Стратегічне планування медичної допомоги населенню закладами охорони здоров’я госпітального кластеру

УДК 614.2:362.123:616-082
Мета. У сучасних умовах необхідні організаційні зміни y системі охорони здоров’я, що зумовлені потребою адаптації закладів охорони здоров’я до сучасних викликів та необхідністю зміни способів і форм їхнього функціонування. Напрямом вирішення даного питання є створення стратегічного плану розвитку системи медичної допомоги населенню як окремим закладом охорони здоров’я, так і групою установ медичного профілю на певній території, що була сформована у госпітальні кластери згідно з рішенням обласних державних адміністрацій та затверджена МОЗ України.
Метою роботи є розроблення концептуальної моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на районному рівні.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані наукової літератури, результати соціологічного опитування керівників закладів охорони здоров’я та населення щодо організації медичної допомоги, в т. ч. з урахуванням змін на основі адміністративно-територіальної реформи в Україні. Використано такі методи: системний підхід, бібліосемантичний, соціологічний, концептуальне моделювання.
Результати. Концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на районному рівні містить 3 базових етапи її реалізації: Завдання, Потенціал, Результат. На кожному з етапів передбачено виконання відповідних визначених заходів. Усі етапи формування та реалізації стратегічного плану супроводжує Блок наукового супроводу та регулювання його впровадженням. Адміністрування та кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я госпітального кластеру (новоствореного району) здійснюють державні адміністрації та виконавчі структури системи охорони здоров’я. У новоствореному районі у структурі кластерного закладу охорони здоров’я пропонується створення Районного центру моніторингу й оцінювання показників стану здоров’я населення та результатів впровадження стратегічного плану.
Висновки. Стратегічне планування у закладах охорони здоров’я госпітального кластеру з урахуванням демографічних проблем території обслуговування, цілей окремих закладів кластеру дозволяє у сфері охорони здоров’я зосередитись на необхідних та тривалих перетвореннях у майбутньому. Ефективність роботи закладів охорони здоров’я госпітального кластеру залежить від ступеня залучення населення та працівників медичних закладів до вирішення питань покращення власного життя, від їхнього розуміння важливості системи охорони здоров’я у розвитку території, сприянні здоров’ю населення, яке проживає на даній території.
Ключові слова: стратегічне планування, госпітальний кластер, концептуальна модель
Докладніше

Глобальні економічні зміни та стан здоров’я населення

УДК 330.34:614.2

Мета роботи – встановлення оцінки впливу глобальних економічних змін на стан здоров’я населення шляхом опитування надавачів медичних послуг.
Матеріали та методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників за власно розробленим опитувальником. 
Застосовано такі методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.
Результати. Оцінювання респондентами-медиками важливості таких глобальних факторів, як війна з її численними 
людськими втратами та вплив на людство пандемії COVID-19, було визначальним. Водночас висока оцінка впливу глобальних економічних змін вказує на розуміння лікарями проблем економічних негараздів, які впливають на здоров’я населення. 
Аналіз відповідей респондентів з урахуванням стажу їх праці у системі охорони здоров’я показав достовірно (р<0,001) вищі 
рівні оцінювання впливу на здоров’я економічних змін у всіх групах опитаних зі стажем до 20 років включно, аніж з більшим 
стажем роботи. Оцінка результатів опитування з урахуванням стажу роботи та займаної респондентами посади засвідчила, 
що лікарський персонал з таким же стажем роботи в системі охорони здоров’я достовірно вищим відзначає рівень впливу на 
стан здоров’я населення економічних змін (3,05±0,13 проти 2,16±0,16 бала, р<0,001). Такої особливості не відзначено у групі 
керівників закладів охорони здоров’я. Результати проведеного оцінювання рівня дії на стан здоров’я населення всіх глобальних детермінант, визначених для опитування, які спостерігаються в даний час у світовому масштабі, зокрема глобальних економічних змін, показали вищий рівень їх важливості впливу опитаними респондентами з меншим лікарським стажем роботи. 
Достовірна різниця в оцінюванні глобальних детермінант встановлена у групі респондентів, яку складав лікарський персонал 
зі стажем роботи до 21 року.
Висновки. Вплив економічних змін, які спостерігаються у світовому масштабі, на стан здоров’я населення є глобальною детермінантою людства. Молодший за стажем роботи медичний персонал більшою мірою оцінює важливість впливу 
економічних змін на стан здоров’я населення. Оцінювання рівня впливу економічної нестабільності на здоров’я населення 
сприятиме розробленню стратегій для покращення його стану у глобальному вимірі.
Ключові слова: детермінанти здоров’я, економічні зміни, війна, опитування, медичні працівники, стаж роботи

Докладніше

Задоволеність умовами праці та стан психічного здоров’я медичних працівників за їх самооцінкою.

УДК: 614.2:364.444:331:159.9]:303.4:311.212

Ситуація в державі пов’язана з воєнними діями посилила існуючий стрес, зумовлений  специфікою роботи медичних працівників.

Мета. Вивчення впливу умов праці на стан психічного здоров’я медичних працівників за їх самооцінкою.

Матеріал і методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників з використанням власної розробленої анкети. Застосовано наступні методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.

Результати й обговорення. Встановлено, що найбільший вплив на рівень психічного здоров’я медичних працівників має «Задоволеність умовами праці». Враховуючи такі результати проведено аналіз цієї оцінки респондентами у залежності від їх статусу, а саме: статі, стажу роботи у системі охорони здоров’я та займаної посади. Керівниками ж закладів охорони здоров’я дано найвищу оцінку значимості цієї детермінанти (3,84±0,16 балів), а група лікарів оцінила її найнижче (3,19±0,13 бали), що виявилось достовірно нижчою оцінкою у порівнянні з результатами опитування в інших групах респондентів залежно від займаної посади (р<0,05). Задоволеність умовами праці у значній мірі асоціюється з рівнем особистого доходу та його розподілу, а також із задоволеністю житловими умовами. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між задоволеністю умовами праці та житловими умовами і рівнем особистого доходу, що підтверджує висновки дослідників про важливість впливу цих детермінант на стан психічного здоров’я.

Висновки. Специфіка умов праці медичного персоналу виступає важливою детермінантою впливу на стан їх психічного здоров’я та має прямий вплив на задоволеність життям, що в свою чергу сприяє покращенню якості та продуктивності роботи, підвищенню мотивації персоналу. Підтримка психічного здоров’я медичного персоналу є важливою частиною зміцнення громадської охорони здоров’я.

Докладніше