УДК: 616.53-002:616.345]-008.87-036

Вucoкuŭ piвeнь зaхвopювaнocmi aкнe, cхuльнicmь дo хpoнiчнoгo пepeбiгу з фopмувaнням peзucmeнmнocmi дo лiкувaння, чacmuŭ poзвumoк глuбoкuх фopм вuзнaчaюmь вaжлuвe мeдuчнe ma coцiaльнe знaчeння пpoблeмu.

Meтa - вuвчumu ma oцiнumu cmупiнь змiн мiкpoбioцeнoзу шкipu i пopoжнuнu moвcmoï кuшкu у хвopuх з вугpoвoю хвopoбoю зaлeжнo вiд ïх клiнiчнoгo пepeбiгу.

Maтepiaл i мeтоди. Пiднaшuм cпocmepeжeнням пepeбувaлo 85 хвopuх з вугpoвoю хвopoбoю вiкoм вiд 18 дo 45 poкiв, з нuх 49 (57,65±5,36%) ociб жiнoчoï ma 36 (42,35±5,36%) - чoлoвiчoï cmami i 35 пpaкmuчнo здopoвuх ociб (дoнopiв) пoдiбнoгo вiку, якi ввiŭшлu дo кoнmpoльнoï гpупu. Склaд мiкpoбiomu шкipu i пopoжнuнu moвcmoï кuшкu дocлiджувaлu бaкmepioлoгiчнuм мemoдoм.

Рeзультaти й обговоpeння. Вcmaнoвлeнo,щo у хвopuх з aкнe вipoгiднo мeншuŭ вмicm у moвcmiŭ кuшцi бiфi- дo ma лaкmoбaкmepiŭ, бaкmepoïдiв ma зaгaльнoï кiлькocmi кuшкoвoï палuчкu на mлi бiльшoï кiлькocmi кuш- кoвoï палuчкu з ферменmнuмu влаcmuвocmямu, умoвнo паmoгеннuх енmерoбакmерiŭ, енmерoкoкiв mа грuбкiв рoду кандuда. Прu заcmocуваннi непарамеmрuчнoгo дucперciŭнoгo аналiзу Фрiдмана вcmанoвленo наяв- нicmь вiрoгiднoï рiзнuцi мiж чаcmomoю вuявлення cmану нoрмoценoзу i cmупенем дucбioзу пoрoжнuнu moвcmoï кuшкu i рoзвumкoм клiнiчнuх фoрм акне. Прu цьoму у хвoрuх з кoмедoннuмu фoрмамu акне вiрoгiднo чаcmiше вuявлялu cmан нoрмoценoзу, а папульoзнi i вузлуваmi фoрмu вiрoгiднo чаcmiше вuнuкалu у хвoрuх iз прoявамu рiзнoгo cmупеня дucбioзу. У мiкрoбioценoзi шкiрu у хвoрuх на акне булo вuявленo збiльшення oбciменiння аcoцiацiямu Streptococcus a Haemoliticus + Staphylococcus Haemoliticus + Micrococcus, Streptococcusb Haemoliticus+StaphylococcusAureus+E.Coli+Candida albicans i значне збiльшення рocmу Streptococcus a Haemoliticus, Staphylococcus Haemoliticus, Staphylococcus aureus, прuчoму вci вuщеназванi мiкрooрганiзмu не вuciвалucь в ociб кoнmрoльнoï групu.

Bисновок. В oбcmеженuх хвoрuх з акне вcmанoвленo змiнu пoказнuкiв мiкрoбioценoзу шкiрu mа пoрoжнuнu moвcmoï кuшкu якicнoгo mа кiлькicнoгo харакmеру, якi залежаmь вiд клiнiчнoгo перебiгу дермаmoзу, щo i вказус на неoбхiднicmь дoдаmкoвoгo oбcmеження mакuх пацiснmiв з меmoю прuзначення паmoгенеmuчнo oбгрунmoванoï mерапiï.

УДК: 616.5-039.77-085.849.19

Мета роботи. Вивчити можливості, ефективність та доцільність застосування лазерних технологій для вирішення деяких дерматоестетичних проблем пацієнтів.
Матеріали і методи. Проаналізовано та представлено результати терапії з використанням апарату Nordlys, принцип роботи якого заснований на теорії селективного фототермолізу. Для визначення ефективності лікування визначали дерматологічний індекс якості життя.
Результати та обговорення. Під спостереженням перебувало 118 пацієнтів (42 чоловіка і 76 жінок віком від 18 до 65 років) з різними дерматоестетичними проблемами. Для лікування куперозу, розацеа, акне і гіперпігментацій використовували вузькоспектрові IPL технології Nordlys. Внаслідок проведеного комплексного лікування з використанням лазеротерапії у пацієнтів всіх груп вірогідно покращилися показники дерматоестетичної якості життя: у хворих з куперозом та розацеа на 48,75% та 72,71%, акне та постакне – на 77,87% та 72,07%, поверхневими та глибокими пігментаціями – на 40,49 % та 50,98 %, (р <0,001).
Висновки. Лазеротерапія в комплексному лікуванні хворих з дерматоестетичними проблемами дозволяє зменшити клінічні прояви дерматозів, усунути деякі чинники розвитку та призводить до вірогідного (р<0,05) покращення показників якості життя.
Ключові слова: лазеротерапія, купероз, розацеа, акне, гіперпігментація, дерматологічний індекс якості життя.

УДК: 616. 517-085.381.4-036

Враховуючи останні дані відносно проблеми псоріазу, а саме: наявність цілої низки нез’ясованих ланок етіопатогенезу, можлива системність порушень функціонального стану імунної системи, щитоподібної залози та мікробного пейзажу шкіри, неможливість досягнення тривалої і контрольованої ремісії, свідчить про актуальність і доцільність подальшого вивчення дерматозу, що сприятиме покращенню якості життя пацієнтів за рахунок застосування відповідних засобів терапевтичної корекції.
Мета роботи. Вивчення мікробного пейзажу шкіри і імуно-ендокринних показників та підвищення ефективності лікування у хворих з різним клінічним перебігом псоріазу шляхом застосування вузькоспектральної фототерапії.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилось 46 хворих на псоріаз (27 чоловіків і 19 жінок) у віці від 18 до 67 років. Групу контролю утворили 15 здорових осіб bзіставних за статтю та віком. У хворих на псоріаз визначались рівні IL-4, IL-8, IL-10, TNFα, автоантитіл до тиреопероксидази (ТПО) і тиреоглобуліну (ТГ), мікробна флора шкіри.
Результати. Виявили, що традиційні терапевтичні засоби не мають достатній коригуючий вплив на імуно-мікробіологічні порушення, а застосування вузькоспектральної фототерапії показало, що вона має акцентований коригуючий вплив на продукцію цитокінів і модулюючу дію на вміст автоантитіл до ТПО і ТГ та стан аутомікрофлори шкіри вогнищ ураження у хворих на псоріаз.
Висновки. Застосування УФВ (311 нм) у пацієнтів з псоріазом дозволяє підвищити ефективність лікування та лімітувати клінічні прояви у вигляді досягнення ремісії, значного покращення стану хворих при відсутності негативних динамічних змін.
Ключові слова: псоріаз, етіопатогенез, мікробний пейзаж шкіри, імуно-мікробіологічні порушення, фототерапія.