Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин захворюваності та смертності у світі. Протягом багатьох років дослідження різних особливостей перебігу хронічної серцевої недостатності зазнало суттєвого поступу, проте такий аспект як гендерні особливості, має недостатнє висвітлення в літературі. Мета: дослідити та провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників у чоловіків та жінок з хронічною серцевою недостатністю та визначити фактори негативного прогнозу в кожній групі.
Матеріали та методи. Проведено повне клінічне обстеження 58 пацієнтів (41 (70,6%) чоловіки і 17 (29,4%) жінки) з хронічною серцевою недостатністю. Крім стандартних клінічних обстежень проведено визначення індексу маси тіла, N-термінальної мозкової фракції натрійуретичного пропептиду та дослідження рівня молекул середньої маси, як індикатора ендогенної інтоксикації. За параметрами загального аналізу крові додатково розраховано низку інтегральних гематологічних індексів, які дали змогу оцінити стан неспецифічної та специфічної ланок імунітету, визначити ступінь інтоксикації організму, ефективність терапії та стан процесів адаптації. Структурно-функціональні параметри серця визначали за допомогою ультразвукового обстеження. Істотність розбіжностей у порівнюваних групах визначали за критерієм Стьюдента (t) або Манна-Уїтні. Прогнозування важкості хронічної серцевої недостатності та аналіз виживаності проводили за методом Каплана-Майера: оцінювали кумулятивну
частку виживання через 24 місяці спостереження з оцінкою істотності за тестом Гехана-Вілкоксона та F-критерієм Кокса.
Результати. Дослідження виявило, що кількість предикторів негативного прогнозу хронічної серцевої недостатності у чоловіків є набагато більшою, ніж у жінок. У чоловіків гірший прогноз асоціювався з анемією, адаптаційною реакцією дистресу, низьким та високим рівнем індексу зсуву лейкоцитів, збільшенням кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка, зниженою фракцією викиду, проявами дисліпідемії. У жінок найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є збільшення ендогенної інтоксикації, погіршення процесів адаптації та підвищення неспецифічних проявів запалення. Проведене дослідження визначило наявність статевих розбіжностей у предикторах виживаності пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, однак не виявило істотного впливу маси тіла на вивчені характеристики. Між цим, доведена роль інших параметрів, пов’язаних з ожирінням, а саме, проатерогенних складових хронічного запалення, системи згортання крові та дисліпідемії, у прогресуванні та
характері виживаності вищезазначених хворих.
Висновки. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю чоловічої статі предиктори негативного прогнозу вказують на ремоделювання серця, а саме, дилатація порожнини камери лівого шлуночка та зменшення фракції викиду, і зміни ліпідного профілю крові, асоційовані з ожирінням. У жінок з хронічною серцевою недостатністю найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є ступінь важкості патології та показники стрес-реактивного метаболізму.
616.34-008.87:616-056.52:(616.379-008.65+616.441)
Modern studies show that it is the transit microflora, the percentage of which is negligible compared to the total volume of the intestinal microbiota, that can cause severe damage and cause the appearance of chronic and acute diseases not only of the intestines but also of the immune, nervous, endocrine systems, etc. Instead, the obligate intestinal microbiota and even the opportunistic microbiota exhibit a number of beneficial properties, ranging from the synthesis of short-chain fatty acids, butyrate, and acetate to promoting the synthesis of vitamins and hormones such as dopamine, serotonin, etc. At the same time, the adverse effects of the gut microbiota cannot be discounted.
The aim. The study aims to find correlations between gut microbiota, body mass index, and age in patients with type 2 diabetes and thyroid dysfunction..\
Materials and methods. The study included 84 patients with type 2 diabetes, obesity, and thyroid dysfunction. To analyze the composition of the intestinal microbiota, fecal samples were taken, and the quantitative and qualitative composition was calculated using the principle of PCR sequencing. Statistical methods of comparison and correlation of variables were used.
Results. In patients, several significant correlations were found between the gut microbiota and the parameters studied. A negative correlation was found between body mass index and Bifidobacterium spp. and Escherichia coli, and a positive correlation was found between body mass index and some opportunistic pathogens. Thus, with Shigella spp. and Staphylococcus aureus, there is a direct weak reliable relationship, while an inverse reliable relationship with Helicobacter pylori. Interesting correlations were found with a tendency to confidence with Salmonella spp. and Bacteroides thetaiotaomicron direct weak and a tendency to probable feedback between BMI and Faecalibacterium prausnitzii and Candida spp.
Conclusion. We found that body mass index has a greater impact on the gut microbiota than age. Also, the data obtained indicate that obesity negatively affects the number of some beneficial bacteria. We can assume that, like metformin, one of the most common drugs for the treatment of type 2 diabetes mellitus, it can affect the composition of the intestinal microbiota
Background. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a pressing issue in modern society. While excess circulating glucose and insulin resistance contribute to its pathogenesis, the diagnosis poses particular challenges. The purpose of the study was to identify new additional non-invasive diagnostic markers of NAFLD and the risk of developing comorbid diseases in these patients. Materials and methods. The study involved 64 men aged 39 to 62 years: 35 patients were diagnosed with non-alcoholic fatty liver disease according to EASL-EASD-EASO guidelines, 29 patients comprised the control group. The results of complete blood count, biochemical blood tests, and abdominal ultrasound were evaluated in both groups. Results. Patients with NAFLD had significantly higher body weight and body mass index, higher glucose, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transferase, alanine aminotransferase, and aspartate aminotransferase. Additional non-invasive markers of NAFLD were high body mass index, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, and alanine aminotransferase, which may also indicate future risks of type 2 diabetes and hypertension. Conclusions. Among patients with NAFLD within three years, hypertension occurred in 22.2 % of cases and type 2 diabetes in 20.0 %, which is higher than in patients without NAFLD (8.7 and 4.3 %, respectively). We found that at the time of initial examination, patients with NAFLD had higher body weight and body mass index, as well as higher glucose, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transferase, alanine aminotransferase, and aspartate aminotransferase. From these metrics, we identified high body mass index, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase as potential non-invasive risk markers for NAFLD. This highlights the importance of studying them for the early diagnosis of type 2 diabetes and hypertension, which could improve the treatment of this cohort of patients in the future.