УДК 616.8-008.615/.64-036.82

РЕЗЮМЕ. За спостереженнями багатьох дослідників, у перебігу цереброваскулярної хвороби домінує комп-лекс нейропсихологічних розладів, а основним проявом є когнітивна дисфункція. При тривалому перебігу патоло-гічного процесу когнітивні розлади прогресують та розглядаються як основні фактори розвитку інсульту та/або деменції. Висока питома вага когнітивних розладів при цереброваскулярній патології вказує на необхідність спря-мованих реабілітаційних заходів, що мають вирішальне значення для покращення здоров’я та якості життя дано-го контингенту хворих.

Мета роботи – оцінка якості життя та психоемоційного стану пацієнтів з цереброваскулярною хворобою I і II ступенів тяжкості та визначення стану і важкості клінічного перебігу захворювання для врахування індивідуаль-них особливостей пацієнтів при розробці комплексної програми фізичної та медичної реабілітації.

Матеріал і методи. У дослідження залучені пацієнти віком 40–59 років з цереброваскулярною хворобою I та II стадій. Визначали психоемоційні особливості та якість життя обстежених із дотриманням принципів біомедич-ної етики на підставі інформованої згоди, які функціонували у звичному режимі.

Результати. Оцінка психоемоційного стану та якості життя дала можливість визначити стан і тяжкість клі-нічного перебігу захворювання, а саме за даними короткої шкали ментального статусу (MMSE) у більшості об-стежених хворих (76,0 %) реєстрували когнітивні порушення різного ступеня вираження. Відсутність депресив-них проявів за шкалою BDI спостерігалася лише у 24,0 % хворих. Якість життя обстежених пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу була низькою, стан здоров’я обмежував виконання фізичних навантажень. За шкалою TAI високий рівень як реактивної, так і особистісної тривожності визначався лише у хворих з II стадією (29,8 % та 38,6 % відповідно). Оцінка порушення мислення реєструвалася більшою мірою при компенсованій стадії.

Висновки. Під час дослідження встановлено значну поширеність когнітивної дисфункції у пацієнтів із це­реброваскулярними захворюваннями, що збігається з літературними даними. Низькі показники якості життя, які були зафіксовані в анкеті, дають можливість враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта при розроб-ці комплексної програми медико­фізичної реабілітації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: цереброваскулярна хвороба; якість життя; психоемоційний стан.

УДК 616.831-005.1-039.76-085.81/.84

Актуальність. Проблема відновлення пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту є однією із актуальних питань сучасної реабілітації. Згідно статистичних даних у 48% хворих, які перенесли інсульт, спостерігаються інвалідизуючі геміпарези, у 30% — розвиваються психоорганічні синдроми та лише 10-15% пацієнтів повертаються до праці. Це свідчить про актуальність даної проблеми та необхідність пошуку шляхів удосконалення та оптимізації відновного процесу в даної групи хворих. Одним із факторів порушень мозкового кровообігу є дисбаланс нуклеїнового номеостазу, він корелює із важкістю захворювання, що дозволяє оцінити динаміку вогнищевої та загальномозкової симптоматики.

УДК :  378.147.091.33-048.63:61(063) 

Світові тенденції розвитку медичної освіти базуються на розумінні ключової ролі освітнього процесу, а також на принципах відповідальності освіти перед суспільством; на широкому і відкритому доступі до сучасних технологій, як на додипломному, так і післядипломному етапі.Прослідковується чітка тенденція зміщення акцентів на практичну орієнтованість засвоєних знань та контролю отриманих практичних навичок та вмінь, широке запровадження імітаційних технологій навчання. Поштовхом до цього стала зосередженість світової медичної спільноти на проблемі лікарських помилок і необхідності підвищення безпеки пацієнтів.

УДК 378:61(063)(477)

В сучасній медичній освіті роль симуляційних технологій важко переоцінити. Немає галузі медицини, де б не могли бути застосовані симуляційні технології навчання. Головна мета симуляційного нав- чання – освоїти практичні навички в умовах, максимально наближених до реальних, при відсутності безпосереднього контакту з пацієнтом. 

Background. The global trends in the development of medical education are based on the wide and
open access to modern technologies, both at the undergraduate and postgraduate stages. There is a
clear tendency of shifting emphasis to the practical orientation of the acquired knowledge and the
control of acquired practical skills and abilities, and the widespread introduction of simulation
learning technologies.