Adverse reproductive outcome before term is a polyetiological pathology associated with demographic crisis. Some adverse outcomes include perinatal and neonatal infant mortality, major morbidity and mortality of children under two years, violation of psychomotor and physical development, cognitive disturbances and disability of children under age five. Finding ways to solve these issues remain a priority. The research involved two female groups. The experimental group included 403 women after the involuntary termination of pregnancy, premature birth or in case of threat of miscarriage; the control group included 402 women with physiological course of pregnancy and parturient with full-term pregnancy. The study required the application of systemic approaches and methods including structural, logical, medical and statistical analyses. The survey revealed more than 20 infectious risk factors and more than 70 factors of extragenital origin. The most significant infectious pathologies included COVID-19 (36.23 ± 2.29% and 14.93 ± 1.78%), herpes type 1 (5.96 ± 1.18% and 1.0 ± 0.50%), toxoplasmosis (4.22 ± 1.0% and 1.0 ± 0.50%) and chlamydial infection (4.22 ± 1.0% 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). The most significant extragenital pathologies involved autoimmune thyroiditis (8.68 ± 1.40% and 0.75 ± 0.43%), type 1
diabetes mellitus (2.23 ± 0.74% and 0%) and allergic rhinitis/sinusitis (3.97 ± 0.97% and 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). Obtained results will be used in the development of a personified risk-oriented model for the prevention of preterm pregnancy loss.

Актуальність проблеми невиношування зумовлена її медичними, соціальними, психологічними та економічними аспектами. Незважаючи на велику кількість медичних, соціальних, клінічних наукових досліджень спрямованих на пошук причин втрати вагітності та шляхів їх запобігання, частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання [1–4]. Однією з найвагоміших причин смертності немовлят та дітей віком до 5 років, порушення їх психомоторного та фізичного розвитку, когнітивних порушень, інвалідності є передчасні пологи [5]. Кожного року у цілому світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11 % з числа усіх світових пологів [6]. Передчасні пологи є причиною перинатальної та неонатальної смертності немовлят, важкої захворюваності та смертності дітей віком до 2 років [7] та залишається першочерговою проблемою, яка вимагає пошуку шляхів її вирішення [8]. 

 Актуальність  Невиношування вагітності є поліетіологічною проблемою без чітко встановленої універсальної класифікації чинників ризику, що спричиняють цю патологію. Причини невиношування вагітності часто поділяють за триместрами вагітності, зі сторони матері/батька та з боку ембріона/плоду, на демографічні, акушерські та гінекологічні, на медичні та соціально-демографічні тощо.[1,2,3,4]
Результати проведеного науковцями дослідження причин передчасних пологів у Непалі окрім соматичних факторів ризику, визначили значний вплив початку та частоти антенатального догляду під час вагітності. Було встановлено, що вагітні, які зверталися вперше за антенатальним доглядом у другому чи третьому триместрі ( пізнє звернення) та жінки, які протягом вагітності мали менше 4 передпологових візитів, мали вищий ризик передчасних пологів. 
      Рекомендації щодо зниження частоти самовільних абортів, розроблені науковцями Китаю на основі когортних досліджень, включають проведення консультування пар перед зачаттям, з метою визначення та корегування модифікованих факторів ризику.[6,7] Також науковцями Китаю виявлено підвищення ризику передчасних пологів серед жінок, яким не проводився допологовий догляд чи проводився не регулярно. 
      Превентивні заходи щодо попередження перинатальних втрат у Сполучених Штатах Америки містять рекомендації по зміні поведінкових факторів, корекцію хронічної патології та забезпечення доступу до первинної допомоги, страхування та профілактичних заходів. [9].
      Профілактичні рекомендації амбулаторної медичної допомоги щодо профілактики передчасних пологів та самовільних абортів у Німеччині та країнах Європи включають оцінку всіх відомих факторів ризику на самому початку допологової допомоги з індивідуальною
оцінкою ступеня ризику та проведенням заходів профілактики. Мультимодальна профілактична програма в Австралії включала обов’язкову інформаційно-просвітницьку роботу для вагітних жінок та лікарів, а жінок з високим ступенем ризику рекомендують госпіталізовувати до спеціалізованих перинатальних центрів. . 

УДК: 618.39:618.179(477+477.83)"2014-2021"

Aim. The research aims at rationalizing of the epidemiological component in the process of developing a model for preventing miscarriage among the female population of Ukraine.

Materials and Methods. A retrospective analysis of the indicators of miscarriage among the female population of Ukraine and Lviv region for the period from 2014 to 2021 was carried out. Statistical data of the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine were used, namely Form No. 21 "Report on medical care for pregnant women, women in labor and women giving birth". The study uses the methods of a systemic approach and structural-logical analysis, medical-statistical analysis, namely the calculation of chain (relative to the previous year) indicators of a dynamic series: absolute growth, growth rate and increment rate.

Results and Discussion. A decrease in the female population of fertile age by 13.03% in Ukraine and by 5.81% in Lviv region was noted in the analyzed period of 2014-2021, while the number of spontaneous abortions in Ukraine decreased by an average of 3.45% per year, and grew in Lviv region in 2015, 2018, 2019 and 2020 by 5.72%, 6.87%, 19.29% and 6.59%, respectively. The rates of spontaneous abortions per 1,000 women of fertile age in Lviv region were twice as low as in Ukraine. Over the analyzed 8-year period, the share of premature children among all live births increased from 4.68% to 5.68% in Ukraine, and from 4.18% to 5.65% in Lviv region, respectively; these indicators in Lviv region were smaller compared to the indicators in Ukraine. The share of premature babies among stillbirths averaged 63.07% in Ukraine and 67.69% in Lviv region, had a growing trend, and the indicators in Lviv region were higher every year compared to the indicators in Ukraine. The ratio of the total rate of miscarriage to the total number of pregnancies (cases of miscarriage per 100 pregnancies) increased from 5.50 in 2014 to 6.22 in 2021 in Ukraine and from 3.57 to 4.72 in Lviv region respectively.

Conclusions. There was a trend of annual increase in the index of the ratio of the total miscarriage rate to the total number of pregnancies, the share of prematures from the total number of live births and the share of premature births from the number of stillbirths in the analyzed 8-year period, both in Ukraine and in Lviv region. The analyzed indicators of the share of premature newborns from the total number of live births in Lviv region were lower every year, and the share of newborns from the total number of stillbirths was higher compared to the average annual indicators in Ukraine. The dynamics of spontaneous abortions showed a clear trend towards an annual decrease in Ukraine and their increase in 2015, 2018-2020 in Lviv region. The rate of spontaneous abortions among women of fertile age in Lviv region from 2014 to 2021 was annually half as low compared to the average annual levels of this indicator in Ukraine.