УДК. 378 + 174) : (347. 77 + 347. 77. 028. 4) (477. 83)

У статті проаналізовано сучасний стан проблеми плагіату в контексті академічної доброчесності. Описано пріоритетні напрями та механізми імплементації деяких наукових етичних принципів, заходи щодо формування навичок soft skills (гнучких навичок) при проведенні наукових досліджень у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, принципи функціонування первинної технічної експертизи, антиплагіатне програмне забезпечення та протидію фальсифікаціям відповідно до Кодексу академічної етики, інших нормативних документів та положень. Охарактеризовано шляхи попередження та протидії плагіату, імплементації принципів етики академічних взаємовідносин.

Ключові слова: академічна доброчесність, антиплагіатні заходи, експертиза наукових праць, програмне забезпечення.

Introduction. The article presents some priority mechanisms of implementation of scientific ethical principles, research soft skills formation at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University, principles of primary technical expertise, anti-plagiarism software and prevention of falsifications in accordance of Statute, Academic Ethics Code and other rules and regulations.

Purpose. The purposes of this study is to improve measures to prevent of academic integrity violations and identify academic plagiarism based on the basis of existing laws analysis and implementation of other rules and regulations at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University, anti-plagiarism experience.

Methods. The methodological basis of the work is: the basic principles of academic integrity, scientificity, objectivity, academic ethics, prevention of plagiarism and falsifications. The analysis of some points of the Laws of Ukraine «On Higher Education», «On Copyright and Related Rights», the experience of some international organizations, orders and regulations of the university, measures to soft skills and develop of some academic integrity competencies at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University from the pedagogical positions were conducted. The components of anti-plagiarism expertise are singled out. The complex analysis of the available software and its effectiveness from the cross-examination position is carried out.

Results. The article analyzes the current state of the issue of plagiarism in the context of academic integrity. The priority directions and mechanisms of implementation of some scientific ethical principles, measures of soft skills development in conducting scientific research at the at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University, the principles of functioning of primary technical examination, anti-plagiarism software and countering falsifications in accordance with the Code of Academic Ethics and others normative documents and regulations are described. Ways to prevent and counteract plagiarism, implementation of the principles of ethics of academic relations are described.

Conclusions. It is concluded that the implementation of effective anti-plagiarism measures in the context of academic integrity is impossible without a complex prevention system and detection of unethical action, unification of publications quality control, wide full use of technical expertise with adequate licensing software, some recommendations from the Commissi on on Ethics and Academic Integrity.

Key words: academic integrity, anti-plagiarism actions, scientific works expertise, software

УДК: 616.94-07:616-003.9:615.361:576.362

 РЕЗЮМЕ:Актуальність. Всесвітня організація охорони здоров’я визнала сепсис одним із глобальних пріоритетів охорони здоров’я. Сепсис визначається як розвиток небезпечної для життя поліорганної дисфункції, спричиненої нерегульованою імунною реакцією організму на інфекцію, що є безпосередньою причиною смерті тяжкохворих пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Незважаючи на досягнення в інфузійній реанімації, застосуванні антибіотиків і підтримці органів, що разом зменшили смертність у лікарні, пацієнти із сепсисом демонструють підвищену віддалену захворюваність та смертність. Багато людей, які пережили сепсис, страждають від тривалих фізичних і когнітивних розладів і мають вищий рівень смертності, ніж серед населення в цілому. На сьогодні кілька доклінічних досліджень визнали мезенхімальні стромальні клітини (МСК) новим інструментом для терапії сепсису через їх здатність пригнічувати запальну реакцію.

Мета роботи – дати оцінку перспективності дослідження терапевтичної ефективності похідних мезенхімальних стромальних клітин при сепсисі.

Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection, та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про терапевтичні ефекти екзосом, отриманих з МСК при сепсисі. На першому етапі проводили пошук літературних джерел за ключовими словами: сепсис, позаклітинні везикули, екзосоми, мезенхімальні стромальні клітини, гострий респіраторний дистрес-синдром, гостре пошкодження нирок, дисфункція міокарда, ураження печінки. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження. На третьому етапі вивчали повні тексти відібраних статей на відповідність критеріям включення до списку літератури та релевантність досліджень. Результати та їх обговорення. Зважаючи на ключові патогенетичні ланки сепсису, наведено характеристику відомостей про терапевтичну ефективність екзосом з МСК при чотирьох провідних синдромах сепсису – при гострому ураженні легень, при ушкодженні нирок, при серцево-судинних розладах та на тлі пошкодження печінки, спричиненого сепсисом. Гостре ураження легень є найпоширенішим ураженням органів у пацієнтів із сепсисом, що підвищує смертність до 40%. Екзосоми є ключовими ефекторами взаємодії легеневого ендотелію з сусідніми та циркулюючими клітинами та медіаторами для модуляції локального імунного тромбозу, адгезії запальних клітин та цілісності альвеолярних одиниць. Низка експериментальних досліджень продемонструвала ефективність застосування екзосом з МСК при змодельованому гострому ураженні легень у тварин. Гостре пошкодження нирок (ГПН) зустрічається у 20% хворих з сепсисом, а ураження серця є поширеним розладом у пацієнтів із сепсисом, і приблизно у 50% пацієнтів із сепсисом виявляють ознаки дисфункції міокарда. Запалення та коагуляція є критичними ланками при сепсисі, які включають лейкоцити, тромбоцити та судинні ендотеліальні клітини. Гепатопротективна активність екзосом з МСК продемонстрована на цілій низці гострих уражень печінки, зокрема індукованих тетрахлорметаном, конканаваліном А та моделі ішемічно-реперфузійного ушкодження печінки.

Висновки. Низка досліджень продемонстрували, що секретом, отриманий із МСК, проявляє терапевтичні ефекти, подібні до тих, що спостерігаються після трансплантації МСК. Екзосоми, отримані як з імунних, так і з неімунних клітин, відіграють важливу роль в імунній регуляції, яка може сприяти розвитку патології багатьох захворювань через посередництво імунної стимуляції або пригнічення. Екзосоми, отримані з МСК, мають протективну активність при провідних синдромах сепсису – при гострому ураженні легень, при ушкодженні нирок, при серцево- судинних розладах та на тлі пошкодження печінки, спричиненого сепсисом.

Ключові слова: сепсис, позаклітинні везикули, екзосоми, мезенхімальні стромальні клітини, гострий респіраторний дистрес-синдром, гостре пошкодження нирок, дисфункція міокарда, ураження печінки.

ABSTRACT: Background. The World Health Organization has recognized sepsis as one of the global health priorities. Sepsis is defined as the development of life-threatening multiple organ dysfunction caused by an unregulated immune response of the body (systemic inflammatory response syndrome) to infection, which is the direct cause of death of critically ill patients in the intensive care unit. Despite advances in infusion resuscitation, antibiotic use, and organ support that have combined to reduce in-hospital mortality, patients with sepsis exhibit increased long-term morbidity and mortality. Many sepsis survivors suffer long-term physical and cognitive impairments and have a higher mortality rate than the general population. To date, several preclinical studies have identified mesenchymal stromal cells (MSCs) as a novel tool for sepsis therapy due to their ability to suppress the inflammatory response.

Purpose – to give an assessment of the prospective study of the therapeutic effectiveness of MSC derivatives in sepsis.

Materials and Methods. Publications were selected based on the databases PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection, and Google Scholar,which covered information on the therapeutic effects of exosomes obtained from MSCs in sepsis. At the first stage, literature sources were searched using key words: sepsis, extracellular vesicles, exosomes, mesenchymal stromal cells, acute respiratory distress syndrome, acute kidney injury, myocardial dysfunction, liver damage. At the second stage, summaries of articles were studied and publications that did not meet the research criteria were excluded. At the third stage, the full texts of the selected articles were studied for compliance with the criteria for inclusion in the literature list and research relevance.

Results. Taking into account the key pathogenetic links of sepsis, the data on the therapeutic effectiveness of exosomes from MSCs in four leading sepsis syndromes –acute lung injury, kidney damage, cardiovascular disorders, and liver damage caused by sepsis – are described. Acute lung injury is the most common organ injury in patients with sepsis, increasing mortality to 40%. Exosomes are key effectors of pulmonary endothelial interactions with neighboring and circulating cells and mediators for modulating local immune thrombosis, inflammatory cell adhesion, and alveolar unit integrity. A number of experimental studies have demonstrated the effectiveness of using exosomes from MSCs in simulated acute lung injury in animals. Acute kidney injury (AKI) occurs in 20% of patients with sepsis, and cardiac involvement is a common disorder in patients with sepsis, and approximately 50% of patients with sepsis show signs of myocardial dysfunction. Inflammation and coagulation are critical components in sepsis, involving leukocytes, platelets, and vascular endothelial cells. Hepatoprotective activity of exosomes from MSCs has been demonstrated in a number of acute liver injuries, in particular those induced by tetrachloromethane, concana- valin A, and ischemia-reperfusion liver injury models.

Conclusions. A number of studies have demonstrated that MSC-derived secretome exhibits therapeutic effects similar to those seen after MSC transplantation. Exosomes derived from both immune and non-immune cells play an important role in immune regulation, which can contribute to the pathology of many diseases by mediating immune stimulation or suppression. Exosomes obtained from MSCs have protectiv ctivity in the leading syndromes of sepsis – in acute lung injury, in kidney damage, in cardiovascular disorders and against the background of liver damage caused by sepsis.

Key words: sepsis, extracellular vesicles, exosomes, mesenchymal stromal cells, acute respiratory distress syndrome, acute kidney injury, myocardial dysfunction, liver damage.

УДК: 614.2+336.14:614+339.13.012:614.2 

РЕЗЮМЕ: Актуальність. Повоєнне відновлення України потребує стрімкого економічного та соціального розвитку, зокрема в сфері охорони здоров’я. Якість життя та активна участь у суспільстві значною мірою залежать від міцного здоров’я, особливо для громадян, які зазнали фізичних та психологічних травм через російську агресію. Мета роботи – дослідити потенціал експорту медичних послуг з України та приваблення міжнародних пацієнтів. Матеріали та методи. Огляд літератури щодо розвитку світових медичних послуг та ринків охорони здоров’я; аналіз статистичних даних про стан і можливості сектора охорони здоров’я України; вивчення найкращих практик інших країн у галузі медичного туризму; оцінка економічних показників та їх кореляція зі зростанням міжнародних медичних послуг. Результати та їх обговорення. Дослідження показує, що Україна має значний потенціал для розвитку міжнародних медичних послуг. Цей потенціал зумовлений високою кваліфікацією українських лікарів, відносно низькою вартістю медичних послуг і наявністю сучасних медичних технологій у деяких лікарнях. Сприяння розвитку міжнародних медичних послуг може залучити іноземні інвестиції, підвищити якість медичних послуг і принести значні економічні вигоди. Приплив міжнародних пацієнтів генерує експортні надходження, що сприяє державному бюджету та балансуванню національної платіжної системи. Проте для повної реалізації цього потенціалу необхідно подолати такі виклики, як покращення інфраструктури, забезпечення міжнародної акредитації та ефективний маркетинг.

Висновки. Розвиток міжнародних медичних послуг в Україні може значно покращити національну економіку та систему охорони здоров’я. Стратегічний фокус на цей сектор може принести такі вигоди, як підвищення якості медичних послуг, збільшення іноземних інвестицій та значні економічні повернення. Для успіху важливо подолати існуючі виклики та використати сильні сторони країни у сфері охорони здоров’я.

Ключові слова: охорона здоров’я України, світові медичні послуги, економічний розвиток, міжнародні пацієнти, глобалізація, медичний туризм.

ABSTRACT: Background. Post-war recovery in Ukraine necessitates rapid economic and social development, including in the healthcare sector. The quality of life and active participation in society are highly dependent on robust health, especially for citizens affected by physical and psychological trauma due to the russian aggression. Purpose – to explore the potential for exporting medical services from Ukraine and attracting international patients.

Materials and Methods. Review of the literature on the development of global medical services and healthcare markets; analysis of statistical data on the state and capa-bilities of Ukraine’s healthcare sector; study of best practices from other countries in the field of medical tourism; assessment of economic indicators and their correlation with the growth of international medical services.

Results. The study reveals that Ukraine has significant potential to develop its international medical services sector. This potential is driven by the high qualifications of Ukrainian doctors, the relatively low cost of medical services, and the availability of advanced medical technologies in some hospitals. Promoting international medical services can attract foreign investment, enhance the quality of healthcare, and generate substantial economic benefits. The influx of international patients would generateexport revenues, contributing to the state budget and balancing the national payment system. However, challenges such as infrastructure improvements, international accreditation, and effective marketing need to be addressed to fully realize this potential.

Conclusions. Developing international medical services in Ukraine can significantly enhance the national economy and healthcare system. Strategic focus on this sector can yield benefits like improved healthcare quality, increased foreign investment, and significant economic returns. Addressing challenges and leveraging the country’s strengths in healthcare are essential for success.

Key words:Ukrainian healthcare, global medical services, economic development, international patients, globalization, medical tourism.

УДК 616-0.56.714-071.1+618.32/.33-007+618.39-021.3]:576.312.37

Резюме. Мета дослідження. Дослідити статево-вікові, генеалогічні, цитогенетичні характеристики, хронічні захворювання в подружжя з репродукційними втратами, у яких виявлені різні за спектром хромосомні аномалії в абортусів. Об’єкт і методи. Проведено клінічний огляд, аналіз медичної документації 45 подружніх пар із репродукційними втратами, цитогенетичне дослідження 90 зразків крові та аналіз спектру хромосомних аномалій в ембріонів/плодів.

Результати. У 11,11% пар були повторні втрати, причому частіше на терміні більше 12 тижнів. У 15,56% осіб діагностували TORCH-інфекції. Патологію статевої сфери діагностували у 13,33% жінок. Робертсонівські транслокації виявили у 4,44% пар. У чоловіків і жінок більш старшого віку репродукційні втрати частіше спричинені розвитком ембріонів/плодів із додатковою копією хромосоми 18, 21, а вік подружніх пар, у яких виявлено ембріони/плоди з моносомією Х хромосоми, був найменшим. Підтверджено, що РВ істотно частіше траплялись на терміні більше 12 тижнів при виявленні в ембріонів/плодів трисомії хромосом 21 і 18. Висновки. Встановлено, що спектр деяких ХА в ембріонів/плодів може залежати від віку подружжя і терміну перерваної вагітності. TORCH-інфекції виявлено у кожної сьомої жінки з репродукційними втратами, а в кожної шостої – патологія статевої сфери.

Ключові слова: аномалії хромосом, вік подружжя, ембріони, подружні пари, плоди, репродукційні втрати.

Abstract. The purpose of the study. To investigate the relationship of gender, age, karyotype, chronic diseases of spouses with reproductive losses, caused by different chromosomal abnormalities in abortions/fetuses. Object and methods. Clinical examination and analysis of medical records of 45 couples with reproductive losses were carried out. Karyotyping of 90 blood samples of the patients with reproductive losses and analysis of spectrum of chromosomal abnormalities in embryos/fetuses were performed.

Results. The mean age of the females was 31.22±0.92 years (21-45 years) and the mean age of the males was 33.22±0.91 years (23-48 years). The age of 33.3% (15/45) of women with reproductive losses who have had chromosomal abnormalities in embryos/fetuses were 35 years or older. Eleven percent of the patients had recurrent losses that occured more often over 12 weeks. The mean age of males and females with reproductive losses caused by additional copies of chromosomes 21 and 18 in embryos/fetuses was significantly higher compared to the mean age of males and females who have had in embryos/fetuses monosomy of chromosome X (p=0.014 and p=0.002, respectively for females) and (p=0.01 and p=0.001, respectively for males) was registrated. Reproductive losses were significantly often occured at the term of gestation more than 12 weeks when aneuploidy of chromosomes 21 and 18 were found in embryos/fetuses compared to monosomy of chromosome X was diagnosed at less than 12 weeks (р=0,005 і р=0,028, respectively).

Fetuses with additional copies of chromosomes 21 and 18 were most frequently recorded at pregnancy of more than 12 weeks. Female gender prevailed among the abortions with chromosomal aneuploidy in proportion (2.2:1).In the karyotype of embryos/fetuses most often occured the additional copies of 21, 18 and 16 autosomes. Genital pathology was diagnosed in 13.33% of females with reproductive losses in the anamnesis. TORCH infections were confirmed in 15.56% of the patients. In 4.44% of the couples Robertsonian translocations were detected and in 2.22% of the couples pericentric inversion of chromosome 9 were found.

Conclusions. It has been established that the spectrum of some chromosomal abnormalities in embryos/fetuses may depend with the age of the mother. Reproductive losses caused by the development of embryos/fetuses with additional copies of chromosomes 18 and 21 most often occured in older females and males. The age of females and males who have had embryos/fetuses with monosomy of chromosome X was the lowest (27,63±1,10 years in males and 26,63±1,40 years in females). TORCH infections are found in every seventh woman with reproductive losses, and in almost every sixth have confirmed pathology of the sexual sphere. Karyotyping of couples with reproductive losses makes identify individuals with an increased risk of aneuploidy development in offspring and help to give forthem an adequate genetic care.

УДК: 618.14-06-053.8/.86

Анотація. Гіперпластичні процеси ендометрія є морфофункціональним патологічним станом слизової оболонки матки, що характеризується дифузним або вогнищевим розростанням (проліферацією) залозистих та /або стромальних структур з переважним ураженням залоз функціонального або базального шару ендометрія. Метою дослідження була оцінка інформативності обстеження жінок пізнього репродуктивного віку щодо гіперпластичних процесів ендометрія за допомогою комплексної ультрасонографії з використанням кольорового доплерівського картування і доплерометрії на підставі аналізу власних спостережень та даних джерел сучасної наукової медичної літератури у порівнянні з результатами патоморфологічних досліджень. 138 пацієнткам пізнього репродуктивного віку проводили комплексне ультрасонографічне дослідження та біопсію або лікувально-діагностичне вишкрібання ендометрія. На підставі даних патоморфологічного дослідження діагностовано наступні види гіперплазії ендометрія: гіперплазія ендометрія, обмежена поліпом ендометрія; гіперплазія ендометрія без атипії; гіперплазія ендометрія з атипією. Відповідно пацієнток було ретроспективно розподілено на 3 клінічні групи. І група включала 47 хворих з поліпами ендометрія, ІІ група – 46 жінок з гіперплазію ендометрія без атипії, ІІІ група – 45 пацієнток з гіперплазією ендометрія з атипією. Співпадіння ультрасонографічних та патоморфологічних даних пацієнток І клінічної групи становило 76,59% (36 пацієнток), у ІІ групі – 93,47% (43 хворих), у ІІІ групі – 91,11% (41 жінка). Дослідженням виявлено, що при застосуванні ультразвукової допплерометрії при атипових формах гіперплазії ендометрія спостерігається зниження індексу резистентності судин в середньому на 43,51±1,0% (р<0,05) та достовірне зниження швидкості кровообігу в маткових артеріях на 17,52±2,0% у порівнянні з неатиповими варіантами. Результати дослідження та дані літератури свідчать, що зниження індексу резистентності судин можна вважати важливим діагностичним критерієм вірогідності гіперпластичних процесів ендомерія з атипією. Стверджено, що компресійна еластографія, як додатковий метод до стандартного алгоритму діагностики гіперпластичних процесів ендометрія, дозволяє на 7,42%±1,0 зменшити розбіжність результатів ультрасонографічних досліджень з патологоанатомічним діагнозом. Стверджено, що застосування комплексної ультрасонографії на етапі ранньої діагностики дозволяє запідозрити характер патологічного процесу і визначає покази для патоморфологічного дослідження.
Ключові слова: гіперпластичні процеси ендометрія, пізній репродуктивний вік, комплексна ультразвукова діагностика, патоморфологія.