УДК 616.717.1–071 

 Вивченню анатомо-топографічних особливостей дистальних відділів верхньої щелепи, а особливо горбово-крилоподібної ділянки, з використанням різних методів дослідження присвячено велику кількість публікацій. З клінічної точки зору горбово-крилоподібна ділянка, і горбовокрилоподібне з’єднання зокрема, є важливим анатомічним орієнтиром, що використовується при ортогнатичних операціях, таких як остеотомія за Ле Фор І, внутрішньо та зовнішньоротових блокадах верхньощелепного нерва тощо. Більше того, в останні декади горбово-крилоподібне широко використовується в стоматологічній імплантації в якості цільового пункту при встановленні так званих горбово-крилоподібних імплантатів. Метою цієї роботи був огляд основних сучасних методів дослідження горбово-крилоподібної ділянки та суміжних анатомічних структур, з’ясування їх діагностичної цінності. Матеріали та методи. Здійснено пошук літературних джерел за останні 20 років у найбільш поширених наукометричних медичних базах інформації за ключовими словами: «Tuberopterygoid area», «Pterygomaxillary junction», «Morphometric analisys», «Multislice spiral computed tomography», «Cone-beam computed tomography», «Magnetic resonance imaging». Відібрано публікації, що стосуються кадаверного та променевого дослідження морфології дистальних відділів верхньої щелепи. Результати і висновки. Горбово-крилоподібна ділянка є пред-метом активного вивчення як анатомами так і клініцистами, оскільки з одного боку має топогра-фічну близькість до низки життєво важливих анатомічних структур основи черепа, а з іншого - є важливим анатомічним орієнтиром, що використовується при ортогнатичних операціях, горбово-крилоподібній імплантації тощо. Як свідчить аналіз літературних джерел, на сьогодні дослідження горбово-крилоподібної ділянки здійснюється, в основному, з використанням променевих методів. Якщо мультиспіральна комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія мають об-межене застосування, то конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ) широко використо-вується на етапі передопераційної діагностики. Існуючі етнічні, вікові, статеві варіації морфологі-чної будови горбово-крилоподібної ділянки свідчать про доцільність подальшого вивчення її особли-востей з використанням різних методів, зокрема КПКТ. Будь-які інвазивні втручання у ділянці гор-бово-крилоподібної ділянки вимагають ретельного персоніфікованого променевого обстеження, беручи до уваги топографічну близькість життєво важливих анатомічних структур. Додаткового вивчення потребує питання якості (щільності) кісткової тканини дистальних відділів верхньої ще-лепи у осіб з різним стоматологічним статусом, оскільки тривала адентія негативно впливає не лише на стан кістки альвеолярного відростка, але і віддалених ділянок, включаючи горбово-крилоподібну. 

УДК 611.314-07

Сьогодні в клініці хірургічної стоматології широке застосування знаходять остеопластичні матеріали, що використовуються для заповнення кісткових дефектів, в тому числі після кісткоруйнуючих травм та видалення зубів, з метою збереження об’єму та якості кісткової тканини коміркових ділянок щелеп. Метою нашого дослідження стало порівняння динаміки регенерації кісткової тканини нижньої щелепи кролика та відновлення її якості після нанесення кісткоруйнуючої травми із застосуванням різних методів її корекції. Методи. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах-
самцях віком 6-7 місяців, вагою 2,5-3 кг. Всіх тварин було розділено на контрольну та 2 експериментальні групи по 5 кроликів. Ще 5 інтактних тварин було обстежено для визначення нормальних показників щільності кісткової тканини в ділянці нанесення травми. Тваринам контрольної та експериментальних груп під комбінованим знечуленням білатерально на рівні беззубої ділянки коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора наносили кісткоруйнуючу травму у вигляді шахти глибиною 4 мм та шириною 3 мм. До контрольної групи увійшли тварини з дефектом кісткової тканини, який загоювався під кров’яним згустком. 1-ша експериментальна група – тварини, яким кістковий дефект за- повнювали кісткозамінним матеріалом CompactBoneB. 2-га експериментальна група – тварини, яким кістковий дефект заповнювали природною матрицею для формування нових кісткових клітин Collacone від Botiss dental. Контроль стану кісткової тканини в ділянці нанесеного дефекту здійснювали через 7, 14, 21, 28, 35 діб після нанесення травми. Рентгенографію щелеп виконано на апараті ZooMaxLG. Денситометричне дослідження якості кісткової тканини проводили у програмі VixWin PRO. Щільність кісткової тканини визначали в умовних одиницях сірості (УОС). Результати. Показник мінеральної щільності кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці втручання в нормі становить 71,25+1,02 УОС. З’ясовано, що посттравматична регенерація кісткової тканини, має різний перебіг в залежності від матеріалу, яким заповнено кістковий дефект. При загоєнні кісткової травми під кров’яним згустком динаміка щільності кісткової тканини в ділянці травми упродовж 35 діб має плавний перебіг з незначним підвищенням показників у порівнянні з нормою. При заповненні дефекту остеопластичними матеріалами спостерігаємо виражену динаміку зміни досліджуваного показника з різкими перепадами на різних термінах експерименту (в залежності від застосовуваного матеріалу). Підсумок. При заповненні кісткового дефекту кісткозамінним матеріалом CompactBoneB, через 35 діб після травми показник мінеральної щільності кістко-
вої тканини в ділянці експерименту повертається до норми. При заповненні кісткового дефекту природною матрицею для формування нових кісткових клітин Collacone від Botiss dental та при загоєнні під кров’яним згустком через 35 діб експерименту щільність кісткової тканини у ділянці травми залишається істотно вищою від нормальних показників.

Хворі з дегенеративними захворюваннями хребта - "складні пацієнти". Часто, змучені багаторічними болями, вони мають залежність, а часом і толерантність до різних анальгетиків, що сильно знижує ефективність консервативного лікування.
За умов тотальної гіподинамії, надмірних фізичних навантажень в поєднанні із впливом зовнішнього середовища, що продовжує забруднюватись внаслідок техногенних катастроф, токсично-наркотичних чинників, господарської діяльності людини, патології хребта посідають одне з чисельних місць серед проблем сучасної медицини

УДК 611.7-007-053.5

За даними офіційної статистики та наукової медичної літератури, патологія опорно-рухового апарату (ОРА) належить до групи найпоширеніших, поступаючись лише серцево-судинним та онкологічним захворюванням.  Літературні джерела свідчать, що порушення структури та функції ОРА діагностуються в пацієнтів різного віку та статі незалежно від території проживання.  Діти з патологією ОРА — вродженою або набутою — посідають серед них особливе місце, оскільки упродовж періоду росту та формування скелету вплив численних екзо- та ендогенних факторів може призводити до виникнення або посилення вже існуючої деформації різних відділів хребта, грудної клітки, стопи, щелепо-лицевої ділянки тощо, проявів сколіотичної хвороби, плоскостопості, щелепо-лицевих аномалій, а відтак — до порушення функції травної, дихальної, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. Численні автори наголошують, що упродовж останніх десятиліть значно зменшується відсоток здорових дітей, натомість суттєво зростає кількість дітей із хронічними захворюваннями, вадами розвитку, різними формами порушень постави й сколіозом. Низка авторів зазначають, що порушення постави сьогодні спостерігаються у 15–17% дошкільнят, 33% дітей молодшого шкільного віку та у 67–72% дітей старшого шкільного віку. Л. Середа та співавт. (2013) стверджують, що серед 4–6 річних дітей хвороби кістково-м’язової системи — порушення постави, сколіоз, плоскостопість — посідають перше місце в рейтингу захворюваності. Л.Ф. Горзов та співавт. (2019) наголошують на ключовому значенні остеопенічного синдрому в патогенезі сколіотичної хвороби, що приводить до метаболічних перетворень кісткової системи організму в цілому та до розвитку зубощелепних аномалій. За їхніми даними, частота таких аномалій серед дітей, хворих на сколіоз, у 2,5 раза вища, ніж у здорових, і становить 69–82,5%.