Анотація

Мета роботи: здійснити наукознавчу характеристику інформаційних потреб науковців у сфері фармацевтичної/медичної хімії.

Матеріали й методи. Матеріалом дослідження стали дані експертного анкетного опитування за методом «снігової кулі», отримані за допомогою Google Forms від 71 фахівця у галузі фармацевтичної та медичної хімії. У дослідженні застосовано методи математичної статистики, узагальнення та систематизації.

Результати та обговорення. Системно розглянуто інформаційні потреби науковців у сфері фармацевтичної та медичної хімії в Україні. На основі детального аналізу їхніх відповідей встановлено, що сучасні дослідники переважно використовують міжнародні наукові бази даних (Scopus – 81,7 %, PubMed – 69,0 %, Web of Science – 64,8 %), водночас вітчизняні ресурси залучають лише 18,3 % опитаних. Виявлено значний, підтверджений 88,7 % респондентів, запит на створення спеціалізованої національної бази даних. Докладно представлено ключові вимоги до її наповнення, що має включати публікації українських науковців (85,1 %), інформацію про фармакологічні властивості (74,6 %) та патенти (70,1 %). Функціонально доведено, що реалізація такої ініціативи дозволить полегшити доступ до досліджень (82,1 %), посилити міжнародну співпрацю (64,2 %) та підвищити визнання української науки (56,7 %). Абсолютна більшість опитаних (97,1 %) висловили готовність користуватися такою БД.

Висновки. На підставі опитування 71 респондента, які представляють дослідницьку спільноту, пов’язану зі сферою фармацевтичної та медичної хімії, з’ясовано інформаційні потреби науковців у галузі фармацевтичної та медичної хімії, оцінено доцільність створення національної БД публікацій та окреслено вимоги до її функціоналу.

Мета роботи – визначення проблемних питань щодо кадрового потенціалу у вітчизняному аптечному сегменті з погляду фармацевтичної безпеки. Матеріали і методи. Під час роботи застосували методи інформаційного пошуку, критичного та порівняльного аналізу, онлайн-опитування, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – наукові публікації з порушеного питання, результати онлайн-опитування працівників аптечних закладів (АЗ), що здійснене за допомогою платформи Google Forms протягом вересня – грудня 2024 року. Результати. Визначено перелік проблемних питань кадрового менеджменту аптечного сегмента фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я: в АЗ працюють особи, які не мають права брати участь у наданні фармацевтичної допомоги, оскільки не мають фармацевтичної освіти; нехтування менеджментом АЗ норм права під час оформлення на роботу, вибору посади та документального супроводу працевлаштування; висока плинність кадрів; формування робочих змін із порушенням рекомендацій трудового законодавства; збільшення кількості зобов’язань непрофесійного характеру, що ґрунтуються на порушенні етичних норм професії. Встановлено, що кадрова політика АЗ для більшості фармацевтичних фахівців є незрозумілою, непрозорою, формальною і нереалізованою. Наведені факти спричиняють швидке професійне вигоряння, погіршення психологічного стану та підштовхує фармацевтичних фахівців змінювати сферу діяльності, а також впливає на якість фармацевтичної допомоги, що надається в АЗ. Встановлено, що у вищого керівництва систем охорони здоров’я, освіти та науки на фоні часткових спроб розв’язати проблеми з критичною ситуацією у фармацевтичній освіті нині немає стратегічних планів щодо кадрового забезпечення фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я. Актуалізовано питання щодо розроблення та впровадження Концепції фармацевтичної безпеки України. 

УДК 615.4(02):355.1

Мета роботи. З’ясувати рівень впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на ФБ України.

Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були попередньо обрані за допомогою якісного TOWS-аналізу 39 чинників впливу на ФБ. У дослідженні використано методи: спостереження, опитування, поєднаного з експертною оцінкою, кількісний TOWS-аналіз, математичної статистики, порівняння, узагальнення.

Результати та обговорення. Встановлено, що для ФБ держави з категорії «Загрози» дуже вагомими були два чинники: Т4. Корумпованість і некомпетентність та неефективність системи державного управління та T1. Повномасштабна російська агресія проти України; з категорії «Можливості» значно перспективними - два чинники: O5. Відновлення територіальної цілісності держави та O6. Сформованість законодавчої бази, яка передбачає механізми управління державою як у звичайних умовах, так і в умовах надзвичайного та воєнного стану; з категорії «Слабкі сторони» наближеним до дуже вагомого недоліку - чинник W7. Знецінення фармацевтичного фаху; з категорії «Сильні сторони» наближеними до значної переваги - три чинники: S4. Реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення, S5. Соціальні програми для підтримки здоров’я населення України та S3. Впровадження нових технологій (соціальні мережі, інтернет-торгівля, цифровізація, роботизація, штучний інтелект, 3D- моделювання) у фармацію.

Висновки. За даними експертної оцінки з’ясовано високий рівень оцінювання впливу усіх чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на ФБ держави, а саме: 10 чинників з категорії «Загрози» респонденти віднесли до сегмента «істотна загроза – дуже вагома загроза», 7 чинників з категорії «Можливості» - до сегмента «істотна перспектива - значна перспектива»; 14 чинників з категорії «Слабкі сторони» - до сегмента «істотна недолік – дуже вагомий недолік»; 8 чинників з категорії «Сильні сторони» - до сегмента «істотна перевага – значна перевага». На підставі підсумкової оцінки кількісного TOWS-аналізу актуалізовано необхідність розробки стратегії ФБ України як складника національної безпеки з врахуванням вагомості кожного чинника впливу.

УДК 615.276:364.33:614.2

Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.   

Матеріали і  методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п'яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.

Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.

Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки.

УДК 615.1:339.138:615.273:614.27(048.8)

Мета роботи – дослідити асортимент зареєстрованих нових пероральних антикоагулянтів (НОАК) та їх фізичну доступність в аптеках України, а також провести аналіз роздрібного ринку НОАК за 2020-2024 рр.

Матеріали і методи. Використано дані Державного реєстру лікарських засобів України, інформацію про фізичну доступність ліків в аптеках та про обсяги реалізації оральних антикоагулянтів та НОАК, а також методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, математично-статистичний та графічний.

Результати й обговорення.  З’ясовано, шо станом на грудень 2024 р. в Україні зареєстровано 4 МНН НОАК (дабігатрану етексилат, ривароксабан, апіксабан, едоксабан), представлених 6 торговими назвами та 20 асортиментними позиціями, переважно у формі таблеток. Лідерами за показником виробничої активності (ПВА) серед підприємств є Байєр АГ (Німеччина) та Фармадокс Хелскеа Лімітед (Мальта), а серед країн – Німеччина. Визначена неоднорідність фізичної доступності для окремих торгових назв та дозувань НОАК в аптеках. Загальний ринок оральних антикоагулянтів в Україні протягом 2020-2024 рр. демонстрував коливання, при цьому аптечний сегмент стабільно домінував, займаючи понад 98% ринку. Частка НОАК у загальному обсязі споживання оральних антикоагулянтів суттєво зросла: в аптечному сегменті – з 53,73% у 2020 р. до 78,83% у 2024 р., а в госпітальному сегменті – з 6,78% у 2020 р. до 68,18% у 2024 р. Відзначено стрімке зростання частки НОАК вітчизняного виробництва, яка у 2024 р. становила близько 24% ринку НОАК. Спостерігається стійке зростання популярності НОАК, насамперед ривароксабану та едоксабану, на тлі поступового зниження обсягів реалізації традиційних антикоагулянтів, таких як варфарин та феніндіон.

Висновки. Встановлено, що ринок НОАК в Україні за 2020-2024 рр. демонструє активний розвиток та зростання, витісняючи традиційні антикоагулянти. Ключовими його тенденціями є домінування ривароксабану, збільшення частки вітчизняних препаратів та абсолютно переважаюче споживання НОАК через аптечний сегмент ринку.