ГІПОТЕРМІЧНА МАШИННА ПЕРФУЗІЯ НИРКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОВЖЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ЧАСУ ХОЛОДОВОЇ ІШЕМІЇ

УДК: 616.61-089.843

Вступ. Гіпотермічна машинна перфузія (ГМП) є ефективним інструментом протекції органу від ішемічно-реперфузійного ушкодження. На жаль, чітких даних про тривалість безпечного часу ішемії при трансплантації нирки з використанням ГМП обмаль. Ми презентуємо випадок першого в Україні використання ГМП при трансплантації нирки, як приклад його ролі в розширенні логістичних можливостей центру трансплантації.
Опис випадку. В центрі трансплантації у місті Львові була проведена трансплантація нирки від донора-трупа. Вилучення органів проводилось у місті Одеса. Зважаючи на тривалий час ішемії було використано ГМП. Загальний час ішемії склав 23,5 години, проте жодних симптомів ішемічно-реперфузійного ушкодження виявлено не було. Ранній післяопераційний період пройшов без ускладнень.
Висновки. Загальний час ішемії з використанням ГМП тривалістю близько 24 годин може бути безпечним, проте це питання потребує подальших досліджень.

Докладніше

Університетська клініка Шлезвіг-Гольштейн –сприяння розвитку української медицини і допомога у час війни. UNIVERSITY MEDICAL CENTER SCHLESWIG-HOLSTEIN – CONTRIBUTION IN DEVELOPMENT OF UKRAINIAN MEDICINE AND SUPPORT IN THE WAR TIME

Представлено ключові напрямки науково-практичної співпраці між університетом міста Любек, університетською клінікою Шлезвіг-Гольштейн (UKSH), (Німеччина), Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та закладами охорони здоров’я України. Активна позиція Університетської клініки Шлезвіг-Гольштейн (UKSH) дала можливість організувати передачу значної гуманітарної допомоги Україні під час повномасштабного вторгнення росії.
he key areas of scientific and practical cooperation between the University of Lübeck, the University Clinic of Schleswig - Holstein (Germany), Danylo Halytsky Lviv National Medical University and hospitals of Ukraine are presented. The active position of the University Clinic Schleswig - Holstein (UKSH) made it possible to organize the transfer of significant humanitarian aid to Ukraine during the full-scaleinvasion of  russia.
Докладніше

Практичні аспекти трансплантації органів на основі нормативних документів і клінічного досвіду в умовах КНП «КЛШМД м. Львова

Вступ. Трансплантація органів є усталеною формою лікування, яка в даний час визнана кращою і часто - єдиною життєзберігаючою терапією для кінцевої заміни органу. Зростання кількості і якості пересадки органів і тканин дає підстави вважати, що трансплантація займе в майбутньому чільне місце у рутинній клінічній практиці.

Докази отримання інформації. Проведено аналіз літературних джерел за останні 15 років із застосуванням медичних баз MEDLINE, Google scholar, Researchgate, присвячених діагностиці смерті мозку та врегулюванню пересадки органів і опрацьовано власні дані у вигляді наведеного клінічного випадку.

Синтез доказів. Імплементація нормативних документів та настанов у клінічну практику дозволяє чітко і злагоджено проводити всі медичні та юридичні процедури, які мають на меті прижиттєвий чи посмертний забір і трансплантацію органів людини. Констатація смерті мозку є мультидисциплінарною процедурою, від правильного проведення якої залежать як медичні результати забору і трансплантації органів, так і їх етичні аспекти та юридичні наслідки. У Львові за 6 місяців проведено 7 констатацій смерті мозку, з них у 2 донорів здійснено мультиорганний забір та трансплантацію: 2 серця, 4 нирки та 1 підшлункова залоза (летальний наслідок), плюс 2 нирки від родинних донорів. Всього в Україні зроблено пересадку 5 сердець, з яких 4 - під керівництвом теперішнього очільника КНП «КЛШМД м. Львова» Олега Самчука.

Висновки. Проведення трансплантації органів можливе у багатопрофільних лікарнях загального профілю за умови чіткої організації процесу, ретельного дотримання вимог діючого законодавства і нормативних документів.

Докладніше

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НЕІНВАЗИВНИХ УЛЬТРАЗВУКОВИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЧУТЛИВОСТІ ДО РІДИНИ ПРИ ТЕРАПІЇ СЕПТИЧНОГО ШОКУ. STUDY OF THE EFFICIENCY OF NON-INVASIVE ULTRASOUND METHODS FOR ASSESSING FLUID SENSITIVITY IN SEPTIC SHOCK THERAPY

Визначення чутливості до рідини дозволяє керувати інфузійною терапією при септичному шоці, що дає змогу уникнути ускладнень від перевантаження рідиною. Сучасною тенденцією є пошук та валідація неінвазивних методів оцінки чутливості до рідини

Докладніше

Chronic Pain and Neuroimmune Possible Predictive Factors. Хронічний біль і нейроімунні можливі прогностичні фактори.

Secondary post-traumatic and post-operative pain is a problem that is increasingly encountered by medical professionals in Ukraine today in the conditions of war. Chronic pain is an independent nosological unit, which is a severe complication of many performed surgical procedures. Chronic pain as a result of surgical interventions occurs up to 10% of patients. It develops significantly often after amputations (50 - 85%), thoracotomies (5 - 65%), cardiosurgical interventions (30 - 55%), and chest surgeries (20 - 50%). Long-term post-operative pain is one of the primary, mostly unrecognized clinical problems.
It can be assumed that patients whose wounds do not heal in time have a predisposition to the development of secondary chronic pain. The long healing process of the wound surface is directly related to the following features: the wound microbiota, the resistance of microorganisms to antibiotics, the group of antibacterial agents chosen for treatment and the duration of exposure to the drug.
Understanding the interaction between microorganisms and the sensory systems of neurons can reveal more information for the putative pain mechanisms study.
In recent years, much attention has been paid to studying the concept of pain sensitization. Inflammation and nerve damage contribute to increased pain signaling, stimulating wound hyperalgesia. These processes can directly affect the formation of long-term post-operative pain.
Among the key problematic factors that contribute to the appearance of remote peripheral neuropathy, the duration of administration, increased dosage, and possible combinations of antimicrobial drugs should be highlighted, as well as the persistence and exacerbating of manifestations of local inflammation with the participation of resistant opportunistic bacteria that colonize the lesion and can directly produce metabolites vital activities, pathogenicity factors with pro-inflammatory properties. This allows us to assume a significant role of persistence in the primary lesion of antibiotic-resistant opportunistic bacteria, as well as antibiotic therapy as a delayed iatrogenic factor, as predictors of the formation of chronic pain syndrome in the wounded.
Вторинний посттравматичний та післяопераційний біль – це проблема, з якою в умовах війни все частіше стикаються медичні працівники в Україні. Хронічний біль є самостійною нозологічною одиницею, яка є серйозним ускладненням багатьох проведених хірургічних процедур. Хронічний післяопераційний біль вражає до 10% пацієнтів. Особливо часто він розвивається після ампутацій (50-85%), торакотомії (5-65%),
кардіохірургічних втручань (30-55%) та операцій на грудній клітині (20-50%). Тривалий післяопераційний біль ‒ значна і недостатньо вивчена клінічна проблема. Вищі ризики розвитку вторинного хронічного болю мають пацієнти, у яких не відбувається вчасне загоєння рани. Тривалий процес загоєння ранової поверхні безпосередньо пов’язаний з такими особливостями: мікробіоти рани, резистентності мікроорганізмів до  антибіотиків, групи антибактеріальних засобів, обраних для лікування та тривалості експозиції препарату. Безперечно, розуміння взаємодії між мікроорганізмами та чутливими системами нейронів може розкрити більше інформації для кращого пізнання ймовірних механізмів болю. Багато досліджень за останні роки відображають, що запалення та ушкодження нервів призводять до тривалої синаптичної пластичності, яка посилює та підтримує сигналізацію болю. Саме це явище і називають больовою сенсибілізацією, що є критичним фактором для розвитку стійкого післяопераційного болю шляхом стимуляції ранової гіпералгезії. Серед ключових проблемних факторів, що сприяють появі віддаленої периферичної нейропатії можна виділити тривалість прийому, підвищене дозування та можливі комбінації антимікробних препаратів, персистенцію і поглибення проявів місцевого запалення за участю стійких умовно-патогенних бактерій, які колонізують вогнище
ураження та здатні продукувати безпосередньо метаболіти життєдіяльності, фактори патогенності з прозапальними властивостями. Це дає змогу припустити вагому роль антибіотикотерапії як опосередкованого ятрогенного фактора і персистенції в первинному вогнищі ураження антибіотикорезистентих опортуністичних бактерій як предикторів формування хронічного больового синдрому у поранених. 
Докладніше
1 2
Назад Вперід