УДK: 616:303.62]-071.1-038-037:618.39

The increase in the frequency of pregnancy loss and the negative prognostic trend with the probable development of the demographic crisis in connection with the martial law in Ukraine and the mass migration of the female population provoked by it, requires the search for all possible ways of prevention and prophylactic of this pathology.

Aim. Development and scientific substantiation of a risk-oriented model of prevention of pregnancy loss.

Material and Methods. In the course of creating a model for determining the probability of the appearance of symptoms of pregnancy loss, we used a step-by-step method of logistic regression with the gradual exclusion of unreliable signs according to the Wald method.

Results and Discussion. In the process of sociological research, the importance of 30 risk factors was analyzed, and 14 factors were singled out from among them using the logistic regression method, which, when combined, have a probable impact on the development of pregnancy loss. Namely: emotional strain/stress in everyday life, first ultrasound and biochemical screening, history of herpes type 1, chlamydial infection, COVID-19, tonsillitis, allergic rhinitis/sinusitis, autoimmune thyroiditis, presence of type I diabetes, use of artificial insemination, wine consumption, additional use of folic acid and drugs, marital status, and computer work. Among these 14 factors, three have a preventive effect, while the other 11 increase the risk of developing the pathology of pregnancy loss. This preventive model is reliable (p<0.001) and was transformed into the application "Individual prediction of the occurrence of pregnancy loss pathology" created for the Android platform, which provides 95.5% accuracy of the prediction of the occurrence of pregnancy loss pathology.

Conclusions. The personalized preventive model can be applied by general practitioners/family doctors and obstetrician-gynecologists in order to form risk groups among pregnant women and prevent the occurrence of pregnancy loss pathology.

УДК: 618.39-071.1:159.922]-038

Актуальність. Щороку у світі відбувається 23 мільйони викиднів та народжується приблизно 15 мільйонів
недоношених немовлят. Невиношування провокує збільшення госпіталізації новонароджених, створює значне
економічне навантаження на сім’ї та навантаження на системи охорони здоров’я, підвищує ризик розвитку психологічних та психічних розладів: депресії, тривоги, посттравматичного стресу, алкогольної залежності, соматичних симптомів, сексуальної дисфункції, самогубства, що визначає дану патологію пріоритетною в пошуку шляхів для її вирішення.
Ціль: найбільш значущих керованих поведінкових факторів ризику невиношування вагітності, які власне піддаються модифікації, що стане одним з ключових елементів у вирішенні проблеми попередження невиношування вагітності.
Матеріали та методи. Під час проведення наукового дослідження було сформовано дві групи жінок. Основну групу склали 403 жінки після самовільного переривання вагітності, передчасних пологів чи із загрозою невиношування та в групу контролю увійшло 402 жінки із фізіологічним перебігом вагітності та породіллі з доношеною вагітністю. У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. За результатами проведеного дослідження найбільш значущими виявилися вплив зовнішнього стресового фактору під час вагітності яке відмітили 23,08% [19,1–27,31] та 3,73% [2,10–5,80] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01) та перенавантаження нервової системи на робочому місці, про що зазначили 42,43%[37,65–47,29] та 29,35% [25,01–33,9] жінок дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Доведено негативний вплив фізичного навантаження типу бігу чи спортивної ходьби, а також заняття професійним спортом, про які вказали 17,87% [14,28–21,75] та 8,71% [6,15–11,66], і 6,20% [4,06–8,76] та 2,24% [1,02–3,91] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Дослідженням встановлено істотну різницю щодо частоти вживання алкоголю, а саме показники прийом спиртних напитків 2–3 рази на місяць, були вдвічі вищими у дослідній групі 18,36% [14,74–22,29] у порівнянні з 9,70% [7,01–12,78] жінок контрольної групи (p<0,01). Встановлено, що у групі дослідження переважала частка жінок, які вживали вино 39,70% [34,98–44,52], коли у контрольній групі їх було 17,66% [14,09–21,54] (p<0,01), а у групі контролю вдвічі переважала частка жінок, які вживали слабоалкогольні напитки 13,93% [10,72–17,48] по відношенню до 7,20% [4,88–9,92] у дослідній групі (p<0,01). Було відмічено превентивний вплив додаткового вживання мікронутрієнтів, а саме фолієвої кислоти та йоду. Фолієву кислоту по 400 мкг. на добу з моменту, коли взнали про свою вагітність і до кінця 16 тижня вагітності вживали 37,47% [32,81–42,25] жінок дослідної групи, що було в 1,4 рази менше ніж у контрольній групі 51,00% [46,11–55,87] (p<0,01), а препарати йоду по 200 мкг. йоду на добу приймали від початку і до кінця вагітності лише четвертина 25,06% [20,96–29,41] жінок дослідної групи та майже половина 45,27% [40,44–50,15] жінок контрольної групи (p<0,01). Було доведено доцільність обмеження статевого життя у критичні періоди вагітності, а саме у терміни 8–12, 18–22 та 28–32 тижні вагітності, про що зазначили 31,27% [26,84–35,87] респонденток групи дослідження та 47,26% [42,4–52,15] осіб контрольної групи; (p<0,05).
Висновки. За результатами дослідження було встановлено найбільш значущі поведінкові фактори ризику, які в основному за своєю природою є керованими та піддаються модифікації. Отримані результати будуть використані при формуванні груп з підвищеним ризиком невиношування серед жінок репродуктивного віку та при розробці персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності.

Adverse reproductive outcome before term is a polyetiological pathology associated with demographic crisis. Some adverse outcomes include perinatal and neonatal infant mortality, major morbidity and mortality of children under two years, violation of psychomotor and physical development, cognitive disturbances and disability of children under age five. Finding ways to solve these issues remain a priority. The research involved two female groups. The experimental group included 403 women after the involuntary termination of pregnancy, premature birth or in case of threat of miscarriage; the control group included 402 women with physiological course of pregnancy and parturient with full-term pregnancy. The study required the application of systemic approaches and methods including structural, logical, medical and statistical analyses. The survey revealed more than 20 infectious risk factors and more than 70 factors of extragenital origin. The most significant infectious pathologies included COVID-19 (36.23 ± 2.29% and 14.93 ± 1.78%), herpes type 1 (5.96 ± 1.18% and 1.0 ± 0.50%), toxoplasmosis (4.22 ± 1.0% and 1.0 ± 0.50%) and chlamydial infection (4.22 ± 1.0% 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). The most significant extragenital pathologies involved autoimmune thyroiditis (8.68 ± 1.40% and 0.75 ± 0.43%), type 1
diabetes mellitus (2.23 ± 0.74% and 0%) and allergic rhinitis/sinusitis (3.97 ± 0.97% and 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). Obtained results will be used in the development of a personified risk-oriented model for the prevention of preterm pregnancy loss.

Актуальність проблеми невиношування зумовлена її медичними, соціальними, психологічними та економічними аспектами. Незважаючи на велику кількість медичних, соціальних, клінічних наукових досліджень спрямованих на пошук причин втрати вагітності та шляхів їх запобігання, частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання [1–4]. Однією з найвагоміших причин смертності немовлят та дітей віком до 5 років, порушення їх психомоторного та фізичного розвитку, когнітивних порушень, інвалідності є передчасні пологи [5]. Кожного року у цілому світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11 % з числа усіх світових пологів [6]. Передчасні пологи є причиною перинатальної та неонатальної смертності немовлят, важкої захворюваності та смертності дітей віком до 2 років [7] та залишається першочерговою проблемою, яка вимагає пошуку шляхів її вирішення [8]. 

 Актуальність  Невиношування вагітності є поліетіологічною проблемою без чітко встановленої універсальної класифікації чинників ризику, що спричиняють цю патологію. Причини невиношування вагітності часто поділяють за триместрами вагітності, зі сторони матері/батька та з боку ембріона/плоду, на демографічні, акушерські та гінекологічні, на медичні та соціально-демографічні тощо.[1,2,3,4]
Результати проведеного науковцями дослідження причин передчасних пологів у Непалі окрім соматичних факторів ризику, визначили значний вплив початку та частоти антенатального догляду під час вагітності. Було встановлено, що вагітні, які зверталися вперше за антенатальним доглядом у другому чи третьому триместрі ( пізнє звернення) та жінки, які протягом вагітності мали менше 4 передпологових візитів, мали вищий ризик передчасних пологів. 
      Рекомендації щодо зниження частоти самовільних абортів, розроблені науковцями Китаю на основі когортних досліджень, включають проведення консультування пар перед зачаттям, з метою визначення та корегування модифікованих факторів ризику.[6,7] Також науковцями Китаю виявлено підвищення ризику передчасних пологів серед жінок, яким не проводився допологовий догляд чи проводився не регулярно. 
      Превентивні заходи щодо попередження перинатальних втрат у Сполучених Штатах Америки містять рекомендації по зміні поведінкових факторів, корекцію хронічної патології та забезпечення доступу до первинної допомоги, страхування та профілактичних заходів. [9].
      Профілактичні рекомендації амбулаторної медичної допомоги щодо профілактики передчасних пологів та самовільних абортів у Німеччині та країнах Європи включають оцінку всіх відомих факторів ризику на самому початку допологової допомоги з індивідуальною
оцінкою ступеня ризику та проведенням заходів профілактики. Мультимодальна профілактична програма в Австралії включала обов’язкову інформаційно-просвітницьку роботу для вагітних жінок та лікарів, а жінок з високим ступенем ризику рекомендують госпіталізовувати до спеціалізованих перинатальних центрів. .