УДК 615.45:615.012/.014

Метою роботи є розроблення технологічних інструкцій на екстемпоральне виготовлення розчинів калію йодиду для проведення йодної профілактики радіаційних уражень у дорослих і дітей у разі радіаційних ава-рій. Застосування йодної профілактики спрямоване на попередження поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною залозою. Аналіз асортименту лікарських засобів, які містять калію йодид, показав відсутність на українському фармацевтичному ринку препаратів калію йодиду для захисту новонароджених та дітей до трьох років від радіаційних уражень щитовидної залози. Зареєстровані препарати калію йодиду призначені для лікування захворювань щитовидної залози та профілактики йодного дефіциту і містять дозу стабільно-го йоду 100–200 мкг, що є недостатнім для профілактики радіаційних уражень, оскільки рекомендована доза калію йодиду для профілактики радіаційного ураження і доза калію йодиду для профілактичного застосування при екологічній недостатності мікроелемента відрізняються у 500–1000 разів. Тому у разі виникнення масш-табних радіаційних аварій на ядерних об’єктах України в результаті бойових дій військ агресора актуальним є екстемпоральне виготовлення розчинів калію йодиду. Розчини калію йодиду мають низку переваг перед інши-ми лікарськими формами, зокрема зручність використання, рівномірність і швидкість всмоктування лікарських речовин, точність дозування тощо. Оскільки у разі виникнення радіаційних аварій необхідне серійне виготовлен-ня розчинів калію йодиду як внутрішньоаптечних заготовок, у результаті досліджень розроблено технологічні інструкції для виготовлення розчину калію йодиду 0,65% і розчину калію йодиду 0,32% стерильного в умовах аптек відповідно до вимог сучасних нормативних документів.

УДК 615.014.2(477)

Мета роботи. Обґрунтування необхідності розробки та реалізації комплексу нормативно-методологічних рішень, орієнтованих на підвищення стійкості функціонування структурних елементів підсистеми фармацевтичного забезпечення населення і підготовку фармацевтичних фахівців до роботи в екстремальних умовах воєнного стану.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використовувались методи спостереження та узагальнення, контент-аналізу, синтезу і формалізації. Предметом дослідження були офіційні джерела інформації, статистичні дані, наукові публікації, законодавчі і нормативні акти, які стосуються фармацевтичної галузі.
Результати й обговорення. У статті проведений аналіз сучасного стану нормативно-правового регулювання фармацевтичного забезпечення населення України в умовах воєнного стану. Обґрунтована необхідність розробки та реалізації комплексу нормативно-методологічних рішень, орієнтованих на підвищення стійкості функціонування аптечних закладів і підготовку фармацевтичних фахівців до роботи в екстремальних умовах воєнного стану шляхом обов’язкового проведення заздалегідь визначених заходів у всіх структурних елементах підсистеми фармацевтичного
забезпечення населення, незалежно від їх форми власності.
Висновки. Проведений аналіз нормативно-правових актів щодо принципів державного управління фармацевтичним забезпеченням населення в умовах воєнного стану свідчить про те, що у них не передбачено заходів, спрямованих на повне і своєчасне фармацевтичне забезпечення постраждалого населення, медичних формувань і лікарняних закладів. Удосконалення чинної підсистеми фармацевтичного забезпечення постраждалого населення в умовах воєнного стану можливе тільки на основі єдиної теоретичної та методичної баз із врахуванням принципів державного управління, шляхом обов’язкового проведення заздалегідь визначених заходів у всіх структурних елементах підсистеми незалежно від форми їх власності.