Інформаційна підтримка наукового та освітнього процесів стала одним із найголовніших завдань у роботі Бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького під час пандемії COVID-19. Активізація дистанційного навчання студентів суттєво змінила функції бібліотеки, яка у своїй діяльності безпосередньо долучається до виконання освітніх завдань університету, допомагає користувачам адаптуватися в інформаційному просторі та забезпечує широкий доступ до наукової інформації та інформаційних ресурсів. Бібліотека продовжує виконувати свої основні функції, поєднуючи їх з новими викликами, що диктують події та час. Попри всі складнощі сьогодення, бібліотечний фонд поповнюється вітчизняними та іноземними виданнями : науковою, науково-популярною літературою, офіційними виданнями, документами на традиційних та електронних носіях інформації. Формування бібліотечного фонду базується на моніторингу навчальних планів, програм та тематики наукових досліджень університету, постійно здійснюється аналіз книгозабезпеченості навчальних дисциплін, що дозволяє комплектувати фонд новими документами у відповідності до ліцензійних норм та вимог. У період карантину студенти завжди мали можливість отримувати та повертати навчальні комплекти літератури. |
УДК 61(092):329.7-055.2(477.83/86)
Анотація: Мета статті — на прикладі біографії української галицької лікарки Т. Туни-Надраги продемонструвати й розкрити можливості розвитку української медичної біографіки й проcопографії як складників історичної біографістики, а також подати проблему крізь призму гендерних досліджень, показати роль жінки в медичному середовищі Галичини та Центрально-Східної Європи. Методи дослідження. У статті використано методологію історичної біографістики, методи аналізу й синтезу, а також ген-дерний підхід. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на новому джерельному матеріалі висвітлено життєвий шлях української лікарки з Галичини крізь призму історичного досвіду регіону та України ХХ ст. Висновки. Біографія Теодозії Туни-Надраги показує складність гендерного прориву в медичній сфері Галичини, Австро-Угорщини кінця ХІХ — початку ХХ ст. Вона також демонструє, як галицькі жінки намагалися здобувати нові й нові рівні освіти, як опановували нові професійні ніші, окреслює ситуацію жінки в контексті лікарського середовища, визнання її суб’єктності і в медицині. Біограма Т. Туни-Надраги також ілюструє повсякденне життя галицького жіноцтва і водночас випробування, які чекали на лікарку в контексті екстремального досвіду Західної України під час Першої світової війни, польсько-української війни 1918–1919 рр., Другої світової війни, перших повоєнних років та депортації. Аналіз життєпису Т. Туни-Надраги засвідчує потребу вивчення й розвитку медичної біографіки, що має значну дослідницьку перспективу як галузь українських історико-біографічних студій.
Ключові слова: Теодозія Туна-Надрага, педіатрія, Українське Лікарське Товариство, Галичина, Львів, медицина, «Порадня матерів», шпиталь імені Шептицького, жінка, біографістика, історія.
УДК 061.22:61(092)(477)
До ювілейних дат – 150-річчя від початку діяльності Наукового товариства ім. Шевченка – першої української Національної академії наук, заснованої у Львові у 1873 р. та 125-річчя Лікарської комісії НТШ – першої наукової організації лікарів-українців, яка стала символом наукового медичного життя України. Лікарська комісія започаткувала формування української медичної термінології та впродовж століття декларувала і зберігала передові фахові та національно-патріотичні позиції, була осередком однодумців, які, незважаючи на різні соціально-політичні та економічні обставини, мали своєю метою творити, поширювати та інтегрувати здобутки українських вчених у медицині та природничих науках у світову науку.
Ключові слова: Наукове товариство ім. Шевченка, Лікарська комісія, дійсні члени, «Лікарський збірник», лікарі-українці, діаспора, іноземні науковці, біографістика.
The jubilee dates include the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, the first Ukrainian National Academy of Scienc- es, founded in Lviv in 1873, and the 125th anniversary of the Medical Commission of the National Academy of Sciences, the first scientific organization of Ukrainian doctors that became a symbol of scientific medical life in Ukraine. The Medical Commission initiated the formation of
Ukrainian medical terminology and for a century declared and maintained advanced professional and national-patriotic positions, was a center of like-minded people who, despite various sociopolitical and economic circumstances, aimed to create, disseminate and integrate the achieve- ments of Ukrainian scientists in medicine and natural sciences into world science.
Keywords: Shevchenko Scientific Society, Medical Commission, full members, «Medical Digest», Ukrainians doctors, diaspora, foreign scientists, biography.