The correct answer is:
C. Pulmonary artery bifurcation into the right and left pulmonary arteries. The abnormality is the patent arterial duct.
Two given videos show models which are viewed in the virtual reality. They are three-dimensional reconstructions of the same vascular area.
In Video 1 (See videos at www.hvt-journal.com), normal anatomy is presented, while in Video 2 (See videos at www.hvt-journal.com) an abnormality is depicted.
Choose the correct answer for the anatomical description and diagnosis:
A. Common carotid artery bifurcation into the internal and external carotid arteries. The abnormality is an atherosclerotic plaque.
B. Bifurcation of the abdominal aorta into two common iliac arteries. The finding is the median sacral artery.
C. Pulmonary artery bifurcation into the right and left pulmonary arteries. The abnormality is the patent arterial duct.
D. Left main coronary artery bifurcation into the left anterior descending artery and circumflex artery. The diagnosis is trifurcation into the left anterior descending, prominent intermediate and left circumflex artery.
E. Renal artery bifurcation in the renal hilum. The diagnosis is renal artery thrombosis
УДК 611.12-073:004
Мета роботи. Створити віртуальну модель нормального серця і візуалізувати анатомічне розміщення правих та лівих камер. Матеріали та методи. Матеріалом для роботи були результати КТ серця молодого здорового чоловіка. З цих даних створено трьохвимірну модель серця і досліджено анатомічне розміщення правих та лівих відділів. Результати. Створено трьохвимірну модель нормально сформованого нормально розташованого серця. Проведено сегментацію, ротацію віртуальної моделі, віртуальний горизонтальний розтин на рівні середини міжшлуночкової перегородки, створена модель повернута у віртуальній реальності. Виявлено, що праві камери серця в анатомічно правильній позиції розташовані спереду, а ліві позаду. Висновок. Віртуальна реконструкція серця відтворює цифрові дані, зняті з живої особи, тому віртуальна реальність показує функціонуючу будову серця та його камер. В анатомічній позиції серця праве передсердя і шлуночок розташовані вентрально, а ліве передсердя і шлуночок – дорзально. Виявлені розбіжності між термінами і справжнім розташуванням камер серця доцільно врахувати морфологам, кардіологам, хірургам.
УДК 611.12-073:004
Резюме. Розширена реальність поєднує справжній і цифровий світи. Ця технологія знайшла застосування у всіх галузях медицини, в тому числі у кардіохірургії та інтервенційній кардіології. Робота присвячена застосуванню трьох видів розширеної реальності, а саме: віртуальної, підсиленої та мішаної. Мета – на прикладі немедичних і медичних застосувань пояснити принципи роботи різних видів розширеної реальності; проаналізувати дані спеціалізованих публікацій у галузі втручань на серці. Матеріали. Статті з бази даних Pubmed. Обговорення. Висвітлено важливі деталі методики створення зображень серця та судин, з якими оперують користувачі. У віртуальній реальності зображення вади серця поглиблено аналізують та виконують віртуальні маніпуляції, які моделюють хід операції. До віртуальної реальності відносять друк серця на 3D-принтері з подальшою роботою над фізичними моделями. У підсиленій реальності створене зображення внутрішньої анатомії вади присутнє біля хірурга, не заважаючи виконувати основні маніпуляції. У змішаній реальності віртуальне зображення накладається на тіло пацієнта, що створює детальну навігаційну карту. Висновки. Застосування розширеної реальності поглиблює розуміння анатомії за рахунок стереоскопічної візуалізації будови серця та судин. Створення моделі вади серця пацієнта і симуляція операції на ній скорочує «криву навчання», покращує професійні навички хірургів і кардіологів, а також дає змогу індивідуалізувати хірургічні та ендоваскулярні втручання. Планування втручань у кардіохірургії та інтервенційній кардіології з технологіями розширеної реальності впливає на прийняття рішень та зменшує тривалість операцій.
Стрімкий розвиток кардіології привертає увагу як методами лікування, так і засобами діагностики. Від останніх залежать правильність і своєчасність лікувальної тактики. Мета: дослідити етапи становлення сучасних принципів кардіологічної діагностики. Результати. В оглядовій статті проведено дослідження основних етапів розвитку діагностичних методик у кардіології. Виділено три історичних періоди. Перший період (від доісторичних часів до XVII ст.) характеризується відсутністю правильних знань про функціонування серцево-судинної системи і несистемністю в діагностиці. Перший період завершився з відкриттям кіл кровообігу. У другий період (XVII ст.–середина ХХ ст.) на підставі сучасних засад гемодинаміки відбувся розквіт фізикальних методів діагностики. Третьому періоду (середина ХХ ст.–сьогодення) притаманний розвиток технічних приладів, а саме комп’ютерної томографії, ехокардіографії і магнітно-резонансної томографії. Три візуалізаційні методики пройшли шлях до суттєвого підвищення якості та інформативності зображень. Завдяки цим технологіям вперше в історії людства прижиттєво візуалізують серце у три- і чотиривимірному функціонуючому стані.
Висновок.
Кардіологічна діагностика пройшла етапну еволюцію від окремих спостережень до візуалізаційних технологій високого ступеня розрішення. Зростаючі можливості і доступність відповідних апаратів вимагають від кардіологів володіння навиками проведення цих обстежень та інтерпретації отриманих даних