УДК 314.8:(330+355.1)](477)

 Мета: встановлення характерологічних особливостей у природному русі населення України за 30 років незалежності (1991–2021) як основному індикаторі процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил держави.
 Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 1991–2021 рр., із застосуванням для аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів з урахуванням принципів системності.
 Результати. Аргументовано, що природний рух населення в країні за період в 30 років незалежності характеризується такими своєрідностями, як «демографічний перехрест» (1991), що визнається отриманими біостатистичними даними щорічного медіального скорочення числа народжень на М=-14 320±120 епізодів (1991 р. – Р=12,1 ‰ і 2021 р. – Р=7,3 ‰) та збільшенням чисельності смертей (1991 р. – Р=12,9 ‰ і 2021 р. – Р=18,5 ‰) з осередкованим, упродовж кожного року, наростанням кількості померлих на n=22 663±151 випадок, 
тоді як величина природного приросту серед людності країни у простежуваний проміжок часу є негативною та має спрямування до збільшення за Тпр  у Р=10,3 раза (1991 р. – Р= -0,8 ‰, тоді як у 2021 р. – Р=-11,2 ‰).
 Висновки. Висліди достеменно посвідчують наявність демографічного перехресту у стані природного руху населення та його пагубного наслідку – депопуляції, що призводить в суспільстві до систематичного зменшення абсолютної чисельності людності та зниження процесів відтворення населення (кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє!), з причини чого і відбувається в Україні «старіння нації».
 Архіактуальним на сьогодні в питанні відтворення населення є безкомпромісне виконання заходів міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що виходять зі «Стратегії людського розвитку» (2021), де «стратегічною ціллю № 1 є покращення медико-демографічної ситуації в Україні», що, власне, і засвідчує про пріоритетну увагу з боку держави до сфери людського розвитку як напряму забезпечення людським ресурсом економіки та обороноздатності держави. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: населення; чисельність; природний рух; демографічний перехід; народжуваність; смертність; природний приріст; депопуляція; стратегії людського розвитку; економіка; Збройні сили.

 Purpose: to establish characterological features in the natural movement of the population of Ukraine over the 30 years of independence (1991–2021) as the main indicator of the process of restoring human resources for the economy and the Armed Forces of the state.
 Materials and Methods. An epidemiological, one-time, continuous study was performed using biostatistical data from the database of the State Statistics Committee of Ukraine for 1991–2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package for analysis and several scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.
 Results. It is argued that the natural movement of the population in the country during the period of 30 years of independence is characterized by such peculiarities as the "demographic crossroads" (1991), which is recognized by the obtained biostatistical data of the annual medial reduction in the number of births by М=14320±120 episodes (1991 – Р=12.1 ‰ and 2021 – Р=7.3 ‰) and an increase in the number of deaths (1991 – Р=12.9 ‰ and 2021 – Р=18.5 ‰) with averaged, during each year, with an increase in the number of deaths by n=22663±151 cases, while the magnitude of natural increase among the population of the country in the observed period is negative and has a direction to increase according to Тincr
 by Р=10.3 (1991 – Р= -0.8 ‰, while in 2021 – Р=-11.2 ‰).
 Conclusions. The findings conclusively demonstrate the presence of a demographic crossroads in the state of natural population movement and its harmful consequence – depopulation, which leads to a systematic decrease in the absolute number of people in society and a decrease in the processes of population reproduction (each subsequent generation is numerically smaller than the previous one!), which is why the “aging of the 
nation” is happening in Ukraine.
 What is very relevant today in the issue of population reproduction is the uncompromising implementation of measures by ministries, other central bodies of executive power, regional, city-state administrations, and local self-government bodies based on the “Strategy of Human Development” (2021), where “strategic goal No. 1 is to improve the medical and demographic situation in Ukraine”, which, testifies to the priority attention of the state to the sphere of human development – as a direction of providing human resources for the economy and defense 
capability of the state. 
KEY WORDS: population; quantity; natural movement; demographic transition; birth rate; mortality; natural increase; depopulation; human development strategies; economy; Armed Forces.

УДК 314.489(477) 

Мета: з’ясування істотних причин безповоротних втрат людського ресурсу – смерті, серед населення України  
у 2005–2021 рр. 
Матеріали та методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, перспективне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України (2005–2021) та комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) за застосовування низки наукових медико-біостатистичних методів із урахуванням принципів системності. 
Результати. Доведено, що число померлих у 2005–2021 рр. скоротилося на n=67698 випадків (P=8,7%) і становило у 2021 р. n=714263 смертей при Р=1724,5о/оооо, проте ООН (2021) визнала це одним із найшвидших у світі темпів скорочення населення. 
Обґрунтовано, що основною причиною смертей серед населення України є неінфекційні хвороби (НІХ), котрі щорічно у Мніх =80,3±0,9% домінують над показником частки померлих з інших мотивів (Мін =19,7±0,4%) у Рсn =4,1 рази.
 Аргументованим є і те, що серед усіх померлих через НІХ перше рейтингове місце у М=81,5±0,9% смертей займають хвороби системи кровообігу [I00–I99], тоді як другу оцінювальну позицію з показником структури М=15,9±0,4% посідають новоутворення [С00–D48], третю позицію – хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів [J40–J47] (М=1,8±0,2%), четвертий ступеневий рівень займає цукровий діабет [Е10–Е14] (М=0,5±0,06%), а розлади психіки та поведінки [F01–F99] зумовили смертність населення у М=0,3±0,01% від усіх випадків.

 Висновки. Результати достеменно посвідчують високий рівень смертності серед населення України, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного добробуту суспільства, ресурсне забезпечення військово-оборонного та народногосподарського комплексу держави і вимагає від МОЗ України нагальних напрацювань для системи медичної допомоги та охорони здоров’я науково-методичних, організаційно-управлінських механізмів мінімізації виникнення зазначеної патології та її наслідків серед населення в контексті наявних рекомендацій ВООЗ на рівні як індивідуального, так і громадського здоров’я.
 Ключові слова: Україна, населення, померлі, причини, неінфекційні хвороби, структура, поширеність, рейтинг.

 Purpose: to establish the main causes of irreversible loss of human resources – deaths, among the population of Ukraine in 2005–2021. 
Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective study was conducted using the biostatistical data of the State Statistics Committee of Ukraine (2005–2021) and the Microsoft Office Excel computer package (2021), using a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity. 
Results. It was proven that the number of deaths in 2005–2021 decreased by n=67698 cases (P=8.7%) and amounted to n=714263 deaths in 2021, with Р=1724.5о/оооо . However, the UN (2021) identified this as one of the fastest rates of population decline in the world. 
It is substantiated that the main cause of deaths among the population of Ukraine is non-communicable diseases (NCD), which annually in Мncd
 =80.3±0.9% dominate over the indicator of the specific weight of deaths from other reasons (Мoth =19.7±0.4%) in Рсn =4.1 times.
 It is also argued that, among all those who died due to NCD, the first ranking place in М=81.5±0.9% of deaths is occupied by diseases of the circulatory system [I00-I99], while the second ranking position with the structure indicator М=15.9±0.4% are neoplastic diseases [С00-D48], the third position is chronic diseases of the lower respiratory tract [J40–J47] (М=1.8±0.2%), the fourth degree level reflects diabetes mellitus [Е10–Е14] (М=0.5±0.06%), mental and behavioral disorders [F01–F99] caused the deaths of the population in М=0.3±0.01% of all cases.
 Conclusions. The results conclusively demonstrate the high level of mortality among the population of Ukraine, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, the resource provision of the military-defense and nationaleconomic complex of the state, and requires the Ministry of Health of Ukraine to urgently work on the system of medical aid and health  care of scientific, methodical, organizational, management mechanisms for minimizing the occurrence of the outlined pathology and its consequences among the population in the context of the existing recommendations of the WHO at the level of individual and public health.
 Key words: Ukraine, population, deceased, reasons, non-communicable diseases, structure, prevalence, rating.

УДК 616.127-005.8-036.11:314.4(477)

 Мета дослідження- визначити обсяг втрат людино-років потенційного життя серед працездатного населення України з причини смертності від інфаркту міокарда [I.21, I.22, I.23] в контексті показника дочасної смерті YLL (years of life lost due to premature mortality) та оцінити вплив цього демографічного явища на суспільне та економічне життя в Україні.
Матеріали та методи. Повне, одновимірне, суцільне, популяційне епідеміологічне наукове дослідження базувалося на даних, де в якості джерела інформації при ро-зрахунку показника DALY використано бази даних Держаної служби статистики України (2002-2015 роки) про смертність населення працездатного віку з причини інфаркту міокарда [І.21; І.22; І.23], з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016. Використано ретроспективний, потенційної демографії, статистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, стандартну методику обрахунку показника дочасної смерті YLL, а також методи викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності. 
Результати. Доведено, що в 2015 році чисельність населення працездатного віку (16–59 років) в Україні складала n=26679376 осіб (жінки - n=13659004, при P=51,20%; чоловіки - n=13020372, де P=48,80%) і становила P=62,39% загальної кількості населення України (n=42759661), при показника демографічного навантаження - P=607 осіб у віці 0–15 років та 60 років і старше на 1000 населення у віці 16–59 років.
З’ясовано, що з причини дочасних n=1931 смертей (чоловіки - n=1773, при P=91,82% та жінки - n=158, при Р=8,18%) внаслідок ІМ [I.21, I.22, I.23] серед працездатного населення (n=26679376) у 2015 році було недожито n=29315,73 людино-років потенційного життя (чоловіки – n=25364,81, де Р=86,52% та жінки - n=3950,92, при Р=13,48%), тоді як держава Україна недоотримала до загального обсягу ВВП внесок на суму 1637386125 грн 55 коп.
Висновки. Кількісна та економічна оцінка передчасних втрат років потенційного життя серед працездатного населення внаслідок смерті через ІМ [I.21, I.22, I.23], згідно показника дочасної смерті YLL, слугує вагомим аргументом у визначенні на рівні держави стратегічних пріоритетів щодо формування урядової політики в питаннях зміцнення та збереження громадського здоров’я населення працездатного віку в контексті дочасної смерті, котра несе для суспільства фінансове навантаження на ВВП країни.
Ключові слова: населення працездатного віку, показник дочасної смерті YLL, втрачені людино-роки, гострий інфаркт міокарда, економічні втрати. 

Purpose of the study is to determine the volume of losses of man-years of potential life among the working age population of Ukraine due to myocardial infarction mortality [I.21, I.22, I.23] in the context of the YLL premature death indicator (years of life lost due to premature mortality) and evaluate the impact of this demographic phenomenon on social and economic life in Ukraine.
Materials and methods. A complete, one-dimensional, continuous, population-based epi-demiological research was based on data where the State Statistics Service of Ukraine data-bases were used as a source of information in the calculation of the DALY indicator (2002-2015) about mortality of working age population caused by the myocardial infarction [І.21; І.22; І.23], with their summarizing and processing in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016. The retrospective, potential demographic, statistical, mathematical, abstract, graphical research methods, standard methodology for calculating the YLL premature death indicator, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis, taking into account the principles of systematicity were used.
Results. It was proved that in 2015 the number of working age population (16-59 years) of Ukraine was n=26679376 people (women - n=13659004, with P=51,20%; men - n=13020372, where P=48.80%) and amounted to P=62.39% of the total number of population in Ukraine (n=42759661), with demographic load indicator - P=607 persons aged 0–15 years and 60 years and older per 1000 population aged 16–59 years.
It was found that due to premature n=1931 deaths (men - n=1773, with P=91.82% and women - n=158, with Р=8.18%) due to MI [I.21, I.22, I.23] among working age population (n=26679376) in 2015 n=29315.73 man-years of potential life were under-lived (men – n=25364,81, where Р=86.52% and women - n=3950,92, with Р=13.48%), whereas Ukraine did not receive 1637386125 UAH 55 kop. to the total amount of GDP
Conclusions. The quantitative and economic estimation of premature loss of years of potential life among working age population as a result of death due to MI [I.21, I.22, I.23], according to the YLL premature death indicator, serves as a strong argument for determining at national level strategic priorities for government policy-making on promoting and preserving public health for the working age population in the context of premature death, which carries a financial burden on the GDP of the country.
Keywords: working age population, YLL premature death indicator, lost man-years, acute myocardial infarction, economic losses.

УДК 614.2:616.12-008.331.1-05:314.44 

Мета дослідження. Обгрунтування медико-соціальних особливостей у стані захворюваності гіпертонічною хворобою населення України.
Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження де проаналізовані статистичні дані МОЗ та Держаної служби статистики України (2002–2018) зі зведенням та опрацюванням їх у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 при використанні низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності.
Результати. До особливостей у стані захворюваності населення України гіпертонічною хворобою доречно віднести осіб вікової категорії 18 років і старше, де дана патологія реєструється в Рпер=99,8% та Рзаг=99,9% від загального числа всіх випадків даної патології; осіб працездатного віку (Рпер=54,7% та Рзаг=43,5%) та жіночої статі (Рпер=59,1% і Рзаг=60,8%), а також мешканців міст (Рпер=67,8% та Рзаг=69,1%). 
Висновки. Встановлені медико-соціальні особливості у захворюваності гіпертонічною хворобою серед населення України (доросле і працездатне населення; жінки та міські жителі) засвідчують про значний негативний вплив ГХ на стан громадського здоров’я, що потребує напрацювання на рівні держави та впровадження до практичної здоровохорони програмних цільових дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації факторів ризику у виникненні та подальшому прогресуванні гіпертонічної хвороби.
Ключові слова: Україна, населення, гіпертонічна хвороба, первинна та загальна захворюваність, діти, дорослі, працездатні особи, чоловіки, жінки, місто, село, особливості, профілактика

Purpose of the study. A substantiation of medical and social peculiarities in the state of the hypertonic disease morbidity of the population of Ukraine.

Materials and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted, where the statistical data of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (2002–2018) were analyzed, summarized and processed in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016 using a number of scientific medical and statistical research methods, taking into account the systematic principles.
Results. The peculiarities in the state of hypertonic disease morbidity of the population of Ukraine should include persons aged 18 years and older, where this pathology was registered in Рpr=99.8% and Рgen=99.9% from the total number of all cases of this pathology; persons of working age (Рpr=54.7% and Рgen=43.5%) and female persons (Рpr=59.1% and Рgen=60.8%), and urban residents (Рpr=67.8% and Рgen=69.1%). 
Conclusions. The established medical and social peculiarities in the hypertonic disease morbidity among the population of Ukraine (adults and population of working age; women and urban residents) confirm a significant negative impact of hypertonic disease on public health state, which requires the development at the state level of target program effective and efficient preventive measures to minimize risk factors in the occurrence and further 
progression of hypertonic disease.
Key words: Ukraine, population, hypertonic disease, primary and general morbidity, children, adults, persons of working age, men, women, city, village, peculiarities, prevention.

 УДК: 616.12-008.331.1-036.2(477)

Мета дослідження. Обґрунтування біостатистичних тенденцій у стані захворюваності серед населення Україні гіпертонічною хворобою та її причетності до наяних патологій класу хвороб системи кровообігу.
Матеріал і методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017 рр.) зі зведенням їх та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 з використання ретроспективного, біостатистичних та абстрактного методі дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу і принципів системності.
Результати й обговорення. Наслідки достеменно посвідчують про стійке зростання усіх форм гіпертонічної хвороби серед населення України за досліджуваний часовий період на Рзр=119,8%, коли в 2017 році даною патологією було вражено nзаг=10388376 осіб, при показ

Мета дослідження. Обґрунтування біостатистичних тенденцій у стані захворюваності серед населення Україні гіпертонічною хворобою та її причетності до наяних патологій класу хвороб системи кровообігу.
Матеріал і методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017 рр.) зі зведенням їх та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 з використання ретроспективного, біостатистичних та абстрактного методі дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу і принципів системності.
Результати й обговорення. Наслідки достеменно посвідчують про стійке зростання усіх форм гіпертонічної хвороби серед населення України за досліджуваний часовий період на Рзр=119,8%, коли в 2017 році даною патологією було вражено nзаг=10388376 осіб, при показнику поширення Рзаг= 29844,1о/оооо, що і засвідчує про наявний у кожного четвертого громадянина випадок ГХ, тоді як у Рперв=40,4% випадків ГХ супроводжувала ішемічну хворобу серця, у Рперв=23,1% - цереброваскулярні хвороби та у Рперв= 35,8%  - інсульти.
Висновки. Встановлено, що ГХ є одним з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи та має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного благополуччя та ресурсне забезпечення суспільства і вимагає, на тлі здобутих досягнень в етіопатології, діагностиці та лікуванні, від найвищих владних структур держави першочергових адекватних управлінських рішень профілактичного генезу щодо зміцнення здоров'я пацієнтів з ГХ та населення в контесті зміни способу їх життя згідно встановлених факторів ризику у виникненні даної патології.
Ключові слова: хвороби системи кровообігу, гіпертонічна хвороба, загальна та первинна захворюваність, тенденції, причетність, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, інсульт.

Purpose of the study. A substantiation by the types of morbidity of biostatistic tendencies in the development of hypertonic disease and its involvement in the existing pathologies of the class of diseases of the circulatory system among the population of Ukraine. 
Material and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted with the use of statistical data of the Health Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine and the State Statistics Service of Ukraine (1993 and 2017) summarizing and processing them in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016 using retrospective, biostatistical and abstract research methods, as well as methods of copying, deductive awareness, structural-logical analysis and systematic principles.
Results and discussion. The results clearly indicated a steady increase in all forms of hypertonic disease among the population of Ukraine over the studied time period by Рincr=119.8%, when in 2017 this pathology affected ngen=10388376 persons, with the prevalence indicator Рgen= 29844.1о/оооо, which testified that every fourth citizen had a case of hypertonic disease, whereas the hypertonic disease accompanied ischemic heart disease in Рpr=40.4% of cases, in Рpr=23.1% - cerebrovascular disease and in Рpr= 35.8% - strokes.
Conclusions. It is established that hypertonic disease is one of the most common diseases of the cardiovascular system and has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being and resource provision of society and requires, based on achievements in etiopathology, diagnos-tics and treatment, from the highest governmental structures of the state of the first priority ade-quate managerial decisions of preventive genesis on strengthening the health of patients with hy-pertonic disease and population in the context of changing their lifestyle according to established risk factors in the occurrence of this pathology.
Keywords: circulatory system diseases, hypertonic disease, general and primary morbidity, tendencies, involvement, ischemic heart disease, cerebrovascular disease, stroke.