616.37-002-036.11-085.032.13

To diagnose complications of diabetes mellitus, it is essential to understand the structural features and blood
supply of the organs affected by diabetes mellitus. The vessels of the haemomicrocirculatory bed play an important
role in immune processes. The frequency of vascular damage (micro- and macroangiopathy) in diabetes mellitus
ranges from 68% to 91%. Peripheral vascular damage in these patients is observed 30 times more often than in
people of the same age without diabetes mellitus. Numerous studies have been devoted to this problem. Domestic
and foreign scientists have studied the mechanism of development of diabetic angiopathies. There are many unresolved
issues regarding morphological changes in organs and their haemomicrocirculatory bed in diabetes mellitus,
qualitative and quantitative changes in the angioarchitectonics of rat organs in experimental diabetes mellitus, and
the problems of successfully selecting the most effective methods of treating vascular disorders of organs in diabetes
mellitus, which is undoubtedly due to insufficient study of the morphological features of the pathogenesis of microcirculatory
disorders at different stages of diabetic microangiopathy. The paper presents the results of a study of the
blood vessels of the testicle of a white rat under normal conditions and the blood supply to the rat testicle under
conditions of experimental diabetes mellitus. The testicle of a white rat is supplied with blood by the testicular artery,
which branches off from the abdominal aorta, the seminal duct artery, and the artery of the testicular elevator
muscle. Morphological and morphometric analysis of the angiarchitectonics of the testicle allowed us to assess the
state of its vascularisation in normal conditions and under conditions of streptozotocin-induced diabetes mellitus.
The depth of structural changes in the blood vessels of the testis of white rats with diabetes mellitus correlates with
morphometric indicators.

Для діагностики ускладнень цукрового діабету, важливо розуміти особливості будови і кровопостачання
органів при цукровому діабеті. Судини гемомікроциркуляторного русла відіграють важливу роль в імунних
процесах. Частота уражень судин (мікро-, макроангіопатій) при цукровому діабеті cкладає 68-91%.
Ураження периферійних судин у даних хворих спостерігається у 30 разів частіше, ніж у осіб аналогічного
віку без цукрового діабету. Численні праці присвячені вивченню даної проблеми. Механізм розвитку
діабетичних ангіопатій досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці. Існує багато невирішених питань
щодо морфологічних змін органів та їхнього гемомікроциркуляторного русла за умов цукрового діабету,
якісно-кількісних змін ангіоархітектоніки органів щура при експериментальній формі цукрового діабету,
проблем успішного вибору найефективніших методів лікування судинних порушень органів при цукровому
діабеті, що безперечно зумовлено недостатнім вивченням морфологічних особливостей патогенезу
мікроциркуляторних порушень на різних стадіях діабетичної мікроангіопатії. У роботі наведені
результати дослідження ланок кровоносного русла яєчка білого щура в нормі та шляхи кровопостачання
яєчка щура за умов експериментального цукрового діабету. Яєчко білого щура кровопостачається
яєчковою артерією, яка відгалужується від черевної частини аорти, артерією сім’явиносної протоки та
артерією м’яза підіймача яєчка. Морфологічний та морфометричний аналіз ангіоархітектоніки яєчка
дозволив оцінити стан його васкуляризації в нормі та за умов стрептозотоциніндукованого цукрового
діабету. Глибина структурних змін ланок кровоносного русла яєчка білого щура при цукровому діабеті
корелює з морфометричними показниками.

УДК:546.72+546.47+546.23):616-008.9-022.6]-036

Дефіцит макро- та мікроелементів, як і порушення їх оптимального співвідношення, становлять серйозну загрозу для здоров’я. Неправильне харчування, також може призвести до поглиблення порушень метаболічних процесів, які відбуваються як на рівні окремих клітин, так і на рівні організму загалом. Усі ці метаболічні порушення сприяють розвитку різних патологічних станів, зокрема, вірусних інфекцій. Макро- та мікроелементи відіграють визначальну роль у багатьох метаболічних процесах, які впливають на перебіг вірусних захворювань. Серед них ключове значення має окисне фосфорилювання, яке змінюється у пацієнта із системним запаленням, і захист від медіаторів, зокрема оксидантів. Мікроелементи потрібні для прямої антиоксидантної активності, а також функціонують як кофактори для різноманітних антиоксидантних ферментів. Імунна функція також залежить від достатнього рівня вітамінів і мікроелементів. Відновлення дефіцитів мікроелементів до рекомендованих рівнів сприяє збільшенню стійкіскості опірності до інфекції та швидшому одужанню після інфікування. Для забезпечення оптимального функціонування організму лише збалансованого харчування недостатньо, тому важливо враховувати конкретні вікові потреби та вводити необхідні мікроелементи за додатко- вої потреби. У цій статті ми розглядаємо важливість оптимального спів- відношення окремих макро- та мікроелементів для ефективної боротьби із вірусними інфекціями. 
Ключові слова: ферум, цинк, селен, імунна система, активні форми кисню.

Abstract. The deficiency of macro- and microelements and the disturbance of their balance are widely recognized issues in healthcare, with poor nutrition
exacerbating disruptions in metabolic processes at both the cellular and organ- ismal levels. All these metabolic circumstances and disruptions in metabolic processes contribute to the development of various pathological conditions, including viral infections. Macro- and microelements play a crucial role in many metabolic processes that affect the course of infectious diseases. These processes include oxidative phosphorylation, which is altered in patients with systemic inflammation and protection against mediators, including oxidants. Microelements are necessary for direct antioxidant activity and also function as cofactors for various antioxidant enzymes. Immune function also depends on an adequate level of vitamins and microelements. It can be enhanced by restoring microelement deficiencies to recommended levels, thereby increasing resistance to infection and promoting faster recovery after infection. Balanced nutrition alone is insufficient, hence the need for the supplementation of microelements tailored to specific age-related requirements. In this article, we explore the importance of the optimal balance of individual macro- and microelements for effectively combating viral infections.
Key words: iron, zinc, selenium, immune system, reactive oxygen species

Від початку пандемії Covid-19 минає 4 роки, але головні задачі щодо лікування і вакцинації, ще чекають на своє вирішення. Під час глобальної пандемії соціальне дистанціювання стало головною стратегією обмеження розповсюдження коронавірусу, виходячи з передумови, що поширення вірусу сповільниться, якщо громадяни залишатимуться вдома на роботі чи в школі, уникатимуть масових зібрань та утримуватимуться торкатися один одного. Хоча заходи соціального дистанціювання були ключовими компонентами урядових стратегій багатьох країн світу на початку пандемії, на сьогоднішній день існують відносно обмежені докази ефективності багатьох заходів соціального дистанціювання. Багато подібних ініціатив описуються в науковій дослідницькій літературі як помірно ефективні

Представник сімейства Coronaviridae, SARS-CoV-2 — це несегментований РНК-вірус із оболонкою, що характеризується короноподібними шипами на зовнішній поверхні. SARS-CoV-2 містить ланцюги РНК, які кодують чотири основні структурні білки: шип, оболонку, мембрану та нуклеокапсид, 16 неструктурних білків і кілька додаткових білків. Кожен крок циклу інфікування та реплікації SARS-CoV-2 є потенційною мішенню для противірусного втручання, включаючи проникнення в клітину, реплікацію геному, дозрівання вірусу або вивільнення вірусу. Однак зв’язування білка вірусу SARS-CoV-2 з рецептором ангіотензинперетворюючого ферменту-2 (ACE2) на поверхні клітини людини є критичним етапом під час інфікування клітин людини. Таким чином, інгібітори проникнення в клітини можна використовувати для запобігання інфекції SARS-CoV-2, а також для скорочення перебігу інфекцій COVID-19, перешкоджаючи вірусним частинкам інфікувати клітини людини.

Впродовж останніх років спостерігається зростання рівня бронхо-легеневої патології, як в Україні, так і в усьому світі. Для вивчення механізмів розвитку захворювань органів дихальної системи використовують моделювання на тваринах. Дуже часто як експериментальну біологічну модель обирають білого щура. При цьому дуже важливо знати морфологічні особливості органів дихання тварин у нормі, оскільки для них характерні специфічні видові особливості.