УДК :612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

Резюме. Військовослужбовці відчувають довгострокові наслідки важких поранень, які мають значний вплив на якість життя і статеву функцію. З’являється дедалі більше даних, що посттравматичний стресовий розлад,  що розвивається вторинно внаслідок поранень, пов’язаний із вищим рівнем  еректильної дисфункції (ЕД), зниженням сексуального бажання та перед часною еякуляцією. Поранення, пов’язані з бойовими діями, також можуть  мати значні наслідки для фертильності чоловіків, оскільки вони зазвичай 
служать у роки піку своєї статевої активності.
Мета роботи: вивчення показників якості життя та сексуальної функ ції чоловіків різних вікових груп, постраждалих внаслідок бойових дій, до і після закінчення лікування.
Методи. Дослідження охопило результати лікування та анкетного опитування 136 чоловіків із перенесеними бойовими травмами і супутньою  сексуальною дисфункцією до лікування та після лікування дисфункції. Для  визначення пов’язаної зі здоров’ям якості життя проводилось анкетуван ня за допомогою опитувальника SF-36. Другим критерієм у диференціації  важкості ЕД була сума балів відповіді на запитання анкети Міжнародного  індексу еректильної функції-5. За формою еректильної дисфункції пацієн тів розділено на дві групи: група 1 – пацієнти з психогенною еректильною  дисфункцією після отриманої бойової травми (n = 84); група 2 – пацієнти  з еректильною дисфункцією змішаного ґенезу – включено хворих, учасни ків бойових дій із ендотеліальною дисфункцією, метаболічним синдромом,  дисліпідемією, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, пізнім  гіпогонадизмом (n = 52).
Результати. Середні значення показників анкети SF-36 пацієнтів групи  1 із психогенною формою ЕД після лікування були значно вищими, ніж у чоловіків з ЕД до лікування. Достовірним виявилось зростання середнього балу доменів загального здоров’я, рольово-фізичного та рольово-емоцій ного функціонування. Спостерігалась тенденція до покращення доменів  психічного здоров’я та життєвої активності. При змішаній формі ЕД після  лікування у пацієнтів спостерігаються достовірні покращення рольово-фі зичного функціонування, больового відчуття. Наявна тенденція до покра щення усіх інших показників. Після комплексного лікування в чоловіків із психогенною ЕД вірогідно зросли середні бали домену анкети МІЕФ-5 щодо задоволення статевим життям від 2,8 до 5,5 та еректильної функції – з 7,2 до 16,7 (р < 0,05). У чоловіків із змішаною формою еректильної дисфункції лікування практично не впливає на сексуальне бажання та оргазмічну функцію, однак при цьому найбільш зростає еректильна функція на 7,3 бала (р < 0,05).
Висновки. Результати дослідження вказують на значну поширеність психогенної та змішаної форм еректильної дисфункції, яка, як правило, турбує чоловіків після перенесених бойових травм. У результаті лікування еректильної дисфункції як психогенної, так і змішаної форм покращується  загальне здоров’я, рольово-фізичне та рольово-емоційне функціонування.  Спостерігалась тенденція до покращення доменів психічного здоров’я та  життєвої активності. Особливо це характерно для молодшої вікової гру пи чоловіків. Після комплексного лікування в чоловіків із психогенною еректильною дисфункцією обох вікових груп вірогідно зросли показники  щодо задоволення статевим життям та еректильного домену. У чоловіків  зі змішаною формою еректильної дисфункції найбільшою мірою зростають  показники еректильної функції.
Ключові слова: еректильна дисфункція, якість життя, бойова травма,  лікування.

УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

У ряді робіт встановлено, що оксидативний стрес призводить до зниження запліднювальної здатності сперматозоїдів, їх ушкодження та є одним із чинників, пов’язаних з чоловічим непліддям. У нор­мі підтримується баланс між прооксидантними й антиоксидантними процесами. За патологічного ста­ну він порушується в напрямку неконтрольованої генерації вільних радикалів. Антиоксидантна захисна система включає як ензимні, так і неензимні компоненти, які знешкоджують активні форми кисню та вільні радикали, і захищає від надмірного впливу оксидативного стресу.Мета дослідження – оцінити стан пероксидації ліпідів і неензиматичної ланки глутатіонової анти­оксидантної системи лімфоцитів та сироватки периферичної крові у чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій (осколкові й кульові поранення).Методи дослідження. Дослідження проводили на лімфоцитах і сироватці периферичної крові чоло­віків, постраждалих внаслідок бойових дій, оскільки лімфоцити вважають “метаболічним дзеркалом” ор­ганізму і вони оперативно реагують на всі зовнішні та внутрішні впливи. Визначали концентрацію мало­нового діальдегіду, загальну антиоксидантну активність, концентрацію відновленого, загального й окисненого глутатіону.Результати й обговорення. Концентрація відновленого глутатіону в сироватці крові чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій, 1­ї вікової групи (20–39 років) знижувалася в 1,4 раза, а 2­ї (40–53 роки) – в 1,6 раза щодо контрольних значень. Концентрацiя загального глутатіону зменшувалася у постраж­далих обох вікових груп в 1,2 раза. При цьому достовiрних змін концентрації окисненого глутатіону не було виявлено. Визначення аналогічних показників неензиматичної ланки глутатіонової антиоксидантної системи у лімфоцитах крові показало подібні закономірності, що й у сироватці крові. Обчислення редокс­ін­дексу (RI GSH) продемонструвало зниження сумарної потужності антиоксидантної системи у лімфоцитах крові чоловiків, постраждалих внаслідок бойових дій, в 1,5 раза щодо практично здорових чоловіків.Висновки. У чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій (осколкові й кульові поранення), які пере­бувають на стаціонарному лікуванні, як у лімфоцитах, так і в сироватці крові інтенсифіковані процеси пероксидації ліпідів, знижена концентрація відновленого глутатіону та зменшене співвідношення віднов­леного глутатіону до окисненого, що свідчить про порушення прооксидантно­антиоксидантної рівнова­ги в бік наростання прооксидантних процесів.КЛЮЧОВІ СЛОВА: чоловіки, постраждалі внаслідок бойових дій; відновлений глутатіон; загальний глутатіон; окиснений глутатіон; малоновий діальдегід; загальна антиоксидантна активність.

УДК: 616-055.1:613.86:355.46

У статті представлено результати порівняльного аналізу відповідей постраждалих внаслідок бойових дій на питання неспецифічного опитувальника SF-36 для визначення якості життя у фізичному та психічному відношенні на момент заповнення анкети. Опитувальник SF-36 є одним з найбільш розповсюджених інструментів, що використовується для вимірювання якості життя, пов'язаного зі здоров'ям, та показує загальне благополуччя людини і ступінь задоволеності сторонами життєдіяльності, на які впливає стан здоров'я. Виявлено, що на тлі зменшення усіх показників за шкалами фізичних компонент здоров’я найбільше виражені зміни фіксуються у показниках загального здоров’я та рольового функціонування, зумовленого фізичним станом. У психологічному домені найбільш виражені зміни фіксуються у таких компонентах як психічне здоров'я, життєва
активність та соціальне функціонування. Встановлено ряд кореляційних зв’язків між показниками якості життя у постраждалих внаслідок бойових дій. Найтісніший вірогідний позитивний кореляційний зв'язок у чоловіків, постраждалих внаслідок бойових дій встановлений між фізичним функціонування та рольовим функціонування, зумовленим емоційним станом (r=+0,64; p<0,05).
Ключові слова: SF-36, фізичне здоров’я, психічне здоров’я. 

 Отримані результати свідчать про високу інформативність біМРТ в діагностиці раку передміхурової залози. Застосування ВКД дозволило диференціювати клінічно значущий і незначущий варіанти пухлинного процесу, а також доброякісні зміни в тканинах передміхурової залози і може розглядатись у якості потенційного променевого маркеру РПЗ.