Мета цього дослідження – вивчення впливу співвідношення тригліцеридів до холестерину ліпопротеїнів високої густини (ТГ/ХС ЛПВГ) на функцію ниркового алотрансплантата.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати лабораторних досліджень 77-ми пацієнтів, що їм виконано алотрансплантацію нирки. До першої групи спостереження (три місяці після операції) увійшли 50 пацієнтів, до другої (шість місяців після алотрансплантації) –  32 пацієнти.
У кожній із цих груп виконаний кореляційний аналіз між співвідношенням ТГ/ХС ЛПВГ та показниками швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
Кожна з аналізованих груп була поділена на три підгрупи за рівнем співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ, де підгрупа І відповідала найнижчим значенням, а підгрупа ІІІ – найвищим. Виконане порівняння показників ШКФ між цими підгрупами.

Результати. При виконанні кореляційного аналізу в обох групах був виявлений слабкий негативний зв'язок між співвідношенням ТГ/ХС ЛПВГ та показниками ШКФ (у першій групі коефіцієнти кореляції Спірмена та Кендала становили: r = -0.301 та r = -0.213 відповідно, тоді як у другій групі відповідні показники становили: r = -0.254 та r = -0.162).
Додатковий аналіз засвідчив, що в першій групі пацієнти з найвищими значеннями співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ (підгрупа ІІІ) мали вірогідно нижчі показники ШКФ порівняно з підгрупою І (t = 2.46; p = 0.02). У другій групі статистично значущих відмінностей у показниках ШКФ між підгрупами виявлено не було (t = 1.46; p = 0.15).
Обговорення. Механізми зниження ШКФ на тлі дисліпідемії у ниркових алотрансплантатах, імовірно, аналогічні до механізмів, що простежуються у власних нирках. До потенційних патогенетичних чинників належать ішемічно-реперфузійне ушкодження, імунологічні реакції, а також нефротоксичний вплив імуносупресійної терапії. Ці фактори можуть посилювати дисліпідемічний ефект та погіршувати функціональні результати алотрансплантації. Для точнішого визначення клінічної значущості цих механізмів необхідні подальші дослідження.

Висновки. Співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ не може бути визначене як незалежний чинник ризику погіршення функції ниркового алотрансплантату через 3 та 6 місяців після трансплантації. Необхідно провести подальші дослідження для вивчення впливу співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ на функцію трансплантованої нирки.

УДК: 616.61-089.843

Вступ. Гіпотермічна машинна перфузія (ГМП) є ефективним інструментом протекції органу від ішемічно-реперфузійного ушкодження. На жаль, чітких даних про тривалість безпечного часу ішемії при трансплантації нирки з використанням ГМП обмаль. Ми презентуємо випадок першого в Україні використання ГМП при трансплантації нирки, як приклад його ролі в розширенні логістичних можливостей центру трансплантації.
Опис випадку. В центрі трансплантації у місті Львові була проведена трансплантація нирки від донора-трупа. Вилучення органів проводилось у місті Одеса. Зважаючи на тривалий час ішемії було використано ГМП. Загальний час ішемії склав 23,5 години, проте жодних симптомів ішемічно-реперфузійного ушкодження виявлено не було. Ранній післяопераційний період пройшов без ускладнень.
Висновки. Загальний час ішемії з використанням ГМП тривалістю близько 24 годин може бути безпечним, проте це питання потребує подальших досліджень.

Представлено ключові напрямки науково-практичної співпраці між університетом міста Любек, університетською клінікою Шлезвіг-Гольштейн (UKSH), (Німеччина), Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та закладами охорони здоров’я України. Активна позиція Університетської клініки Шлезвіг-Гольштейн (UKSH) дала можливість організувати передачу значної гуманітарної допомоги Україні під час повномасштабного вторгнення росії.
he key areas of scientific and practical cooperation between the University of Lübeck, the University Clinic of Schleswig - Holstein (Germany), Danylo Halytsky Lviv National Medical University and hospitals of Ukraine are presented. The active position of the University Clinic Schleswig - Holstein (UKSH) made it possible to organize the transfer of significant humanitarian aid to Ukraine during the full-scaleinvasion of  russia.

Вступ. Трансплантація органів є усталеною формою лікування, яка в даний час визнана кращою і часто - єдиною життєзберігаючою терапією для кінцевої заміни органу. Зростання кількості і якості пересадки органів і тканин дає підстави вважати, що трансплантація займе в майбутньому чільне місце у рутинній клінічній практиці.

Докази отримання інформації. Проведено аналіз літературних джерел за останні 15 років із застосуванням медичних баз MEDLINE, Google scholar, Researchgate, присвячених діагностиці смерті мозку та врегулюванню пересадки органів і опрацьовано власні дані у вигляді наведеного клінічного випадку.

Синтез доказів. Імплементація нормативних документів та настанов у клінічну практику дозволяє чітко і злагоджено проводити всі медичні та юридичні процедури, які мають на меті прижиттєвий чи посмертний забір і трансплантацію органів людини. Констатація смерті мозку є мультидисциплінарною процедурою, від правильного проведення якої залежать як медичні результати забору і трансплантації органів, так і їх етичні аспекти та юридичні наслідки. У Львові за 6 місяців проведено 7 констатацій смерті мозку, з них у 2 донорів здійснено мультиорганний забір та трансплантацію: 2 серця, 4 нирки та 1 підшлункова залоза (летальний наслідок), плюс 2 нирки від родинних донорів. Всього в Україні зроблено пересадку 5 сердець, з яких 4 - під керівництвом теперішнього очільника КНП «КЛШМД м. Львова» Олега Самчука.

Висновки. Проведення трансплантації органів можливе у багатопрофільних лікарнях загального профілю за умови чіткої організації процесу, ретельного дотримання вимог діючого законодавства і нормативних документів.

Визначення чутливості до рідини дозволяє керувати інфузійною терапією при септичному шоці, що дає змогу уникнути ускладнень від перевантаження рідиною. Сучасною тенденцією є пошук та валідація неінвазивних методів оцінки чутливості до рідини