УДК 614.2:362.113:004.4

Актуальність. Одним з найважливіших завдань лікаря приймального відділення є встановлення правильного попереднього діагнозу і подальше скерування пацієнта у відповідне профільне відділення. На це повинно витрачатися якомога менше часу. Мета – розробка та аналіз процедури створення автоматизованого опитувальника симптомів – асистента лікаря приймального відділення. Матеріали та методи. Автоматизована програма була написана мовою мові програмування Дот нет (.net). Первинний перелік симптомів, уточнюючих запитань та варіантів медичних станів був узятий з посібників під час курсу навчання парамедиків у Сполучених Штатах Америки та Канаді. Для перевірки його точності експертні висновки протягом 2-х років надавали 5 лікарів приймального відділення Львівської залізничної лікарні. Робота була проведена з використанням методів системного підходу та структурно-логічного аналізу. Результати дослідження. Створення автоматизованого опитувальника було розділене на 3 основних етапи. Перший полягав у аргументації завдання та визначення показників ефективності роботи. На другому етапі нами було сформоване технічне завдання для команди програмістів з використанням графічного редактора для візуалізації алгоритму та переліку необхідних таблиць. На третьому етапі нами була проведена апробація опитувальника під час практичної роботи лікаря та сформовані завдання щодо покращення роботи алгоритму. Після трьох етапів покращення роботи опитувальника було проведено порівняння роботи лікаря з досвідом понад 10 років з роботою опрацьованого алгоритму. Також роботу з автоматизованим опитувальником було експериментально запроваджено в щоденну роботу приймального відділення. На останньому етапі було проаналізовано ефект від роботи лікаря з використанням опитувальника та роботу лікаря без нього. Висновки. Автоматизовані опитувальники, створені на базі літератури доказової медицини, можуть бути корисними для допомоги в роботі медичного персоналу у багатопрофільних медичних закладах, коли завдання стоїть у швидкій постановці попереднього діагнозу та скеруванні пацієнта у профільне відділення. У нашому випадку це привело до зменшення часу прийому пацієнта у приймальному відділенні на 21% та зниження кількості переведень пацієнтів між профільними відділеннями.

УДК:  615.22:616.831:339.13.017

Щороку в  світі    зростає кількість нових випадків інсультів. Більше ніж    62%    усіх    інсультів –  це   ішемічні інсульти. Ішемічний інсульт є  серйозною медико-соціальною проблемою й  однією з  основних при-чин    смерті та   інвалідності в  Україні та   світі. Вагоме значення у  фармакотерапії ішемічного інсульту має  застосування лікарських засобів, основним завданням яких    є  збільшення схоронності нервової тканини.Метою роботи було здійснення аналізу одержаних результатів обчислень показників ефективності витрат і  впливу на   бюджет під   час    застосування препарату Ксаврон® для    лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом в Україні.Матеріали дослідження: нормативно-правове забезпечення України, науково-методичні вказівки щодо медичного застосування лікарських засобів, клінічні дослідження та   відповідні рекомендації, аналітичні матеріали, дані    щодо цін   на   лікарські препарати з  агрегаторів лікарських засобів та   електронної системи публічних закупівель, тарифи на   медичні послуги згідно з  програмою державних гарантій медичного обслуговування населення. Методи дослідження: аналіз витрат (метод «знизу вверх» та   «дерево рішень»), аналіз «вартість–ефективність» та   «вплив на   бюджет», метод «площина ефективності витрат» і аналіз чутливості.Встановлено, що   метод лікування зі  застосуванням препарату Ксаврон® у  поєднанні зі  стандартноютерапією є  менш витратним за  більшої ефективності: показник «вартість–ефективність» для    медичної терапії на основі Ксаврону® становить 84 639,24 грн, водночас для стандартної терапії – 88 340,62 грн.Результати аналізу інкрементального показника ефективності (ICER) для    лікування гострого ішемічного    інсульту на   основі Ксаврону® дорівнює 24   838,69 грн.    Це   вказує на   те,   що   метод лікування зі  застосуванням препарату Ксаврон® у  поєднанні зі  стандартною терапією є  більш ефективним і  менш витратним.Проведений аналіз чутливості засвідчив стійкість фармакоекономічних розрахунків щодо зміни основних параметрів моделі. Метод терапії на   основі Ксаврону® у  поєднанні зі  стандартною терапією та   стаціонарною реабілітацією є  кращою стратегію з  точки зору    аналізу «вплив на   бюджет». Він    дає    економію коштів із  бюджету охорони здоров’я України 237    641    992,50 грн    по   всіх    пацієнтах і  додаткові витрати у  сумі 6 804,10 грн для одного пацієнта. Відповідно до   результатів прогнозування, сума зекономлених коштів бюджету охорони здоров’я України на 2023–2027 рр. (5 років) на всіх пацієнтів становитиме 1 247 480 956,10 грн.Впровадження запропонованих методів лікування дасть змогу поліпшити результати лікування пацієнтів з ішемічним інсультом, а також знизити соціальний і економічний тягар цього захворювання.

Glutathione (GSH) has been the focus of increased scientific interest in the last decades. It plays a crucial role in all major physiological processes by supplying antioxidant defenses through participating in cellular redox reactions in the human body and other living organisms. GSH also participates in detoxifying xenobiotics, protecting protein thiols from crosslinking and oxidation, regulating the cell cycle, storing cysteine, etc. The significant role of GSH in the most important physiological processes has been highlighted, such as maintaining the redox balance and reducing oxidative stress due to its ability to inactivate the reactive oxygen, nitrogen, and sulfur species. It can also enhance metabolic detoxification and regulate the function of the immune system. All of these characteristics make it a universal biomarker since its proper balance is essential for improving health and treating some age-related disorders. This review presents a current concept of the synthesis and metabolism of GSH; its main functions in a living organism, and as a precursor and cofactor; data on the use of GSH for medicinal purposes in the prevention and treatment of some diseases, as well as a nutritional strategy to maintain a normal pool of GSH in the body. The data were gathered by searching relevant information in multiple databases, such as PubMed, Scopus, ScienceDirect, and Google Scholar.

alanine (BA), being a non-proteinogenic amino acid, is an important constituent of L-carnosine (LC), which is necessary for maintaining the muscle buffering capacity and preventing a loss of muscle mass associated with aging effects. BA is also very important for normal human metabolism due to the formation of a part of pantothenate, which is incorporated into coenzyme A. BA is synthesized in the liver, and its combination with histidine results in the formation of LC, which accumulates in the muscles and brain tissues and has a well-defined physiological role as a good buffer for the pH range of muscles that caused its rapidly increased popularity as ergogenic support to sports performance. The main antioxidant mechanisms of LC include reactive oxygen species (ROS) scavenging and chelation of metal ions. With age, the buffering capacity of muscles also declines due to reduced concentration of LC and sarcopenia. Moreover, LC acts as an antiglycation agent, ultimately reducing the development of degenerative diseases. LC has an anti-inflammatory effect in autoimmune diseases such as osteoarthritis. As histidine is always present in the human body in higher concentrations than BA, humans have to get BA from dietary sources to support the required amount of this critical constituent to supply the necessary amount of LC synthesis. Also, BA has other beneficial effects, such as preventing skin aging and intestinal damage, improving the stress-- fighting capability of the muscle cells, and managing an age-related decline in memory and learning. In this review, the results of a detailed analysis of the role and various beneficial properties of BA and LC from the anti-aging perspective.

Herbal plants are considered natural pharmaceuticals but also accumulate chemical elements and compounds at high levels. 210Po and 210Pb are highly radiotoxic and may cause carcinogenesis due to ionizing radiation. Thirteen of the most popular wild-growing herbaceous plant species, mostly included in the European Pharmacopoeia, were collected across Ukraine. 210Po and 210Pb were determined in the medicinal plants, and their radiotoxicity and cancer risk were calculated. The results of 210Po activities measured in herbal raw material ranged from 2.28 Bq kg-1 dw (where dw is dry weight) in herb of common horsetail (Equisetum arvense L.) collected near Lviv to 37.7 Bq kg-1 dw in leaves of common birch (Betula pendula Roth.) from Rava Ruska. The activity concentrations of 210Pb varied from 0.44 Bq kg-1 dw in leaves of common birch from Starokostyantyniv to 28.4 Bq kg-1 dw in leaves of common birch from Mizhhirya. There were statistically significant differences between 210Po and 210Pb content in flowers, leaves, and aerial portions. The studies indicated that the estimated annual effective radiation dose from Ukrainian herbs consumption was low, ranging 5.00-82.6 µSv from 210Po and 0.56-35.8 µSv from 210Pb, while the cancer morbidity and mortality risk ranged from 10-4 to 10-6. The presented data indicated no radiological risk related to using herbal plant materials.