У статті представлено сучасні підходи до лікування пацієнтів з хронічним коронарним синдромом (ХКС), згідно Настанов Європейського товариства кардіологів (ЄТК) від 2019 року [1]. Зазначено, що алгоритм лікувального процесу включає фармакологічний менеджмент, який передбачає контроль симптомів та попередження виникнення серцевих подій, пов’язаних із ХКС, з максимальною прихильністю пацієнта та мінімальними побічними подіями. Наведена поетапна тактика тривалої антиангінальної медикаментозної терапії, з врахуванням специфічних базових характеристик пацієнта. Підкреслена важливість антитромботичного лікування (із збереженням балансу між профілактикою ішемічних подій та ризиком кровотечі), застосування гіполіпідемічних та інших препаратів з метою попередження подій. Відмічено, що реваскуляризація міокарда відіграє центральну роль в лікуванні ХКС, сприяючи полегшенню симптомів та покращенню прогнозу, проте завжди є доповненням до медикаментозної терапії. Важливою умовою досягнення успіху в лікуванні ХКС є здоровий спосіб життя пацієнта.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, антиангінальна медикаментозна терапія, лікування з метою запобігання серцевих подій, реваскуляризація міокарда, здоровий спосіб життя.

This article presents contemporary approaches to treatment in patients with chronic coronary syndromes (CCS), according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. It is stated that the algorithm of the treatment process includes pharmacological management, which envision control of symptoms and prevention of occurrence cardiac events that are related to CCS with the maximum patient compliance and with minimal side effects. A step-by-step tactics of long-term antianginal drugs therapy are given, taking into account the patient's specific baseline characteristics. The importance of antithrombotic treatment is underlined (with saving of the balance between prevention of ischemic events and the risk of bleeding), applying of lipid-lowering and other drugs to prevent events. It is noted that myocardial revascularization plays central role in the treatment of CCS, contributing to symptom relief and improving prognosis, but it is always a supplement to drug therapy. A healthy lifestyle for the patient is an important condition for achieving success in the treatment of CCS.

Key words. Chronic coronary syndrome,antianginal drugs therapy, treatment to prevent cardiac events, myocardial revascularization, healthy lifestyle.

Мета роботи – з’ясування особливостей клінічного перебігу синдрому Велленса за наявності критичної оклюзії медіального сегмента передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії.

Матеріал і методи. Клінічні прояви хвороби, з врахуванням динаміки ЕКГ-змін; дані коронароангіографій; результати ехокардіографічного та лабораторних досліджень.

Результати. У статті представлено особливості клінічного перебігу синдрому Велленса у пацієнтки Л., 70 р., які відповідали визначеним на сьогодні діагностичним критеріям синдрому, однак критична оклюзія передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії локалізувалась в її медіальному сегменті. Поряд з цим, був наявний гемодинамічно нерелевантний стеноз проксимального відділу цієї ж коронарної артерії (60 %). Електрокардіографічні зміни відповідали патерну В (глибоко інвертовані зубці T у V₂-V₆). «Псевдонормалізації» зубців T не спостерігалось, що свідчить про відсудність повторної оклюзії коронарної артерії після спонтанної реперфузії. Стентування коронарної артерії сприяло попередженню можливої появи патерну «stuttering» та виникненню інфаркту міокарда.

Висновки. Гострий коронарний синдромз повною оклюзією коронарної артерії нерідко супроводжується спонтанною реперфузією, що сприяє усуненню загрудинного болю та появі характерних зубців Т на ЕКГ і є основою так званого синдрому Велленса. Переважна локалізація оклюзії коронарної артерії – проксимальний сегмент передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії, ми ж спостерігали появу оклюзії в медіальному сегменті цієї коронарної артерії. Вчасне проведення коронароангіографії із стентуванням оклюзованої артерії попереджує виникнення в пацієнта інфаркту міокарда.

The aim of the work is to determine the peculiarities of the clinical course of Wellens syndrome due to the presence of critical occlusion of the medial segment of the anterior interventricular coronary artery bifurcation.

Material and Methods. Clinical manifestations of the disease, including dynamics of ECG changes; coronary angiography data; results of echocardiographic and laboratory tests.

Results. This article presents the peculiarities of the clinical course of Wellens syndrome in patient L., 70, who met the currently recognized diagnostic criteria of the syndrome, but the critical occlusion of the anterior interventricular branch of the left coronary artery was localized in its medial segment. Along with this, there was hemodynamically irrelevant stenosis of the proximal coronary artery section (60%). Electrocardiographic changes were consistent with pattern B (deeply inverted T waves in V2-V6). Сonditional normalization of the T waves, indicating the absence of repeated coronary artery occlusion after spontaneous reperfusion. Stenting of the anterior interventricular coronary artery vein of the left coronary artery prevented the possible occurrence of stuttering and the occurrence of myocardial infarction.

Conclusions. Acute coronary syndrome with complete coronary artery occlusion is often accompanied by spontaneous reperfusion, which contributes to relief of chest pain and the appearance of characteristic T waves on ECG and is the basis of the so-called Wellens syndrome. The most frequent localization of coronary artery occlusion is the proximal segment of the anterior interventricular branch of the left coronary artery, but we witnessed the occlusion in the medial segment of these coronary arteries. Immediate coronary angiography with stenting of the occluded artery will prevent the occurrence of myocardial infarction in the patient.