Лайм-бореліоз є добре вивченою інфекцією, однак його зв’язок із вогнищевою склеродермією, зокрема атрофодермією Пазіні-П’єріні, досліджений недостатньо. У поданому клінічному випадку тривале дерматологічне ураження та багаторічні діагностичні труднощі зрештою були пов’язані з Borrelia burgdorferi завдяки серологічному обстеженню. Отримані дані підтвердили пізній перебіг Лайм-бореліозу та потребу в етіотропній терапії. Цей випадок підкреслює важливість серологічного тестування у пацієнтів із вогнищевою склеродермією та необхідність підвищення настороженості лікарів щодо можливого бореліозного генезу таких уражень.

У статті наведено результати дослідження, яке вивчало зв’язок між сероварами Leptospira interrogans та ураженням легень у пацієнтів із лептоспірозом. Аналіз 395 медичних карт показав, що пневмонія виникала у 22% хворих і значно частіше — за тяжкого перебігу. У померлих пацієнтів легеневі прояви траплялися у третини випадків. Встановлено, що інфікування сероваром L. Kabura частіше асоціювалося з розвитком пневмонії, тоді як L. Pomona та L. Grippotyphosa частіше зустрічалися у пацієнтів без легеневих уражень. Натомість зв’язку з L. Icterohaemorrhagiae, відомим як високопатогенний серовар, виявлено не було.

УДК: 616.986.7-036"32"(477.83)

Метою даного дослідження було вивчення сезонних особливостей клінічного перебігу лептоспірозу, а також лабораторних змін у пацієнтів із цією патологією на території Львівського регіону.

Матеріали і методи. Нами було проведено ретроспективний аналіз медичних карт 395 пацієнтів із діагнозом "Лептоспіроз", пролікованих у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом 15 років. Статистичний аналіз відносних величин проводився за допомогою двохстороннього критерію Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано сезонні особливості клінічного перебігу лептоспірозу на території Львівського регіону, починаючи з 2002 року. Попри найбільшу частоту виникнення випадків лептоспірозу у літньо-осінній період, найтяжчий перебіг спостерігався навесні та взимку. Це можна пояснити пояснити зниженням реактивності орга­нізму у ці пори року. Встановлено, що при лептоспірозі тяжкість хво­роби, а також вираженість основних симптомів та змін у лабораторних показниках можна умовно виразити таким рядом: весна > зима > осінь > лі­то. Із сезонних клінічних характеристик лептоспірозу серед госпіталізованих пацієнтів найбільше привертають увагу наступні: жовтяниця найчастіше відзначалася взимку, основні ускладнення лептоспірозу (гостре пошкодження нирок, інфекційно-токсичний шок та тромбогеморагічний синдром) – протягом весняних місяців, а пневмонія – взимку. Зі змін у лабораторних показниках уваги заслуговують наступні: тромбоцитопенія та суттєва анемія були більш вираженими у пацієнтів навесні, а лейкоцитоз та гіперазотемія – взимку.

Висновки. Отримані дані, які характеризують клініко-лабораторні сезонні особливості перебігу лептоспірозу, засвідчують факт тяжчого перебігу лептоспірозу навесні та взимку порівняно з іншими порами року.

Background: Leptospirosis is one of the most common bacterial zoonoses in the world. However, there is scarce available literature on public awareness of the infection and the main clinical symptoms of leptospirosis. Objective: The aim of this study was to assess the level of leptospirosis awareness among the general population and individuals with occupational risk of the disease in Lviv Region, Ukraine. Material and methods: A leptospirosis questionnaire on potential risk factors, routes of transmission and ways of protection along with the demographic data was prepared, posted on Facebook and distributed as a printed version. The statistical analysis was performed using Fisher's two-sided test. Results: A total of 446 individuals completed the questionnaire. Of these, 364 persons had no occupational risk of acquiring leptospirosis, while 82 of them had it. The study showed the following levels of leptospirosis awareness among the participants: 193 out of 446 (43.3%) individuals knew what leptospirosis was, with 158/364 (43.4%) representing general population (Group 1) and 35/82 (42.7%) representing individuals with an occupational risk of acquiring leptospirosis (Group 2), p>0.05. Furthermore, a total of 55.8% of all the participants knew how they could contract leptospirosis: 194/364 (53.3%) in Group 1 and 55/82 (67.1%) in Group 2, p<0.05. The most common risk factors of acquiring leptospirosis observed in both groups were as follows: swimming in ponds and lakes with stagnant water (57.69% in Group 1and 79.26% in Group 2, p<0.01), and the presence of rodents in houses, basements and utility rooms as well as periodic visits to these premises by respondents (45.6% of the respondents in Group 1 and 58.53% of the respondents in Group 2, p<0.01). Conclusions: Outreach campaigns should be implemented to raise the awareness of leptospirosis, both among the general population and among the individuals at increased risk of exposure.