У тезах проаналізовано клінічний випадок генералізованої мікобактеріальної інфекції у 31-річного пацієнта з IV клінічною стадією ВІЛ-інфекції. Звертається увага на складнощі прижиттєвої діагностики туберкульозу в умовах тяжкого імунодефіциту через відсутність типових клініко-лабораторних та радіологічних ознак, що підкреслює необхідність удосконалення методів ранньої діагностики

Ми повідомляємо про випадок кліщового енцефаліту (КЕ) в імунокомпетентної 53-річної пацієнтки, яка була госпіталізована до нашої клініки на 16-й день хвороби у стані середньої тяжкості з температурою тіла до 38,4 °C та клінічними ознаками менінгоенцефаліту. За результатами люмбальної пункції виявлено помірний лімфоцитарний плеоцитоз. Було встановлено діагноз КЕ, який підтверджений епідеміологічним анамнезом (виїзд до ендемічного регіону, укус кліща) та виявленням у сироватці крові діагностичних рівнів антитіл IgM та IgG, а в лікворі — IgG до вірусу кліщового енцефаліту. Неочікувано в спинномозковій рідині методом ПЛР було виявлено ДНК HHV-7. Після призначеної терапії стан пацієнтки покращився, і її виписали на 23-й день перебування в стаціонарі. Цей клінічний випадок демонструє складність діагностичної інтерпретації за умов співіснування двох нейротропних вірусів (один із яких — HHV-7) під час інфекційного процесу. Ми наводимо дані наукової літератури щодо особливостей перебігу інфекційного процесу, спричиненого поєднаним впливом нейротропних вірусів, а також ролі HHV-7 у розвитку менінгоенцефаліту.

Випадок ілюструє, що Micrococcus luteus може викликати важкий перебіг септицемії з поліорганним ураженням – зокрема пневмонією, плевритом, перикардитом та менінгітом – навіть у імунокомпетентних пацієнтів. Хоча антибіотикотерапія була розпочата при госпіталізації, клінічний успіх був досягнутий лише після ретельного додаткового обстеження, специфічної бактеріологічної ідентифікації та тестування на чутливість, що підкреслює необхідність розглядати M. luteus як потенційного збудника у складних клінічних сценаріях.

Інфекційні та респіраторні захворювання продовжують становити основне навантаження на потужності «Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні». Хоча кількість пацієнтів із захворюваннями системи кровообігу є меншою, їхнє високе споживання ресурсів на одну особу вказує на специфічну зону для оптимізації ефективності. Збереження госпіталізацій через COVID-19 у 2025 році підкреслює необхідність продовження стратегій управління інфекційними захворюваннями та оцінки витрат.

Лайм-бореліоз є добре вивченою інфекцією, однак його зв’язок із вогнищевою склеродермією, зокрема атрофодермією Пазіні-П’єріні, досліджений недостатньо. У поданому клінічному випадку тривале дерматологічне ураження та багаторічні діагностичні труднощі зрештою були пов’язані з Borrelia burgdorferi завдяки серологічному обстеженню. Отримані дані підтвердили пізній перебіг Лайм-бореліозу та потребу в етіотропній терапії. Цей випадок підкреслює важливість серологічного тестування у пацієнтів із вогнищевою склеродермією та необхідність підвищення настороженості лікарів щодо можливого бореліозного генезу таких уражень.