Підходи до діагностики та лікування аномальних маткових кровотеч (АМК) постійно оновлюються відповідно до отримання нових результатів клінічних досліджень та в процесі перегляду міжнародних клінічних керівництв. Ці оновлення потребують впровадження й у вітчизняну клінічну практику. Відтак 20 жовтня 2023 р. відбувся ІІ Форум експертів України з АМК, ключові положення якого викладені у даній резолюції.

Під час Форуму була представлена нова багаторівнева трикомпонентна класифікаційна система «HyPO-P + GAIN-FIT-PIE», розроблена Міжнародною федерацією акушерів та гінекологів (International Federation of Gynecology and Obstetrics, FIGO) у 2022 році. Експерти FIGO анатомічно згрупували причини розладів овуляції за чотирма групами: І – гіпоталамічні, ІІ – гіпофізарні, ІІІ – яєчникові, ІV – синдром полікістозних яєчників (перший рівень HyPO-P). Також дана класифікаційна система передбачає другий рівень категоризації GAIN-FIT-PIE (генетичні, аутоімунні, ятрогенні, новоутворення; функціональні, інфекційні, запальні, травматичні, судинні; фізіологічні, ідіопатичні, ендокринні) і третій рівень з прикладами конкретних станів у межах підгруп другого рівня. Питання коректної класифікації розладів овуляції є важливим для діагностики та менеджменту АМК, оскільки порушення овуляції асоційовані з відхиленнями характеристик менструального циклу від норми, що врешті призводить до розвитку функціональних АМК.

З метою оптимізації ведення хворих з АМК експерти ІІ Форуму розробили алгоритм менеджменту АМК з урахуванням індивідуального підходу та особливостей пацієнтки, що ґрунтується на чинних класифікаціях FIGO – PALM-COEIN (2018) та HyPO-P + GAIN-FIT-PIE (2022). У цьому алгоритмі тактика ведення пацієнток залежить від типу порушень (структурні, функціональні), репродуктивного етапу пацієнтки (підлітковий період, активний репродуктивний вік, перименопауза) та потреби у контрацепції. Основним напрямом фармакотерапії функціональних АМК є застосування гормональних препаратів – комбінованих оральних контрацептивів та гестагенів. Серед гестагенів доведена висока ефективність дидрогестерону вже з першого циклу терапії.

Approaches to the diagnosis and treatment of abnormal uterine bleeding (AUB) are constantly updated due to the new results of clinical studies and in the process of revising international clinical guidelines. These updates need to be implemented in clinical practice. Therefore, on October 20, 2023, the II Ukrainian Forum of experts on AUB was held, the key provisions of which are outlined in this resolution.

A new multi-level three-component classification system «HyPO-P + GAIN-FIT-PIE» developed by the International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) in 2022 was presented at the Forum. FIGO experts anatomically grouped the causes of ovulation disorders into 4 groups: I – hypothalamic, II – pituitary, III – ovarian, IV – polycystic ovary syndrome (first level HyPO-P). Also, this classification system includes the second level GAIN-FIT-PIE (genetic, autoimmune, iatrogenic, neoplastic; functional, infectious, inflammatory, traumatic, vascular; physiological, idiopathic, endocrine) and the third level with examples of specific conditions within the subgroups of the second level. Correct classification of ovulation disorders is important for the AUB diagnosis and management, since ovulation disorders are associated with disorders of the menstrual cycle characteristics, which leads to the development of functional AUB.

In order to optimize the treatment of patients with AUB, the experts of the Forum developed an algorithm for the AUB management taking into account the individual approach and characteristics of the patient, which is based on the current FIGO classifications – PALM-COEIN (2018) and HyPO-P + GAIN-FIT-PIE (2022). According to this algorithm, patient management tactics depend on the type of disorders (structural, functional), the patient’s reproductive stage (adolescence, active reproductive age, perimenopause) and the need for contraception. Hormonal drugs (combined oral contraceptives and progestogens) are main direction of pharmacotherapy of functional AUB.

The high efficiency of dydrogesterone among the progestogens has been proven, starting from the first cycle of therapy.

Експерти Форуму зазначили важливість діалогу та порозуміння між лікарем і пацієнткою, необхідність міждисциплінарної інтеграції та взаємодії спеціалістів, які опікуються питаннями жіночого здоров’я, потребу в їх тісній співпраці з суміжними фахівцями, які надають допомогу жінкам, оскільки часто саме вони стикаються з першими проявами менопаузи у пацієнток і тому можуть своєчасно спрямувати їх до акушера-гінеколога.

Експерти розглянули питання серцево-судинного ризику та МГТ і визначили таке співвідношення користь/ризик для серцево-судинних ефектів МГТ:

• МГТ не рекомендована жінкам із високим серцево-судинним ризиком або з наявними серцево-судинними захворюваннями;
• МГТ може знизити ризик смерті, пов’язаної з серцево-судинними захворюваннями, від усіх причин у жінок віком до 60 років і з менопаузою до 10 років;
• своєчасний початок МГТ (у жінок віком до 60 років або протягом 10 років після настання менопаузи) найбільш корисний для здоров’я серцево-судинної системи.

 У межах Форуму оновлено Алгоритм призначення МГТ при передчасній та ранній менопаузі та розглянуто питання менеджменту жінок із синдромом полікістозних яєчників у менопаузі. Оскільки більшість жінок із цим синдромом мають надлишкову вагу та ожиріння, для МГТ їм слід використовувати найбільш метаболічно нейтральні препарати, тобто ті, що містять дидрогестерон або прогестерон. МГТ з дидрогестероном має сприятливий профіль безпеки щодо ендометрія та найпоширеніших ризиків МГТ: не підвищує ризик раку молочної залози та венозної тромбоемболії, не впливає на метаболізм.

The Forum experts noted the importance of dialogue and understanding between doctor and patient, the need for interdisciplinary integration between doctors of those specialties that deal with women’s health issues. Close cooperation with related specialists who provide care to women is necessary, as they are often the ones who encounter the first manifestations of menopause in patients and can therefore refer them to an obstetrician-gynaecologist in a timely manner.

The experts reviewed the issue of cardiovascular risk and MHT and determined the following benefit/risk ratio for the cardiovascular effects of MHT:

• MHT is not recommended for women at high cardiovascular risk or with previous cardiovascular disease;
• MHT may reduce the risk of CVD-related all-cause death in women < 60 years of age and with menopause of up to 10 years;
• timely initiation of MHT (in women under 60 years of age or within 10 years of menopause) has the greatest cardiovascular health benefits.

The forum updated the Algorithm for prescribing MHT in premature and early menopause and addressed the management of women with polycystic ovary syndrome in menopause. Since the majority of women with this syndrome are overweight and obese, they should use the most metabolically neutral drugs, i.e. those containing didrogesterone or progesterone, for MHT. MHT with didrogesterone has a favourable safety profile in relation to the most common risks of MHT: does not increase the risk of breast cancer and venous thromboembolism, has a favourable safety profile with respect to the endometrium, and does not affect metabolism.