As more data is collected, hematologists will be able to gain more insight into the impact of coronavirus disease 2019 (COVID-19) on pediatric patients with hematological malignancies. Material and methods: We analysed 21 cases of COVID-19 in pediatric patients with onco-hematological diseases treated in the Western Ukrainian Pediatric Medical Center from March 2020 through May 2021. The majority of patients (71.4%) were diagnosed with acute lymphoblastic leukemia. All patients from the analyzed cohort had an asymptomatic, mild or moderate course of coronavirus-19 infection. The most common symptoms of COVID-19 were fever, cough, gastrointestinal symptoms, and dermatitis. Severe severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 increased the risk of liver toxicity and venous thrombosis. Results and conclusion: Our analysis showed that pediatric patients with hematological malignancies need the same treatment approach for COVID-19 as for other infective complications.

SARS-CoV-2 infection, in the vast majority, affects adult patients. The severity of COVID-19 and mortality are directly correlated with the increasing age of patients and the number of comorbidities. However, with the further development of the COVID-19 pandemic, severe cases of COVID-19 have been reported in children. About 0.8-1% of sick children require hospitalization in an intensive care unit. The main syndromes that cause disease severity and mortality in children are acute respiratory distress syndrome, multisystem inflammation syndrome and multiple organ failure. The rapid development of severe respiratory failure and hypoxemia in respiratory distress syndrome leads to the use of various methods of respiratory therapy, and in case of their ineffectiveness to extracorporeal membrane oxygenation (ECMO). In our report, we present two clinical cases of successful use of ECMO in children with COVID-19, who developed severe ARDS.

Наприкінці 2019 року новий коронавірус з Китаю швидко поширився, і у світі стрімко зростала кількість хворих. Найменш уразливими до даної інфекції були діти. З початком епідемії COVID-19 у дітей не викликав тривоги у лікарів, оскільки спостерігався легкий або безсимптомний перебіг хвороби. На початку епідемії коронавірусу у дітей приділялася менша увага, оскільки він за клінічними характеристиками схожий на ГРВІ і загрозливим для педіатричної групи не був. Очевидно, що педіатрів постійно турбувало питання: «Чи не оманливим є твердження про легкий перебіг хвороби, не маючи результатів наслідків асоційованих з коронавірусною інфекцією?» Відповідь не змусила довго чекати. Надалі частіше з’являлися повідомлення закордонних колег про ширший клінічний спектр дитячого COVID-19: від безсимптомного до критично важкого захворювання. Найпоширенішими симптомами у дітей і підлітків є лихоманка та кашель, біль голови, біль у горлі, міалгія, задишка, нудота, біль у животі, блювання та діарея. Інші клінічні особливості, такі як ниркові, шкірні, нюхові, смакові, неврологічні та очні особливості, рідше зустрічаються у педіатричній популяції COVID-19. Не виявлено суттєвих розбіжностей за демографічними та клінічними показниками у пацієнтів з фоновими алергічними захворюваннями та без них, однак важкі форми коронавірусної інфекції у дітей зустрічалися частіше серед дітей з ожирінням. Вірус уражає всі вікові групи. Згодом у країнах з високим рівнем захворюваності на COVID-19 з’явилися повідомлення про незвичний перебіг лихоманки та запального синдрому у дітей. У дітей спостерігалася тривала фебрильна гарячка і неспецифічні симптоми, включаючи блювання, біль у животі та діарею, висипання, ін’єкції кон’юнктиви. Лабораторна оцінка відповідала помірному запаленню, наприклад, С-реактивний білок та феритин. У частини дітей розвивався шок з біохімічними ознаками дисфункції міокарда. Лікарі з різних континентів повідомляють про віддалені наслідки перенесеної коронавірусної інфекції, такі як хвороба Кавасакі, Кавасакі-подібний синдром та мультисистемний синдром запальної відповіді (МЗС) у дітей, Вони виникають у середньому через 25 днів (5-51день). 

УДК 616.988:578.834]-053.4-036-07-08

COVID-19 у дітей не викликав занепокоєння у лікарів, оскільки діти є менш уразливими до нової коронавірусної інфекції. Незважаючи на те, що, за даними статистики, у пацієнтів дитячого віку спостерігався легкий перебіг COVID-19, на жаль, пневмонія, Кавасакі-подібний синдром, мультисистемний запальний синдром (МЗС), інфекційно-токсичний шок, міокардит розвиваються й у дітей. Го-стрий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), синдром мультисистемного запалення та поліорганна недостат-ність – основні причини тяжкого ступеня хвороби та летальності у дітей. Описано випадок стрімкого розви-тку дихальної недостатності, що потребував різних методів респіраторної підтримки, в тому числі екстра-корпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг COVID-19, ускладненої двобічною пневмонією з дихальною недостатністю III ступеня у трирічної дівчин-ки, яка перебувала на ЕКМО впродовж одного тижня. Діа-гноз підтверджено виявленням РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР, рентгенологічним та ультразвуковим дослідженням легень.Хвороба мала тяжкий драматичний перебіг, супро-воджувалася ускладненнями під час терапії. Відчайдушна боротьба медиків за життя дитини завершилася пере-могою – повним одужанням дитини.Висновки. Загрозливі для життя стани пов’язані з COVID-19 у дітей, спричинені не тільки розвитком го-строго респіраторного дистрес-синдрому та геморагіч-ними ускладненнями внаслідок гепаринотерапії при ви-користанні екстракорпоральної мембранної оксигенації, а й розвитком Clostridium difficile-інфекції при антибіоти-котерапії та тривалій госпіталізації

Інфекційні захворювання дихальних шляхів посідають провідне місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Основними збудниками гострих респіраторних вірусних інфекцій, які викликають симптоми гострого стенозуючого ларинготрахеїту (ГСЛТ), є парагрип, аденовірус, бокавірус, грип. Пандемія коронавірусної інфекції внесла свої корективи в етіологічну структуру хвороб, які ускладнюються ГСЛТ. Попередні штами COVID-19 спричиняли легкий перебіг захворювання, подібний до ГРВІ, або з відсутністю клінічної симптоматики. Проте в 0,8–1 % пацієнтів діагностовані тяжкі ураження легень із гострим респіраторним дистрес-синдромом. При появі штаму омікрон змінилася клінічна симптоматика коронавірусної хвороби: все частіше спостерігалися висока гарячка, що погано коригувалася антипіретиками та розвиток ГСЛТ.