Introduction. The presence of a connection of metabolic syndrome (MetS) with working conditions in various professional groups dictates the necessity to use diagnostics of its presymptomatic phase in the practice of occupational medicine.
The aim was to analyze the indices of anthropometric screening and blood lipid spectre among footwear industry workers with the aim of detecting early metabolic disorders..
Methods. It was conducted a cross- sectional study of 200 footwear industry workers: 119 male (59.5%) and 81 female (40.5%) aged 25 to 62. All workers were divided into groups according to their professional working experience: under 5 years,6 - 14 years, 15 - 21 years. Anthropometric profile indexes were determined: body height (BH), body weight (BW), waist circumference (WC) and hip circumference (HC), body mass index (BMI), waist - to - hip
ratio (WHR). Biochemical indicators of the lipid body balance were assessed by total cholesterol (TCH), triglycerides (TG), high density lipoprotein cholesterol (HDL CH), low density lipoprotein cholesterol (LDL CH), atherogenic coefficient (AC).
Results: Visceral obesity was detected among 60.56% of female work ers and 30.91% male workers. It has been found that the increasing tendency of WHR was associated with the increase of working experience. The share of workers with normal body weight according to BMI accounts for 39.7 - 41.18%.
Lipid metabolism indices among workers with working experience under 5 years do not differ from referent norm and are characterized as dyslipidemia in the experience group of 15 - 21 years. The signs of MetS development were detected in 5.0 - 5.26% (experience group under 5 years), 10.7 - 11.1% (6 - 14 years), and 23.5 - 31.8% (15 - 21 years) of footwear indu stry workers. It was higher in male workers (18.3%), than female (11.7%).
Conclusions. Professional factors in footwear industry increase the risk of develop ing MetS components. Inclusion of anthropometric and lipid statuses assessments into the monitoring of health state will help to detect individuals with early dysmetabolic disturb ances and to develop preventive instruments directed at saving metabolic health of workers in the branch.


It is observed a correlation between the administration of artificial ventilation in the neonatal period and the subsequent formation of bronchopulmonary pathology.
Aim: To study the frequency and the features of the course of broncho-pulmonary pathology in young children who were on artificial ventilation of the lungs in the neonatal period.
Materials and methods: The directions of the selection of medical histories were conducted, which was carried out by artificial ventilation of the lungs for pulmonary causes. The article presents the literature data and own experience of authors, which proves that there is a correlation between the conducted artificial ventilation of the lungs in the neonatal period and the subsequent formation of bronchopulmonary pathology.
Results: The results of a retrospective analysis of 475 children who received respiratory therapy are shown. It is a positive correlation is observed between the duration of artificial ventilation and the incidence of bronchitis (p <0.005) and pneumonia (p <0.005). There is a close correlation between the early introduction of artificial feeding and the development of allergies. We found a positive correlation between the presence of allergic pathology and hereditary predisposition to the development of atopy, gestational age and the development of bronchopulmonary dysplasia.
Conclusions: In 27% of children who stayed on artificial ventilation during the neonatal period, there was a recurrent broncho-obstructive syndrome in early childhood. Premature children who have undergone acute pulmonary disorder and hereditary hereditary burdens should be considered as a highrisk group for developing bronchial asthma. Repeated episodes of broncho-obstructive syndrome in young children, who during the neonatal period were on artificial ventilation of the lungs, were most often due to bronchial asthma, which was characterized by a severe course 

УДК 616-036.22:618.39]-037(477+477.83)

Мета. Обґрунтування прогностичної складової в процесі опрацювання моделі попередження невиношування вагітності серед жіночого населення України.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз динаміки невиношування вагітності серед жіночого населення України та Львівської області за період з 2014по 2021 роки та здійснено прогнозування показників даної патології до 2026 року. У роботі застосовано методи системного підходу та структурно- логічного аналізу, медико- статистичного аналізу та прогнозування за допомогою експоненціального згладжування за двохпараметричним методом Холта.

Результати й обговорення. За аналізований період з 2014 по 2021 роки відмічено зростання індексу співвідношення загального показника кількості невиношування до загального числа вагітностей (випадків невиношування на 100 вагітностей) з 5,50 у 2014 році до 6,22 у 2021 році в Україні та відповідно з 3,57 до 4,72 у Львівській області. З метою прогнозування нами було обрано метод експоненціального згладжування за двохпараметричним методом Холта (Holt). На нашу думку даний показник співвідношення найменше буде залежати від впливу війни та пандемії COVID-19.
За інших незмінних умов, результати прогнозування передбачають, що у 2026 році в Україні показник співвідношення невиношування до загального числа вагітностей становитиме 6,37 випадків невиношування на 100 вагітностей, а у Львівській області 5,38 випадків невиношування на 100 вагітностей.
Висновки. Аналіз показників динаміки співвідношення невиношування до загального числа вагітностей за аналізований 8-річний період як в Україні так і у Львівській області показав тенденцію до щорічного зростання даного індексу.
Погіршення демографічної ситуації за результатами дослідження, а також ймовірний розвиток демографічної кризи у зв’язку з воєнним станом в Україні та спровокованою ним масовою міграцією жіночого населення, вимагає пошуку усіх можливих шляхів, щодо попередження невиношування та врахування цієї прогностично- негативної тенденції у розробці профілактичних програм.