УДК 611.92-053.4/.5-071.3

This study examines the prevalence of symmetry/asymmetry in various facial structures among children and
adolescents of both sexes. 40 persons were examined – ten girls and ten boys of childhood and adolescence. During
examination visually determined the symmetry/asymmetry of the following parameters: width face, size and shape
of eyes, eyebrows, eyelids, nasolabial folds, corners of the mouth, smiles, the position of the nose and the size and
shape of the nostrils, the size, shape and the position of the ears, as well as the coincidence of the midline between
the central incisors of the upper and lower jaw.The results indicate that 30% of children (boys and girls) show no
visible signs of facial asymmetry. Among adolescents, these figures decrease to 10% for girls and remain at 30% for
boys. Asymmetry in a single parameter was observed in 40% of children and 50-70% of adolescents, depending on
gender. Asymmetry in multiple parameters was noted in 30% of children and 20% of adolescents, irrespective of sex.
In both age groups, the most frequent asymmetry was observed in the smile, making it the most common parameter
studied.
Key words: symmetry, asymmetry, face, children, adolescents.

В роботі проведено аналіз частоти виявлення симетрії/асиметрії різних структур та ділянок лиця
у дітей та підлітків різної статі. Було обстежено 40 осіб – по десять дівчаток і хлопчиків дитячого і
підліткового віку. При обстеженні візуально визначали симетрію/асиметрію таких показників: ширина
обличчя, величина і форма очей, брів, повік, носо-губних складок, кутів рота, усмішки, положення носа
та величини і форми ніздрів, величина, форма та положення вух, а також співпадіння середньої лінії між
центральними різцями верхньої та нижньої щелеп. Встановлено, що 30% дівчаток та 30% хлопчиків не
мають візуальних ознак асиметрії лиця у дитячому віці. Серед підлітків ознак асиметрії не виявлено у
10% дівчаток та 30% хлопчиків. Асиметрію за одним показником виявлено у 40% дітей обох статей та
у 50% хлопчиків-підлітків і 70% дівчаток-підлітків. Асиметрію за кількома показниками спостерігали у
30% дітей – як серед хлопчиків, так і серед дівчаток, та у 20% підлітків, також незалежно від статі. В
обох вікових групах обстежуваних дівчаток і хлопчиків виявлено асиметрію усмішки, яка має найбільшу
частоту серед усіх досліджуваних показників.
Kлючові слова: симетрія, асиметрія, лице, діти, підлітки

УДК 611.92-053.8-055-071.3

Резюме. Вступ. Однією з характерних особливостей людського організму є його асиметрія. Асиметрія лиця, за даними наукової літератури, посідає чільні місця в рейтингах частоти зустрічальності і є однією з найчастіших причин звернень пацієнтів для проведення хірургічної корекції.
Мета дослідження - з’ясування частоти зустрічальності фізіологічної асиметрії різних структур та ділянок лиця у чоловіків та жінок зрілого віку.
Матеріал і методи. Робоча група, сформована методом рандомізації, включала 40 осіб, у тому числі 20 чоловіків та 20 жінок по 10 осіб першого та другого періодів зрілого віку (чоловіки 22-35 та 36-60 років і жінки 21-35 та 36-55 років відповідно), які звертались за стоматологічною чи косметологічною допомогою. Визначали симетрію ширини обличчя, величини і форми очей, брів, повік, носо-губних складок, кутів рота, усмішки, положення носа та величини і форми ніздрів, величини, форми та положення вух, а також збіг середньої лінії між центральними різцями верхньої та нижньої щелеп.
Результати дослідження. У результаті проведеного обстеження в рандомізованій вибірці не виявлено жодної особи без візуальних ознак асиметрії окремих структур чи ділянок лиця. Прояви асиметрії визначались за одним чи кількома показниками в різноманітних комбінаціях – асиметрію за одним показником виявлено в 15 осіб, що становило 37,5% від загальної кількості обстежених, асиметрію за кількома показниками – у 25 осіб (62,5%). Найчастіше ізольовано спостерігали асиметрію носо-губних складок та незбіг середньої лінії між центральними різцями (по 7,5%), рідше – асиметрію брів, повік та усмішки (по 5%), асиметрію ширини лиця, величини і форми очей (по 2,5%). Найчастіше спостерігали два варіанти поєднань: комбінацію показників асиметрії брів, повік та величини і форми очей або комбінацію показників асиметрії носо-губних складок, кутів рота, усмішки і незбіг середньої лінії між центральними різцями верхньої та нижньої щелеп.
Найбільшу кількість показників асиметрії – вісім, виявлено в одного чоловіка першого періоду зрілого віку та в однієї жінки другого періоду зрілого віку.
Висновки. 1. У зрілому віці ознаки асиметрії виявлено у всіх обстежуваних чоловіків та жінок. 2. З віком відсоток осіб з асиметрією за кількома показниками зростав. 3. Асиметрія усмішки мала найбільшу частоту серед усіх досліджуваних показників у всіх групах обстеження, за винятком жінок першої вікової групи. Найменшу частоту мала асиметрія положення носа та ніздрів. 4. Кількість показників асиметрії та її випадків у чоловіків з віком зменшувалась, а у жінок – зростала. При цьому найбільшу кількість показників асиметрії виявлено в чоловіків першого періоду зрілого віку, а найбільшу

The 18 new thiazolo[4,5-b]pyridin-2-one derivatives have been synthesized using alkylation, cyanethylation, hydrolysis, and acylation reactions. The structures of the obtained compounds have been confirmed by 1H NMR spectroscopy, mass spectrometry, and elemental analysis. The study of the in vivo anti-inflammatory activity of the synthesized substances was assessed by using the functional model of carrageenan-induced rat paw edema. The present results of anti-inflammatory activity have shown that the synthesized compounds demonstrated considerable anti-inflammatory effects. Some of them approach or exceed the comparative drug Ibuprofen in terms of activity.

According to the data of modern medical literature, bone tissue is negatively affected by various factors, both external and internal. Trauma, concomitant diseases accompanied by mineral metabolism disorders, chronic intoxications, long-term and uncontrolled use of medications, especially narcotic analgesics, can lead to disturbances in the mineral composition of bone tissue and affect its ability to regenerate. The aim of our study was to establish the dynamics of the mineral composition of the bone tissue of the lower jaw after inflicting a bonedestructive trauma to animals without background pathology, on the background of long-term use of nalbuphine and after treatment with lincomycin. Object and research methods. Research material: 25 sexually mature male rats, weighing 180-200 g, at the age of 3.5 months. Modeling of the injury was carried out by breaking the integrity of the bone tissue of the lower jaw in the area of molars with the help of a drill. Opioid dependence was modeled by daily administration of the narcotic analgesic Nalbuphine. The method of atomic absorption spectral analysis (AACA) was used to determine the mineral composition. The results. The mineral composition of bone tissue at different stages of the experiment had pronounced dynamics in different groups of animals, characteristic to each of the studied elements. Conclusions. After the application of a bone-destructive trauma, the mineral composition of bone tissue during three weeks has pronounced dynamics, different for each of the eight studied mineral elements. The dynamics of the studied mineral elements during the three weeks of post-traumatic period in animals without background pathology, on the background of long-term use of Nalbuphine and in animals treated with lincomycin, is different.

 Міоепітеліальні клітини (МК) – характерні для екзокринних залоз, відповідають за синтез позаклітинного матриксу, в основному структур базальної мембрани. МК є епітеліальними за походженням і скоротливими за функцією, за рахунок чого в період лактації в молочній залозі (МЗ), скорочуючись, сприяють виведенню молока з протоки. Дані наукової літератури свідчать, що МК діють яксупресори пухлин та є важливим діагностичним критерієм при патології МЗ, зокрема – для диференціації різних пухлинних процесів.
Мета дослідження: з’ясування гістологічних особливостей та імуногістохімічна верифікація міоепітеліальних клітин в нормі і їх роль при неопластичній трансформації молочної залози.