616.988:578.834-036.21

На відміну від дорослих, діти не так часто інфікуються SARS-CoV-2, захворювання має легкий перебіг, а летальні випадки є поодинокими. Проте в дітей описано нове захворювання, асоційоване із SARS-CoV-2, – мультисистемний запальний синдром (MIS-C). Більшість дітей з MIS-C у світі – чорношкірі або азіатської національності.
Мета – проаналізувати особливості перебігу MIS-C у дітей Львівської області.
Матеріали та методи. Проаналізовано медичну документацію 16 дітей за період із вересня 2020 року до січня 2021 року, яких лікували в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», із діагнозом MIS-C, асоційованим із SARS-CoV-2.
Результати. MIS-C діагностувався в 16 дітей (середній вік – 8,2±0,065 року, дівчатка:хлопчики – 1:0,6). Жоден із пацієнтів не був «першоджерелом SARS-CoV-2» у сім’ї, а захворів на коронавірусну хворобу після контакту з хворими родичами. Захворювання виникло в 4 (25%) дітей на тлі гострого перебігу коронавірусної хвороби, ще в 4 (25%) дітей – упродовж першого місяця, у 8 (50%) дітей – більш як через місяць після гострої інфекції SARS-CoV-2. У всіх дітей відмічалися фебрильна гарячка і загальна слабкість. Окрім цього, у переважної більшості пацієнтів клінічний перебіг MIS-C характеризувався типовими висипаннями на шкірі й кон’юнктивітом (13 дітей – 81,5%), пастозністю обличчя і набряками дистальних частин кінцівок (11 дітей – 68,75%). Біль у м’язах спостерігався в 9 (56%) дітей, гіперестезія – у 4 (25%) дітей і шлунково-кишкові симптоми – у 8 (50%) пацієнтів. Міокардит діагностувався в 4 (25%) дітей, поширені лінійно-коронарні артерії (2 дітей – 12,5%) та малі аневризми (1 дитина – 6,25%) – у 3 (18,75%) пацієнтів. Усі ці зміни нормалізувалися за 1 місяць після виписки зі стаціонару.
Висновки. Синдром мультисистемної запальної відповіді виникає до 48-го дня після перенесеної гострої коронавірусної хвороби і характеризується типовою клінічною картиною. Лікування людським імуноглобуліном у дозі 1-2 г/кг, глюкокортикостероїдами в дозі 1-2 мг/кг, аспірином 3-5 мг/кг на тлі антибактеріальної терапії є ефективним для превенції змін у коронарних артеріях і для одужання всіх пацієнтів.
Дослідження проведено відповідно до вимог із біоетики, викладених у Гельсінській декларації, та ухвалено комісією з питань етики наукових досліджень, експериментальних розробок і наукових творів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Unlike adults, children are less likely to get infected SARS-CoV-2, their disease has a mild form and fatal cases are rather rare. However, a new
disease associated with SARS-CoV-2, the multisystem inflammatory syndrome (MIS-C), has been described in children. Most children with
MIS-C in the world are blacks or asians.
Purpose — to analyze of peculiarities of MIS-C in children of Lviv region.
Materials and methods. We have analyzed medical records of 16 children who were treated in Communal Non-Commercial Establishment
of Lviv Regional Council «Lviv Regional Children Clinical Hospital «OKHMATDYT» in the period from September 2020 to January 2021 with the
diagnosis of MIS-C, associated with SARS-CoV-2.
Results. MIS-C was diagnosed in 16 children (average age was 8.2±0.065 years, girls:boys = 1:0.6). None of our patients was the «primary
source of SARS-CoV-2» in the household but contracted coronavirus disease after a contact with the sick relatives. The disease occurred
in 4 (25%) children against the background of acute coronavirus disease, in 4 (25%) more children during the first month and 8 (50%) children
more than a month after acute SARS-CoV-2 infection. All children has febrile fever and general weakness. Besides, in most of the patients clinical progression of MIS-C was characterized by typical skin rashes and conjunctivitis (13 children — 81.5%), facial swelling and edema of distal
parts of extremities (11 children — 68.75%). Muscle pain was present in 9 (56%) children, hyperesthesia — in 4 (25%) children, gastrointestinal
symptoms — in 8 (50%) our patients. Myocarditis was diagnosed in 4 (25%) children, linear dilatation of coronary arteries (2 children — 12.5%)
and small aneurysms (1 child — 6.25%) — in 3 (18.75%) our patients. All these changes returned to normal 1 month after discharge from the
hospital.
Conclusions. MIS-C response before the 48th day after acute coronavirus disease and is characterized by typical clinical course. Treatment
with human immunoglobulin at the dose of 1–2 g/kg, glucocorticosteroids at the dose of 1–2 mg/kg, aspirin 3–5 mg/kg against the background of antibacterial therapy is effective for the prevention of changes in the coronary arteries and for the recovery of all patients.
The research was conducted in accordance with the principles of bioethics set out in the WMA Declaration of Helsinki and Universal Declaration
on Bioethics and was approved by the Commission on Ethics of Scientific Research, Experimental Developments and Scientific Works of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. The informed consent of the patients was obtained for conducting the studies.

УДК 616.12-007.2-089.168-036.864]-053.2

Дослідження якості життя хворих, зокрема дітей, є одним із важливих напрямків сучасної медицини.  Мета. Провести оцінку якості життя дітей, які були прооперовані з приводу вродженої вади серця. Матеріали та методи. Опитано 100 дітей із західних регіонів України віком від 6 до 18 років, які були прооперовані з приводу вродженої вади серця та 100 їхніх батьків. Кількісну оцінку якості життя дітей проводили за допомогою міжнародного стандартизо-ваного опитувальника Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQLTM 4.0 Generic Core Scalles, Франція) для дітей із вадами серцево-су-динної системи та їхніх батьків. Усього в дослідженні взяло участь 57% (57 осіб) хлопчиків і 43% (43 особи) дівчаток. Частка опитаних мам становить 84% (84 особи), а тат — 16% (16 осіб). Статистичну обробку матеріалів виконано із використанням пакета програм Statistica 6.0. Достовірність різниці показників оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Розраховували середнє значення (Х) і похибку середнього (s). Статистично значущою вважали різницю при P<0,05.Результати. Згідно з даними дитячого опитувальника, під час дослідження якості життя дітей показники шкали фізичного функ-ціонування  мали  середнє  значення  67,31±19,52  бала,  а  батьківського  опитувальника  —  середнє  значення  даної  шкали  станови-ло 62,81±20,58 бала. Відповідно до інформації із дитячого опитувальника, шкала психосоціального функціонування мала середнє значення на рівні 71,06±15,17 бала та батьківського опитувальника — 64,89±17,89 бала. Виявлено, що 62% дітей оцінили загаль-ну якість свого здоров’я краще, ніж батьки; 26% дітей оцінили якість свого здоров’я майже так само, як його оцінили їхні батьки; і лише 12% дітей оцінили якість свого здоров’я гірше ніж батьки.Висновки. Згідно з даними дитячого опитувальника, загальна оцінка якості життя становила 69,18±17,34 балів, водночас відповідно до інформації із батьківського опитувальника — 63,85±19,23 бала. У деяких аспектах батьки оцінили фізичну та психосоціальну якість життя своїх дітей після операцій на серці більш негативно, ніж самі діти, проте достовірної різниці не було (P>0,05). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Studying the quality of life of patients, in particular children, is one of the important areas of modern medicine.  Aim. To assess the quality of life of children who were operated on for congenital heart disease.Materials and methods. 100 children from the western regions of Ukraine aged 6 to 18 who were operated on for congenital heart disease and 100 of their parents were interviewed. A quantitative assessment of the quality of life of children was carried out using the international standardized Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQLTM 4.0 Generic Core Scales, France) survey for children with cardiovascular disor-ders and their parents. In total, 57% (57 people) of boys and 43% (43 people) of girls took part in the study. The share of surveyed mothers is 84% (84 people), and fathers — 16% (16 people).Statistical processing of materials was performed using the Statistica 6.0 software package. The reliability of the difference in indicators was assessed using the Student's t-test. The average value (X) and the error of the average (s) were calculated. The difference of P<0.05 was con-sidered statistically significant.Results. According to the children's questionnaire, when studying the quality of life of children, the indicators of the physical functioning scale had an average value of 67.31±19.52 points; according to parental questionnaires, the average value of this scale was 62.81±20.58 points. According to information from the child questionnaire, the psychosocial functioning scale had an average value of 71.06±15.17 points and 64.89±17.89 points according to the parental questionnaire. It was found that 62% of children rated the overall quality of their health better than their parents; 26% of children assessed the quality of their health almost the same as their parents; and only 12% of children rated the quality of their health worse than their parents.Conclusions. The overall assessment of the quality of life according to the children's questionnaire was 69.18±17.34 points, while according to the parental questionnaire it was 63.85±19.23 points. In some aspects, parents rated the physical and psychosocial quality of life of their children after heart surgery more negatively than the children themselves, but there was no significant difference (P>0.05).No conflict of interests was declared by the authors.

616-002-031.13-02:616.988:575.834]-036.21]-053.2-07-08

Мультисистемний запальний синдром у дітей (MIS-C), які хворіли на COVID-19, залишається актуальною проблемою.
У дітей смертність при цьому захворюванні становить 0,8–2,0 %. Згідно з відомостями фахової літератури, MIS-C може виникати і в дітей, які перенесли COVID-19 без клінічних проявів, і в тих, хто мав тяжкий перебіг хвороби. Нині немає чітко визначених факторів, що дають змогу прогнозувати ризики виникнення MIS-C у дітей після COVID-19, а спектр клінічних проявів може бути дуже широким.
Мета роботи – на прикладі конкретного випадку дослідити та проаналізувати особливості перебігу та обсяг діагностичних заходів у дітей із MIS-C за допомогою аналітичного методу та системного підходу.
Матеріали та методи. Під час роботи застосували методи інструментальної діагностики й об’єктивного аналізу. Діагноз MIS-C встановили, ґрунтуючись на критеріях ВООЗ 2021 року для діагностики MIS-C, що повʼязаний з інфекцією COVID-19.
Результати. Описали клінічний випадок MIS-C. Мультисистемний запальний синдром, що асоційований із COVID-19, удитини з вродженою патологією тимуса призвів до швидкого, агресивного й прогресуючого перебігу поліорганної недостатності. З-поміж її проявів домінували печінкова, дихальна недостатність, недостатність кровообігу та неврологічний дефіцит, що спричинили смерть дитини.

Висновки. Мультисистемний запальний синдром у дітей, пов’язаний із SARS-CoV-2, може призвести до серйозних і небезпечних для життя ускладнень у раніше клінічно здорових осіб.

Лікарям необхідно мати підвищену настороженість під час обстеження дітей різних вікових груп із проявами респіраторних інфекцій, визначати їх як потенційно хворих на COVID-19 і здійснювати відповідне тестування. Надалі це дасть змогу вчасно діагностувати MIS-C, що асоційований із SARS-CoV-2, у дітей. Зважаючи на ймовірну роль тимуса в патогенезі та перебігу MIS-C, асоційованого з SARS-CoV-2, рекомендуємо усім дітям віком до 3 років із підтвердженим COVID-19 здійснювати ультразвукове дослідження вилочкової залози; якщо виявлено зміни, їм показано оцінювання Т-клітинної ланки імунітету.

Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) who contracted COVID-19 remains an urgent problem. Mortality due to this disease among children ranges from 0.8 % to 2.0 %. According to reports found in the literature, MIS-C can develop both in children who have experienced COVID-19 without clinical manifestations, and in those who have had a severe course of the disease.
To date, there are no well-defined factors that allow predicting the risk of developing MIS-C in children after experiencing COVID-19, and the spectrum of clinical manifestations can be quite diverse.
Aim: on the example of a specific case, to examine and analyze the features of the course and the range of diagnostic measures in children with MIS-C using an analytical method and a systemic approach.
Materials and methods. The material was a clinical case of MIS-C, methods of instrumental diagnosis and objective analysis. The diagnosis of MIS-C was based on the WHO 2021 criteria for the diagnosis of MIS-C associated with COVID-19.
Results. The clinical case of MIS-C associated with COVID-19 in a child with congenital thymus pathology that resulted in rapid, aggressive, and worsening multiple organ failure was studied. The manifestations were dominated by liver failure, respiratory failure, circulatory failure, and neurological deficiency, that led to the child’s death.
Conclusions. Multisystem inflammatory syndrome in children associated with SARS-CoV-2 infection can lead to serious and life-threatening complications in previously clinically healthy children. Physicians need to be more alert to children of different age groups with manifestations of respiratory infections as potential COVID-19 and to test for its presence, which will subsequently allow timely identification of children with MIS-C associated with SARS-CoV-2. Considering the probable role of the thymus in the pathogenesis and course of MIS-C associated with SARS-CoV-2, we recommend an ultrasound examination of the thymus for all children under 3 years of age with confirmed COVID-19 and followed by examination of T-cellular response if changes are detected.

616.98:578.834.1:616.155.3]-02-07-053.2

Мета роботи – пошук факторів ризику формування пост-COVID-синдрому в дітей на основі аналізу динаміки рівня лейкоцитів, відносного й абсолютного вмісту лімфоцитів у крові.

Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз історій хвороб дітей віком 10–17 років, які госпіталізовані під час другої хвилі пандемії (січень – липень 2021 року) в КНП Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» із діагнозом COVID-19 середнього ступеня тяжкості. Обрали 46 випадків: 26 дітей (група пост-COVID(-)), які не мали жодних симптомів після COVID-19, і 20 пацієнтів (група пост-COVID(+)), які мали різні скарги, що порушували звичне життя, з боку різних органів і систем.
Результати. Всі опитані діти з групи пост-COVID(+) скаржилися на втому, майже третина дітей (30 %) – на головний біль, якого не було до захворювання, кожна четверта дитина (25 %) мала проблеми з концентрацією уваги, кожна п’ята (20 %) – періодично відчувала невмотивовану тривогу. Проаналізували динаміку загальної кількості лейкоцитів, абсолютного та відносного вмісту лімфоцитів при контролі через тиждень ±2 дні. Встановили, що в групі дітей пост-COVID(-) не виявлено вірогідні зміни названих показників, а в групі пост-COVID(+) при незначному лейкоцитозі (підвищення від 3,9 × 109 /л до 4,05 × 109/л, р = 0,13) визначили достовірне зниження рівня лімфоцитів – і відносного (з 27 % до 16 %, р = 0,002), й абсолютного (з 1,51 × 109/л до 0,51 × 109/л, р = 0,001).

Висновки. Пацієнти з лімфопенією чи гіперлімфоцитозом, що зберігалися протягом 7 ± 2 днів у гострому періоді COVID-19, належать до групи ризику щодо тривалого персистування симптоматики, зокрема вираженої тривалої астенії. Тенденцію до нормалізації кількості лімфоцитів можна вважати протекторним фактором щодо формування пост-COVID-синдрому, а негативна динаміка чи її відсутність – фактор ризику тривалого персистування симптомів.

The aim of the study: to find risk factors for post-COVID syndrome formation based on the analysis of the dynamic leukocyte count, the relative and absolute blood lymphocyte contents.
Materials and methods. A retrospective analysis of medical records of children, aged 10–17 years, who were hospitalized during the second wave of the pandemic (January – July 2021) to the CNE “Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “Ohmatdyt” with a diagnosis of moderate COVID-19. A total of 46 children were selected, among them 26 children (post-COVID(-) group), who had no symptoms after COVID-19 and 20 children (post-COVID(+) group) who described various complaints related to disfunction of different organ systems, which affected a normal child’s life.
Results. All children from the post-COVID(+) group complained of fatigue, about a third of children – headache (30 %), which were not observed before the disease, quarter of children (25 %) had problems with concentrating, one fifth (20 %) – periodically felt unmotivated anxiety. Analysis of the leukocytosis dynamics, absolute and relative lymphocytosis in the control after one week ±2 days revealed no significant changes in these indicators in the post-COVID(-) group of children. While in the post-COVID(+) group, a slight increase in leukocytosis (from 3.9 × 109/L to 4.05 × 109/L, P = 0.13) was accompanied by a significant decrease in the number of lymphocytes, both relative (from 27 % to 16 %, P = 0.002) and absolute (from 1.51 × 109/L to 0.51 × 109/L, P = 0.001).
Conclusions. Patients with persistent lymphopenia or hyperlymphocytosis (one week ±2 days) during acute period of COVID-19 represent a “vulnerable cohort” concerning long-term persistence of symptoms, including severe asthenia. The tendency towards normalization of lymphocyte number can be considered as a protective factor for the formation of post-COVID syndrome, while the negative dynamics or its absence – as a risk factor for prolonged persistence of symptoms.