УДК 316.346.2:615.1:614.2

Мета роботи – встановити наявність ґендерних чинників у професійній реалізації майбутніх фармацевтичних фахівців у контексті фармацевтичної безпеки держави.

Матеріали і методи. Для досягнення мети було проведено пілотне анонімне онлайн-опитування. Інструментом збору первинної інформації був опитувальник, створений у Google Forms. Матеріалами дослідження стали відповіді 145 респондентів – студентів старших курсів фармацевтичного факультету (денної та заочної форм навчання) та фармацевтів-інтернів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Використано методи інформаційного пошуку, системно-аналітичного, логічного аналізу та анкетування.

Результати й обговорення. З’ясовано, що більшість респондентів навчалися або працювали у переважно жіночому колективі (84,8%). Про рівноправність у можливостях професійної реалізації фармацевтів засвідчили 71,7% опитаних. Значна частина респондентів у професійній діяльності не стикалася з ґендерною дискримінацією (61,4%), водночас понад п’ята частина опитаних (21,4%) зауважили наявність неоднакового ставлення до осіб різної статі у фармацевтичному середовищі. Зокрема, було зазначено про упередженість під час найму на роботу (51,6% відповідей), що стосувалась осіб обох статей. Іншими ознаками дискримінації були неоднакова оплата праці (16,1%), обмежений доступ до керівних посад (12,9%), сексуальні домагання (9,7%) та обмеження у кар’єрному зростанні (6,5%). Пріоритетом щодо ґендерного складу майбутнього професійного середовища понад половина всіх опитаних вважає змішаний колектив (54,5%). При цьому стать керівника для більшості респондентів (71,7%) не має значення.

Висновки. Встановлено наявність ґендерних чинників у професійній реалізації майбутніх ФФ, що проявляється через горизонтальну та вертикальну асиметрію у фармацевтичному середовищі. Такі диспропорції класифіковано як потенційні ризики для ФБ держави. Виявлені залишкові ознаки сегрегації під час найму на роботу осіб обох статей мають переважно суб’єктивний характер. Водночас результати опитування свідчать про поступове нівелювання ґендерних стереотипів серед майбутніх фармацевтів.

УДК: 615.15:614.255.7

Мета роботи – на підставі критичного аналізу сучасних світових наукових джерел та нормативних вимог теоретично обґрунтувати та структурувати основні вектори професійної активності клінічного фармацевта як ключової ланки мультидисциплінарної команди з трансплантації.

Матеріали і методи. У статті проаналізовані наукові публікації (статті та систематичні огляди), результати рандомізованих клінічних, когортних, ретроспективних, проспективних та амбіспективних досліджень, а також нормативні документи, що стосуються діяльності клінічного фармацевта у складі мультидисциплінарної команди з трансплантації. Використано бібліосемантичний, аналітичний, порівняльний та системний методи дослідження сучасної наукової бази щодо діяльності клінічного фармацевта у сфері трансплантології.

Результати й обговорення. На підставі аналізу літературних джерел струк-туровано вектори професійної активності клінічного фармацевта у складі мультидисциплінарної команди з трансплантології, котрі включають вплив на: клінічні та економічні результати лікування, тривалість перебування у стаціонарі та частоту повторних госпіталізацій; імуносупресивну терапію після трансплантації; профілактику та лікування цитомегаловірусної інфекції; втручання клінічного фармацевта навчально-освітнього характеру та його діяль-ність у межах угод про спільну практику. Проведено структуризацію напрямів втручань клінічного фармацевта на трьох етапах – передтрансплантаційному, перітрансплантаційному, посттрансплантаційному та в амбулаторних умовах.

Висновки. Діяльність клінічного фармацевта у складі мультидисцилінарної команди позитивно впливає на терапевтичну та клінічну ефективність трансплантації, забезпечує виражений позитивний економічний ефект, створення індивідуальних планів фармакотерапії та навчально-освітній супровід пацієнтів після трансплантації, що підвищує їхню прихильність до імуносупресивної терапії. Функціонування клінічного фармацевта у складі мультидисциплінарної команди з трансплантології забезпечує системність його втручань на всіх етапах трансплантації з урахуванням специфіки кожного з них та призводить до розширення його професійних компетенцій завдяки укладенню угод про спільну практику.

УДК 615.276:364.33:614.2

Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.   

Матеріали і  методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п'яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.

Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.

Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки.

УДК 615.4:339:615.243.6

Мета роботи. Розвідка асортименту і цінових пропозицій на вітчизняному фармацевтичному ринку лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту.
Матеріали та методи. Матеріали: Державний реєстр лікарських засобів України, інформація про величину визначеної добової дози, мінімальні та максимальні роздрібні ціни на лікарські засоби групи А04 в аптеках м. Львова станом на 30.11.2023 р. (період 1) та 28.02.2024 р. (період 2). Методи: інформаційного пошуку, аналізу, узагальнення, маркетингових досліджень.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у періоді 1 в Україні було зареєстровано 46, а у періоді 2 – 49 асортиментних позицій лікарських засобів
групи А04. Більшість з них були препаратами ондансетрону (65,2 % і 61,2 % відповідно). Число вітчизняних асортиментних позицій зменшилася з 56,5 % до 53,1 % внаслідок збільшення асортиментних позицій імпортного виробництва. За лікарськими формами в обидвох періодах переважали розчини для інфузій і таблетки. На прикладі асортиментних позицій ондансетрону з’ясовано, що їх пропозиція в аптеках м. Львів за час дослідження зменшилась на 17,7 % (з 3101 до 2552). При цьому були відсутні аптеки, які би пропонувати усі асортиментні позиції ондансетрону. Виявлено невисокий рівень конкуренції та недостатню економічну доступність більшості асортиментних позицій ондансетрону.
Висновки. Досліджено тенденції асортиментної та цінової характеристик лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту на вітчизняному фармацевтичному ринку.

УДК 616.72-002.77-085

Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих iз ревматоїдним артритом (РА) в умовах
закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структурутаких призначень.
 Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі
знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП«4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу.
Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі
протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний
період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки
призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА.  кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які  непризначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності.
Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір
тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.