A congenital anomaly of coronary vessels in the form of myocardial muscle bridges (MBs) is most commonly located in the left coronary artery’s system, specifically in the middle segment of the anterior interventricular branch. Typically considered a benign condition, it can be asymptomatic. However, the presence of MBs has been associated with various clinical manifestations, some of which pose threats to the life and health of patients, unresolved issues that include medical management tactics for handling such patients, specifics of assisting during complications and determining the need for intervention in asymptomatic cases. This article presents contemporary perspectives on the clinic, diagnosis, and treatment of symptomatic patients with MBs, considering concomitant myocardial ischemia. We presented a case of a 41-year-old male with the myocardial bridge in the left coronary artery characterized by a high degree of systolic compression of the vessel, widespread exercise-induced subendocardial ischemia with abdominal pain and WPW phenomenon.

Background: Data on the results and management strategies in patients with acute myocardial infarction complicated by cardiogenic shock (AMI-CS) in the Low and Lower-Middle Income Countries (LLMICs) are limited. This lack of understanding of the situation partially hinders the development of effective cardiogenic shock treatment programs in this part of the world.
Materials and methods: The Ukrainian Multicentre Cardiogenic Shock Registry was analyzed, covering patient data from 2021 to 2022 in 6 major Ukrainian reperfusion centres from different parts of the country. Analysis was focusing on outcomes, therapeutic modalities and mortality predictors in AMI-CS patients.
Results: We analyzed data from 221 consecutive patients with CS from 6 hospitals across Ukraine. The causes of CS were ST-elevated myocardial infarction (85.1%), non-ST-elevated myocardial infarction (5.9%), decompensated chronic heart failure (7.7%) and arrhythmia (1.3%), with a total in-hospital mortality rate for CS of 57.1%. The prevalence of CS was 6.3% of all AMI with reperfusion rate of 90.5% for AMI-CS. In 23.5% of cases, CS developed in the hospital after admission. Mechanical circulatory support (MCS) utilization was 19.9% using intra-aortic balloon pump alone. Left main stem occlusion, reperfusion deterioration, Charlson Comorbidity Index >4, and cardiac arrest were found to be independent predictors for hospital mortality in AMI-СS.
Conclusions: Despite the wide adoption of primary percutaneous coronary intervention as the main reperfusion strategy for AMI, СS remains a significant problem in LLMICs, associated with high in-hospital mortality. There is an unmet need for the development and implementation of a nationwide protocol for CS management and the creation of reference CS centers based on the country-wide reperfusion network, equipped with modern technologies for MCS.

УДК 616.127-085-2

У 2022 році кількість проведених у клініках України процедур коронарної ангіографії становила 51 084, що на 27,6 % більше, ніж у 2019 році, стентування при всіх формах ішемічної хвороби серця (планове та ургентне) - 27 513, що на 19,7 % більше, ніж у 2019 році, стентування при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) у першу добу від початку симптомів - 16847, що на 12,9 % більше, ніж у 2019 році.

Мета: вивчити особливості будови інтракоронарних тромбів отриманих при мануальній тромбоаспірації в рамках первинного черешкірного коронарного втручання у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Матеріали і методи. У дослідження увійшло 100 пацієнтів з STEMI. Всім їм було проведено стентування, якому передувала мануальна тромбоаспірація. Отриманий матеріал фіксували в формаліні та зафарбовували гематоксилін-еозином та за методикою оранжевий-червоний-голубий (методика Зербіно-Лукасевич). Результати: на підставі оцінки віку фібрину тромби були старими або свіжими. В деяких тромбів виявлено ознаки організації у вигляді формування мікроканалів. За структурою виділили гомогенні та пошарові тромби. Інколи відмічалися виражені ознаки нейтрофільної інфільтрації, в основному по периферії тромба. Зрідка в інтракоронарних тромбах знаходили компоненти атеросклеротичної бляшки. Найчастіше це були кристали холестерину та пінисті клітини.

Висновки. Інтракоронарні тромби, сформовані при STEMI, мають різну давність та різні особливості будови. Це ймовірно пов’язано з особливостями патогенезу захворювання.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента
ST, інтракоронарні тромби, мануальна тромбоаспірація

Purpose: to explore the features of the structure of intracoronary thrombi obtained during manual thromboaspiration as part of primary percutaneous coronary intervention in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI).
Materials and Methods. The study included 100 patients with STEMI. All of them underwent stenting preceded by manual thromboaspiration. The obtained material was fixed in formalin and stained with hematoxylin-eosin and orange-red-blue (Zerbino-Lukasiewicz method). Results. Based on the fibrin age assessment, the thrombi were old or fresh. Some thrombi showed signs of organization in the form of microchannels. Homogeneous and layered thrombi were distinguished by structure. Sometimes there were pronounced signs of neutrophil infiltration, mainly along the periphery of the thrombus. Occasionally, components of atherosclerotic plaque were found in intracoronary thrombi. Most often these were cholesterol crystals and foam cells.
Conclusions. Intracoronary thrombi formed in STEMI have different ages and different structural features. This is probably due to the peculiarities of the pathogenesis of the disease.
Keywords: acute myocardial infarction with ST-segment elevation, intracoronary thrombi, manual thromboaspiration

Анотація. Мета. Вивчити зв’язок поміж морфологічними характеристиками інтракоронарних тромбів та ймовірністю досягнення адекватного кровоплину в інфаркт залежній коронарні артерії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегменту ST (STEMI) після первинного черезшкірного коронарного втручання (ПЧКВ). Матеріали і методи. У аналіз увійшло 98 пацієнтів з STEMI, яким в перші 12 годин від початку симптомів було проведено ПЧКВ і при мануальній тромбоаспірації отримано тромботичні маси. Останні було проаналізованом макро- та мікроскопово. За допомогою методу логістичної регресії з прогресивною селекцією було виявлено характеристики тромбів, що впливають на ймовірність досягнення адекватного кровотку. Результати. Із сукупності факторів, досліджених у ході виконання роботи за методом логістичної регресії, було виокремлено 5 чинників, що при поєднаній дії мають вплив на ймовірність досягнення кровотоку ТІМІ 3 після ПЧКВ: старі тромби, пошарова структура, мікроканали, запальний інфільтрат на периферії та білі тромби. Висновки. Будова інтракоронарного тромбу має суттєвий зв’язок з ймовірністю досягнення адекватного кровотоку по інфарктзалежній коронарній артерії. Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегменту ST, первинне черезшкірне коронарне втручання, інтракоронарні тромби.