УДК: 616.61-036.12-06:/616.12-008.331.1+616.379-008.64+616.61-002-036.12/-036

Резюме. Хронічна хвороба нирок (ХХН), особливо її термінальна стадія, – серйозна проблема в сучасній медицині. Певні особливості перебігу
ХХН є у пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ), цукровим діабетом (ЦД) та хронічним гломерулонефритом (ХГН). Метою дослідження було вивчити перебіг ХХН на тлі АГ, ЦД та ХГН за даними клініко-лабораторних обстежень для оцінки важкості стану пацієнтів.
Матеріали та методи. Обстежено 86 пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (ХНН) V стадії, яких було розділено на 3 групи, залежно від
наявного супутнього захворювання. У 1 групу (n – 35) увійшли пацієнти з ХНН та АГ, у 2 групу (n – 28) – пацієнти з ХНН та ЦД, у 3 групу (n – 23) –
пацієнти з ХНН та ХГН. Усім хворим проводили антропометричні, з гальноклінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналізуючи дані загального аналізу крові, у 100 % пацієнтів у всіх трьох групах зазначено зниження
рівнів гемоглобіну та еритроцитів. Також виявлено достовірне зниження рівня альбуміну (p < 0,05) та зростання рівнів сечовини (p < 0,001) і кре-
атиніну (p < 0,001), що вказувало на виражене зниження функції нирок і на значне їх ураження. Аналізуючи результати іонного складу крові, ви-
явлено достовірне зростання рівнів фосфору та паратгормону у пацієнтів ІІІ групи (ХНН та ХГН).
Висновки:
1. У всіх групах пацієнтів із ХНН V ст. на тлі супутніх АГ, ЦД чи ХГН зазначено стійку анемію, яка проявлялася прогресуючим падінням гемог-
лобіну до рівнів 86,22 ± 3,61 г/л, 83,89 ± 3,06 г/л та 83,22 ± 3,49 г/л відповідно.
2. У таких пацієнтів констатовано виражене зниження функції нирок, що проявлялося затримкою виділення продуктів білкового обміну з крові
через зниження рівнів альбуміну (p < 0,05), значного зростання рівнів сечовини (p < 0,001), креатиніну (p < 0,001) та падіння ШКФ.
3. У групі пацієнтів із поєднанням ХНН V ст. та ХГН виявлено достовірне зростання рівнів фосфору та паратгормону (p < 0,01). Таке підвищення
рівня паратгормону у сироватці крові може бути пов’язане з падінням рівня кальцію в крові таких пацієнтів та подальшим прогресуючим підвищенням рівня неорганічного фосфату і розвитку гіперфосфатемії.

The aim: To analyze the metabolic status of patients with coronary artery disease and nonalcoholic fatty liver disease depending on body mass index.
Materials and methods: The cohort of patients included 107 people with coronary artery disease (CAD), nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) and overweight (n=56) or obesity (n=51). In all patients glucose, insulin, HbA1c, HOMA-IR, hsCRP, transaminases, creatinine, urea, uric acid, lipid profile, anthropometric parameters and ultrasound elastography were measured. Results: During the analysis of serum lipid spectrum in patients with obesity: lower levels of HDL and higher TG concentration compared with patients who had overweight. The insulin level was almost twice as high as in patients with overweight and the HOMA-IR index was 3.49 (2.13;5.78), where as in patients with overweight it was 1.85 (1.28;3,01), p<0.01. In patients with coronary artery disease and overweight, the of hsCRP was 1.92 (1.18;2.98) mg/l and was significantly different from the hsCRP level in obese patients, which was 3.15 (2.64;3.66) mg/l, p=0,004. Conclusions: In patients with coronary artery disease, non-alcoholic fatty liver disease and obesity, the metabolic profile was characterized by a more unfavorable lipid spectrum: lower levels of HDL and higher triglicerid concentration. Carbohydrate metabolism in obese patients included disorders such us impared glucose tolerance, hyperinsulinemia and insulin resistance. There was also a correlation between body mass index with insulin and glycated hemoglobin. Higher concentration hsCRP in obese compared with patients with overweight was observed. This confirms the role of obesity in the patogenesis of coronary artery disease, non-alcoholic fatty liver disease and systemic inflammation.