УДК 614.2:362.113:004.4

Актуальність. Одним з найважливіших завдань лікаря приймального відділення є встановлення правильного попереднього діагнозу і подальше скерування пацієнта у відповідне профільне відділення. На це повинно витрачатися якомога менше часу. Мета – розробка та аналіз процедури створення автоматизованого опитувальника симптомів – асистента лікаря приймального відділення. Матеріали та методи. Автоматизована програма була написана мовою мові програмування Дот нет (.net). Первинний перелік симптомів, уточнюючих запитань та варіантів медичних станів був узятий з посібників під час курсу навчання парамедиків у Сполучених Штатах Америки та Канаді. Для перевірки його точності експертні висновки протягом 2-х років надавали 5 лікарів приймального відділення Львівської залізничної лікарні. Робота була проведена з використанням методів системного підходу та структурно-логічного аналізу. Результати дослідження. Створення автоматизованого опитувальника було розділене на 3 основних етапи. Перший полягав у аргументації завдання та визначення показників ефективності роботи. На другому етапі нами було сформоване технічне завдання для команди програмістів з використанням графічного редактора для візуалізації алгоритму та переліку необхідних таблиць. На третьому етапі нами була проведена апробація опитувальника під час практичної роботи лікаря та сформовані завдання щодо покращення роботи алгоритму. Після трьох етапів покращення роботи опитувальника було проведено порівняння роботи лікаря з досвідом понад 10 років з роботою опрацьованого алгоритму. Також роботу з автоматизованим опитувальником було експериментально запроваджено в щоденну роботу приймального відділення. На останньому етапі було проаналізовано ефект від роботи лікаря з використанням опитувальника та роботу лікаря без нього. Висновки. Автоматизовані опитувальники, створені на базі літератури доказової медицини, можуть бути корисними для допомоги в роботі медичного персоналу у багатопрофільних медичних закладах, коли завдання стоїть у швидкій постановці попереднього діагнозу та скеруванні пацієнта у профільне відділення. У нашому випадку це привело до зменшення часу прийому пацієнта у приймальному відділенні на 21% та зниження кількості переведень пацієнтів між профільними відділеннями.

УДК:  615.22:616.831:339.13.017

Щороку в  світі    зростає кількість нових випадків інсультів. Більше ніж    62%    усіх    інсультів –  це   ішемічні інсульти. Ішемічний інсульт є  серйозною медико-соціальною проблемою й  однією з  основних при-чин    смерті та   інвалідності в  Україні та   світі. Вагоме значення у  фармакотерапії ішемічного інсульту має  застосування лікарських засобів, основним завданням яких    є  збільшення схоронності нервової тканини.Метою роботи було здійснення аналізу одержаних результатів обчислень показників ефективності витрат і  впливу на   бюджет під   час    застосування препарату Ксаврон® для    лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом в Україні.Матеріали дослідження: нормативно-правове забезпечення України, науково-методичні вказівки щодо медичного застосування лікарських засобів, клінічні дослідження та   відповідні рекомендації, аналітичні матеріали, дані    щодо цін   на   лікарські препарати з  агрегаторів лікарських засобів та   електронної системи публічних закупівель, тарифи на   медичні послуги згідно з  програмою державних гарантій медичного обслуговування населення. Методи дослідження: аналіз витрат (метод «знизу вверх» та   «дерево рішень»), аналіз «вартість–ефективність» та   «вплив на   бюджет», метод «площина ефективності витрат» і аналіз чутливості.Встановлено, що   метод лікування зі  застосуванням препарату Ксаврон® у  поєднанні зі  стандартноютерапією є  менш витратним за  більшої ефективності: показник «вартість–ефективність» для    медичної терапії на основі Ксаврону® становить 84 639,24 грн, водночас для стандартної терапії – 88 340,62 грн.Результати аналізу інкрементального показника ефективності (ICER) для    лікування гострого ішемічного    інсульту на   основі Ксаврону® дорівнює 24   838,69 грн.    Це   вказує на   те,   що   метод лікування зі  застосуванням препарату Ксаврон® у  поєднанні зі  стандартною терапією є  більш ефективним і  менш витратним.Проведений аналіз чутливості засвідчив стійкість фармакоекономічних розрахунків щодо зміни основних параметрів моделі. Метод терапії на   основі Ксаврону® у  поєднанні зі  стандартною терапією та   стаціонарною реабілітацією є  кращою стратегію з  точки зору    аналізу «вплив на   бюджет». Він    дає    економію коштів із  бюджету охорони здоров’я України 237    641    992,50 грн    по   всіх    пацієнтах і  додаткові витрати у  сумі 6 804,10 грн для одного пацієнта. Відповідно до   результатів прогнозування, сума зекономлених коштів бюджету охорони здоров’я України на 2023–2027 рр. (5 років) на всіх пацієнтів становитиме 1 247 480 956,10 грн.Впровадження запропонованих методів лікування дасть змогу поліпшити результати лікування пацієнтів з ішемічним інсультом, а також знизити соціальний і економічний тягар цього захворювання.

Abstract

The study aims to form a medical and psychological portrait of patients who are dissatisfied with the level of diagnostic radiological care during the COVID-19 pandemic, based on the study of their opinion on the quality of work of radiological diagnostics services in medical institutions of Lviv city and region.

Material and Methods. The study involved a sociological survey using the questionnaire method of 409 patients who applied for medical radiological diagnostics to medical institutions of Lviv city and region in 2023. According to the results of the survey, 2 focus groups were distinguished: group 1, "Dissatisfied" - 26 patients (6.36%), who expressed a certain level of dissatisfaction with the services received during the COVID-19 pandemic, group 2, "Satisfied" - 383 patients (93, 64%), who were generally satisfied with the services provided in the same period.

Results and Discussion. Based on the obtained data, certain psychological and medical features characteristic of individuals who were dissatisfied with the quality of medical diagnosis during the COVID-19 pandemic were identified, and their medical and psychological portrait was formed. Specifically, it is an individual who has already had an unsuccessful experience of visiting state health care facilities in the past, applies for a medical examination for work/study, mainly for the diagnosis of respiratory system organs, and is dissatisfied with the long waiting period until the appointed day of the examination and the long live queue for the examination, considers the attitude of the physician or another employee as unkind, is dissatisfied with the work of the diagnostic specialist and the opportunity to freely ask the physician the necessary questions, is dissatisfied with the low quality of medical equipment and cleanliness and comfort in the physician's office or the department.

Conclusions. The obtained data on the characteristic features of individuals who were not satisfied with the medical care provided during the COVID-19 pandemic will be important in improving the work of the radiation diagnostics service.