Вступ. Конституція України визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю/ Здоров’я є важливим соціальним та економічним чинником, від рівня якого значно залежать економічні ресурси, фізичний, духовний і моральний потенціал суспільства. Пріоритетною складовою державної політики у сфері охорони здоров’я є розбудова фармацевтичної безпеки, під якою розуміють комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, пов’язаних з обігом лікарських засобів (ЛЗ) і медичних виробів (МВ) в контексті безпеки населення, фармацевтичних підприємств, довкілля, а також оборонної та економічної незалежності країни. Важливим є забезпечення населення ЛЗ та МВ, підвищення рівня їх фізичної та економічної доступності для пацієнтів як в мирний час, так і в умовах воєнного стану. Загрозами фармацевтичній безпеці держави визнають високу залежність від імпорту як в частині активних фармацевтичних інгредієнтів, виробничого обладнання тощо, так і в частині готових ЛЗ, що вироблені за кордоном та за контрактним виробництвом в Україні, псевдоеластичність у розвитку роздрібного фармацевтичного ринку, розбалансованість системи спеціального медичного постачання через не опрацювання на державному рівні дієвого механізму освіження (заміни) та осучаснення асортименту ЛЗ і МВ регіонального матеріального резерву, тотальне знецінення фармацевтичної освіти та фаху, а також суттєве скорочення досліджень галузевої й університетської фармацевтичної науки в Україні. 24 лютого 2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну Верховною Радою України було прийнято Закон України (ЗУ) «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», а вже 17 березня 2022 року, за три тижні з моменту введення воєнного стану, були опубліковані заяви Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), контекст яких визначає неспроможність держави належно забезпечити фармацевтичну безпеку. Так, МОЗ закликало волонтерів до об’єднання зусиль заради допомоги українським лікарням, а в інформаційному повідомленні Держлікслужби констатовано, що в перші дні війни працювало близько 10 % аптечних закладів (АЗ), окрім цього регулятор закликав не піддаватись паніці, адже на ринку спостерігався ажіотажний попит на певні види ЛЗ. У зв’язку з цим актуалізуються питання фармацевтичної безпеки держави в умовах повномасштабної російськоукраїнської війни.
Метою роботи було проведення аналізу структури АЗ, що перебувають у спільній власності територіальних громад, крізь призму фармацевтичної безпеки держави.
Матеріали та методи У процесі дослідження використано такі методи: правового аналізу, контент-аналізу, системного підходу, спостереження, порівняння та узагальнення, абстрагування. Матеріалами для дослідження слугували ЗУ та інші нормативно-правові акти, які стосуються фармацевтичної галузі, інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних науковців та дані 42 відповідей за запитами на отримання публічної інформації (запити), що були надіслані до 22 обласних рад (ОР) та Київської міської державної адміністрації (КМДА)