Проведено науковий аналіз чисельності хвороб та рейтингових показників їх структури і поширеності серед населення України за період 1993- 2017 роки з обгрунтуванням тенденцій у їх розвитку. Отримані дані слугують підставою для органів системи охорони здоров'я різних рівнів управління в процесі реформування медичної допомоги до перегляду змісту стратегічного планування в медичній галузі, шляхом переходу в практичній охороні здоров‘я у стані захворюваності з «лікувальної медицини» до «профілактичної парадигми», з акцентом на встановлення причинно-наслідкових зв‘язків у виникненні / розвитку хвороб, що дозволило б мінімізувати механізми виникнення конкретної патології, так її наслідки серед населення України у контексті рекомендацій ВООЗ

 УДК 616.127-005.8-02-037:314.4(477)

Мета дослідження - науковий аналіз фактичних (2002-2015 роки) та прогнозованих (2030 рік) показників поширеності смертності з причини ГІМ серед населення в Україні.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, де проаналізована статистичні дані МОЗ та Державного комітету статистики України (2002-2015) згідно регресійної моделі прогнозування – методу лінійного тренду, побудованого з використанням пакету Microsoft Office Еxcel та використано низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності. 
Результати. Наслідки посвідчують тенденцію до збільшення на +1,8 рази показника екстрапольованого рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення в Україні (P=32,4±3,4/100000), що підтверджується Апр=+14,5±0,8о/оооо (p<0,05; R2=0,9207) як у прогнозованому 2030 році, так і в розрізі його статі, місця проживання та економічної зайнятості померлих.
Висновок. Отримані результати вказують на значний тягар у стані громадського здоров’я ймовірного зростання показників рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення як у фактичних (2002-2015), так і прогнозованих роках (2030), що потребує опрацювання дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації виникнення / розвитку захворюваності ГІМ.
Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда, смертність, прогноз, тенденції, населення, чоловіки, жінки, місто, село, працездатне населення, пенсіонери, ефективність, профілактика.

Aim of the study - a scientific analysis of the actual (2002-2015) and prognosed (2030) indicators of the prevalence of mortality due to AMI among the population in Ukraine.
Materials and methods of research. An epidemiological, one-stage, continuous scientific research is done to achieve the goal, where the statistical data of the Ministry of Health and State Committee of Statistics of Ukraine (2002-2015) are analyzed, according to the regression model of prognosis – linear trend method, it is built using the package of Microsoft Office Еxcel and the number of scientific medical and statistical research methods are used, taking into account the principles of systemicity. 
Result. The consequences confirm the tendency to increase +1.8 of the indicator of extrapolated mortality level due to AMI per 100 thousand of population in Ukraine (P=32.4±3.4/100000), which is confirmed by Аgr=+14.5±0.8о/оооо (p<0.05; R2=0.9207) both in the prognosed 2030, and in the context of gender, place of residence and economic employment.
Conclusion. The obtained results indicate the significant burden in the state of public health of the probable increase of indicators of mortality level due to AMI per 100 thousand of population both in the actual (2002-2015), and prognosed years (2030), which require processing of efficient and effective preventive measures to minimize the event / development of morbidity of AMI.
Key words. Acute myocardial infarction, mortality, prognosis, trends, population, men, women, city, village, working-age population, pensioners, efficiency, prevention.

УДК 616.1/.8-053:314.44(477)

Мета дослідження – обґрунтування тенденцій у розвитку неінфекційних хвороб (НІХ) серед населення незалежної України та їх вікова характеристика.
Матеріал і методи. Епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, що базувалося на даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017) рр. з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016. Застосовано ретроспективний, статистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, а також методи викопіювання, дедуктивного усвідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності.
Результати. Обґрунтовано збільшення в 2017 році як даних показника частки НІХ (Р=39,7%) в загальному числі всіх хвороб в Україні (∑n=72689184) в +1,5 рази, так і загальної кількості НІХ (n=28622401) на +74,4% або n=+12206502 випадки, а також - у +2,1 рази відомостей показника рівня поширеності НІХ (Р=67482%000) в зіставленні з достеменними відомостями 1993 року.
Перше рейтингове місце в загальній структурі НІХ (n=28622401) у 2017 році посідають хвороби системи кровообігу [I00-I99] (P=78,4%; n=22447510; Р= Р=52924%000); другу оціночну позицію - хвороби класу новоутворень [С00-D48] (P=6,2%; n=1774377; Р=4183%000); третій ранговий щабель - хвороби класу розлади психіки та поведінки [F00-F99] (P=5,8%; n=1673202; Р=3945%000). Хронічні респіраторні хвороби [J40-J46] з показниками P=5,1%; n=1456383; Р=2004%000 обіймають четвертий ступеневий рівень, тоді як  хвороби цукрового діабету [E10-E14] (Р=4,4%; n=1270929 та Р=2996%000) знаходяться на останній - п’ятій позиції рейтингу. 
Серед дітей віком до 14 років включно у 2017 році показник структури НІХ був P=1,4%, при n=413802 хвороб та рівні поширеності P=6332%000, тоді як посеред дітей вікової групи 15-17 років частка аналізованих хвороб являла P=0,6%, при n=152552 випадки та Р=14124%000, а поміж дорослого населення (18 і > років) ці показники відповідно становили: Р=98,0%; n= 28056047 хвороб; P=80622%000.
Висновки. Висліди достеменно посвідчують як про стійке зростання НІХ серед населення України за досліджуваний часовий період, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного благополуччя суспільства, ресурсне забезпечення оборони та народно-господарського комплексу держави, так і про нагальне запровадження зі сторони МОЗ України до практичної охорони здоров’я механізмів мінімізації виникнення окресленої патології, так її наслідків серед населення в контексті рекомендацій ВООЗ.
Ключові слова: Україна, населення, загальна захворюваність, неінфекційні хвороби, структура, поширеність хвороб, тенденції, рейтинг, вікові категорії.

Aim of the study – a scientific substantiation of trends in the development of non-communicable diseases (NCD) among the population of independent Ukraine and their age characteristics. 
Material and Methods. An epidemiological one-stage solid scientific research based on data from the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine and the State Statistics Service of Ukraine for 1993 and 2017 with their compilation and processing in the Microsoft Of-fice Excel spreadsheets package 2016. The retrospective, statistical, mathematical, abstract and graphic methods of study, as well as methods of copying, deductive awareness, structural-logical analysis taking into account the principles of systemicity are used.
Results and Discussion. The consequences indicate an increase in 2017 as data of the NCD spe-cific weight indicator (Р=39,7%) of the total number of all diseases in Ukraine (∑n=72689184) +1.5 and the total number of NCD (n=28622401) +74,4% or n=+12206502 cases and +2.1 the data of the indicator of the prevalence level of NCD (Р=67482%000) in comparison with the true information of the basic 1993. 
The first rating place in the general structure of NCD (n=28622401) in 2017 is occupied by the circulatory system diseases [I00-I99] (P=78.4%; n=22447510; Р= Р=52924%000); the second evaluation position - the diseases of the class of tumors [С00-D48] (P=6,2%; n=1774377; Р=4183%000); the third ranked position - diseases of the class of mental disorder and behavior [F00-F99] (P=5,8%; n=1673202; Р=3945%000). The chronic respiratory diseases [J40-J46] with indicators P=5,1%; n=1456383; Р=2004%000 occupy the fourth grade level, whereas diseases of diabetes mellitus [E10-E14] (Р=4,4%; n=1270929 and Р=2996%000) are on the last - the fifth position of the given rating.
Among children under the age of 14 years, including in 2017, the NCD structure indicator is P=1,4%, with n=413802 diseases and prevalence levels P=6332%000, while among children aged 15-17 years, the specific weight of analyzed diseases is P = 0.6%, with n=152552 cases and Р=14124%000, and among the adult population (18 and > years), these indicators are respectively: Р=98,0%; n= 28056047 diseases; P=80622%000.
Conclusions. The results clearly indicate the steady growth of NCD among the population of Ukraine during the investigated time period, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, resource support of defense and national economic complex of the state, and on the urgent introduction by the Ministry of Health of Ukraine to practical health care of the mechanisms of minimization of the event of the outlined pathology and its consequences for the population in the context of recommendations of WHO. 
Key words: Ukraine, population, general morbidity, non-communicable diseases, structure, prevalence of diseases, trends, rating, age categories.

УДК 314.44+616-0.36.22(477)

Вступ: Процес формування соціально-орієнтованої ринкової економіки в незалежній Україні скеровується, в першу чергу, на людину, її життя та здоров'я, що визнано в Україні найвищою соціальною цінністю. Архіважливим у цьому є врахування стану захворюваності населення - як індикатора соціального та фізичного благополуччя населення країни, що доречно розглядати як критерій якості роботи практикуючого лікаря/медичного закладу/системи охорони здоров'я, так і важливим чинником впливу на якість та ефективність трудових ресурсів у контексті економічного зростання та безпеки держави.
Мета дослідження. Науковий аналіз чисельності хвороб та рейтингових показників їх структури і поширеності серед населення України за період 1993-2017 роки з обгрунтуванням тенденцій у їх розвитку.
Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження з використанням статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Державної служби статистики України з застосовуванням ретроспективного, статистичного, абстрактного та графічного методів дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу при врахуванні принципів системності.
Результати. Наслідки отриманого аналізу переконливо засвідчують, що, не дивлячись на зменшення кількості населення в Україні в 2017 році (n=42414905) на -18,2% у порівнянні аналогічними даними 1993 року (n=51870400), загальна кількість хвороб за досліджуваний період зросла на +14,1% (n=72689184), де перші три рейтингові місця серед усіх зареєстрованих захворювань стійко обіймають, з тенденціями до збільшення їх числового виразу, такі класи хвороб - як системи кровообігу [I00-I99] (n=22447510, P=30,9%), при Тпр=+92,2% / Апр=+10765334, а також органи травлення [K00-K93] (n=7097303, P=9,8%), де Тпр=+27,4% / Апр=+1524792, тоді як хвороби органів дихання [J00-J99] (n=14629159, P=20,1%) характеризуються зниженням їх чисельності, про що свідчать дані Туб =-23,9% та Ауб =-4591063.
Встановлений напрям до збільшення загального числа хвороб у 2017 році підтверджується також показниками поширеності хвороб на 100 тисяч населення як загальної захворюваності – в 1,4 рази (P=171377 %000), так і за відповідно за ранговими класами - системи кровообігу [I00-I99] - на 2,3 рази  (P=52924/100000) та органів травлення [K00-K93] - на +156,3% (Р=16666 %000), тоді як хвороби органів дихання [J00-J99] демонструють тенденцію до убутку на -6,2% (P=34491%000).
Висновки. Отримані результати засвідчують про значний тягар на стан громадського здоров'я ймовірного стійкого зростання як загальної кількості хвороб серед населення незалежної України, так і хвороб в розрізі окремих класів, що слугує підставою для перегляду змісту стратегічного планування в медичній галузі держави - переходу в практичній охороні здоров’я з «лікувальної медицини» до «профілактичної парадигми», з акцентом на встановлення причинно-наслідкових зв’язків у виникненні / розвитку хвороб, що і дозволило б, у кінцевому результаті, мінімізувати механізми формування конкретної патології та її наслідки в стані громадського здоров’я.
Ключові слова: Україна, населення, вік, хвороби, структура, поширеність хвороб, тенденції рейтинг.

Purpose of the study. Scientific analysis of the number of diseases and indicators of the prevalence of morbidity among the population of Ukraine for the period of 1993-2017 and the justification of tendencies of their development.
Material and methods. An epidemiological cross-sectional continuous scientific research is carried out, by using statistical data of the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine
and the State Statistics Service of Ukraine with the use of retrospective, statistical, abstract and graphical methods of research, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis taking into account the principles of systemicity.
Restuls. The consequences of analysis convincingly testify that, despite the decrease of number of population in Ukraine in 2017 (n=42414905) by -18,2% in comparison with similar data in 1993 (n=51870400), the total number of diseases for the investigated period increased by +14,1% (n=72689184), where the first three rating places, with tendencies to increase their numerical ex-pression, among all registered diseases are consistently occupied by such classes of diseases as blood circulation system [I00-I99] (n=22447510, P=30,9%), with Тgr=+92,2% and Аgr=+10765334, and the digestive organs [K00-K93] (n=7097303, P=9,8%), where Тgr=+27,4%, with Аgr=+1524792, while the respiratory organs [J00-J99] (n=14629159, P=20,1%) are charac-terized by declining numbers, as evidenced by data Тdecr =-23,9% та Аdecr =-4591063.
It is established direction to increase the general number of diseases in 2017, which is also con-firmed by the indicators of the prevalence of diseases per 100 thousand of population as the gen-eral morbidity – by 1,4 (P=171377 %000), and, respectively, by ranked classes - circulatory system [I00-I99] - by 2.3 (P=52924/100000) and the digestive organs [K00-K93] – by +156,3% (Р=16666 %000), whereas respiratory diseases [J00-J99] show the tendency to decline by -6,2% (P=34491%000).
Conclusions. The obtained results show the significant burden on the state of public health of the probable sustainable growth of the total number of diseases among the population of the independent Ukraine and diseases in the context of separate types, which serve as the basis for reviewing the content of strategic planning in the medical field of the state - the transition to practical health care from "therapeutic medicine" to a "preventive paradigm", with a focus on establishing cause-and-effect links in the occurrence / development of diseases, and, ultimately, would minimize the mechanisms for the formation of the specific pathology and its consequences in the state of public health.
Key words: Ukraine, population, age, diseases, structure, prevalence of diseases, tendencies, rating.

UDK 614.21:615.035/.036(477)

The purpose of the work – summarizing the scientific conception of epochal way of establishing evidence-based medicine and substantiation of the methodological motive of the world successful medical practice for the doctor and the patient in the process of optimizing medical care in the conditions of transformation of the health care system of Ukraine to market principles.

Material and methods of research – it was performed flow, passive, retrospective, continuous research with the application of historical, bibliographic, abstract, historical-comparative, logical-analytical methods, as well as methods of deductive awareness, analogy, synchronization, structural-logical analysis, taking into account the principles of systematic, while the material was available from available domestic, foreign scientific medical information sources of different origins, collected using electronic search engine Google according to package Microsoft Office 2016.

Results. For the first time systematically scientifically substantiated many millennial epochal way of formation of evidence-based medicine, that allows the practitioner to be convinced and fully aware of the relevance of this successful medical practice in the context of the efficiency, safety and cost-effectiveness of the medical service for the patient, the patient – of its quality, safety, financial capacity and minimization of risks in the treatment process, and the scientist – about improving the quality of scientific researches.

Conclusions. The presented epochal way of formation of evidence-based medicine, The epoch-making path of becoming evidence-based medicine, as successful today in the world of medical practice, can fully contribute to the successful optimization of the medical care system, by enhancing the competence and flexibility of the practical actions of the doctor to medical innovations of evidentiary content, content of their introduction in the process of treatment, without understanding that the doctor is not able to qualitatively analyze scientific and medical information and raise professional level to the European standard.
Key words: history of medicine, medical practice, evidence-based medicine, doctor, patient, optimization, treatment process, efficiency, safety, cost-effectiveness, quality, transformation of the health care system.