними сучасних досліджень, загальна поширеність депресії
і тривоги серед пацієнтів із post-COVID або longCOVID становить приблизно 23-25%, а комбінованих проявів тривоги й депресії — близько 25% [1,
2]. Водночас у ранній період після перенесеного COVID-19 ці показники можуть бути значно вищими. Зокрема, через місяць після госпіталізації
симптоми депресії виявляють приблизно в 31% пацієнтів, а тривоги — у 42% [3].

The aim of the study was to clarify the influence of smoking and other risk factors (RFs) on the occurrence of complications in patients with normal body  weight, overweight (OW) and obesity.
Materials and Methods: Patients (n=158) with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) were divided into 3 groups depending on body mass  index (BMI): Group I included 52 patients with normal body weight (mean age - 60.83±11.94 years); Group II - 51 patients with OW (mean age - 62.04±8.55 
years); Group III - 55 patients with obesity of I-III degree (mean age - (0.96±11.31 years) (p>0.05).
Results: The most common RFs were hypertension (88.46-94.55%), dyslipidemia (DLP) (50.00-76.36%), smoking (69.23-69.09%). The relative risk of acute left ventricular aneurysm in Group I with DLP is 2.08 times higher (RR=2.08 [0.37; 11.62], p=0.029), and among smokers, this risk increases by 25% (RR=1.25 
[0.22; 7.18], p=0.049). The relative risk of major complications in Group II in the presence of 5-6 RFs is 1,5 times higher (RR=1.58 [0.61; 10.94], p=0.016). The relative risk of all  complications in Group III in the presence of DLP is 1.23 times higher (RR=1.23, with 95% CI from 0.91 to 1.65, p=0.017), and in the presence of smoking is 8.37 times higher RR=8.37 [2.11; 33.16], p<0.001).
Conclusions: Complications are observed three times more often in obese patients and about twice as often in overweight patients. Significant predictors of complications are smoking, dyslipidemia, simultaneous exposure to 5-6 risk factors. Smoking increases the risk of complications by 8 times in obese patients.

KEY WORDS: acute myocardial infarction, overweight, obesity, risk factors, smoking