УДК 613.86-055.2:355.01(477)
Purpose: to research the quality of life of different women: those who, despite the risks, remained in Ukraine, and those who were forced to move. Materials and Methods. 376 young (25–44 years old) women were interviewed using WHOQOL-BREF questionnaire. The survey was anonymous and voluntary. The questionnaire was distributed in the form of a Google form. Results. Russia's military invasion of the sovereign European state Ukraine at the time of the democratic values dominance on the territory of Europe became a real challenge for the entire civilized world. Naturally, the war affects the emotional state, everyday life, public opinion, interpersonal relations, socio-economic situation, employment, public activity, all the factors that determine the quality of life. Despite the fact that most women do not take part in hostilities, they felt the consequences of the invasion no less acutely than men, who were forced to defend their homes from the first days of the war. A huge number of women were forced to leave their homes and rebuild their lives. For a woman, especially with minor children, this is a real challenge, because despite humanitarian aid from supporting countries, they are deprived of their families and friends, the part of life that inspires and supports them to the fullest extent. The study showed that, in general, the quality of life of women who were forced to leave Ukraine and are in physical safety during the war is not higher than that of women who stayed at home and risk their lives every day. We tried to analyze which areas of women's lives were most affected by the war. Women who left Ukraine, despite feeling safe, suffer from a lack of microsocial support and are generally not satisfied with their physical and psychological well-being, which has an impact on the overall quality of a woman's life. Conclusion. Women who stayed to live in Ukraine during the war experience anxiety much more often than women who left the country, but remain socially active, able to work and feel healthier.
Мета: дослідження якості життя різних жінок: тих, які, попри ризики, залишилися в Україні, та тих, що вимушено переїхали. Матеріали і методи. Було опитано 376 молодих (25–44 роки) жінок за допомогою опитувальника WHOQOL-BREF. Опитування було анонімним та добровільним. Анкета була розповсюджена у вигляді гугл-форми. Результати. Військове вторгнення росії у суверенну європейську державу Україну в часи панування демократичних цінностей на теренах Європи стало справжнім викликом для всього цивілізованого світу. Закономірно, що війна впливає на емоційний стан, побут і повсякдення, громадську думку, міжлюдські стосунки, соціально-економічне становище, зайнятість, громадську активність, а ці всі фактори визнача-ють якість життя. Незважаючи на те, що жінки в більшості не беруть участь у бойових діях, вони відчули наслідки вторгнення не менш гостро, ніж чоловіки, які були змушені захищати свої домівки із перших днів війни. Величезна кількість жінок була змушена покинути свої домівки та заново будувати своє життя. Для жінки, та ще й із неповнолітніми дітьми, це є справжнім випробуванням, адже, попри гуманітарну допо-могу небайдужих країн, вони є позбавленими своїх родин та друзів, тобто частини життя, яка надихає та підтримує повною мірою. Дослідження показало, що загалом якість життя жінок, що були змушені покинути Україну, та перебу-вають у фізичній безпеці в часі війни, не є вищою, ніж у жінок, що залишилися вдома і щоденно ризику-ють життям. Ми спробували проаналізувати, які саме сфери життя жінки максимально постраждали від війни. Жінки, що покинули Україну, попри відчуття безпеки, страждають від відсутності мікросоціальної підтримки та, загалом, не задоволені своїм фізичним та психологічним благополуччям, що і має вплив на загальну якість життя жінки. Висновки. Жінки, що залишилися жити в Україні в час війни, значно частіше, ніж жінки, що покинули країну, переживають тривогу, проте залишаються працездатними, соціально активними та почуваються більш здоровими.
УДК 616.831-001.34-06:616.24-008.4-085.816.2-78]001.8
У статті обговорюється сучасний погляд на проблему респіраторної тера-пії у пацієнтів із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдромом. Досліджується вибір оптимального позитивного тиску наприкінці видиху (ПТКВ) у пацієнтів із внутрішньочерепною гіпертензі-єю. Оскільки неправильне регулювання параметрів механічної вентиляції легень може суттєво погіршити результати лікування. Проведено ретро-спективний аналіз результатів лікування 34 хворих з ЧМТ (як компонента політравми), що були розділені на дві групи згідно з рівнем ПТКВ. Виявлено швидший неврологічний регрес у пацієнтів першої групи, де ПТКВ становив 8 ± 2 см вод. ст. Згідно з результатами можна стверджувати, що проблема технології МВЛ у хворих з ЧМТ потребує подальшого дослідження, залиша-ються невирішеними питання ролі церебрального і легеневого комплаєнсів, впливу ПТКВ на ВЧТ.
Головний біль є дуже частою причиною звернення по медичну допомогу жінок дітородного віку. У проведеному в Норвегії дослідженні Head-HUNT 60 % жінок віком ≤ 40 років повідомили, що впродовж останнього року відчували головний біль [1].
За Міжнародною класифікацією головного болю третього видання (ICHD-3), головний біль може бути як первинний, так і вторинний. До первинного головного болю належать мігрень, головний біль напруги, тригемінальні автономні цефалгії та інші форми, що не пов’язані з будь-якою іншою патологією. Вторинний головний біль, з іншого боку, виникає як симптом іншої патології, наприклад травми, інфекції або судинної патології головного мозку [2].
При цьому первинним головним болем, що найчастіше спонукає людину звернутися до лікаря, є мігрень. Саме мігрень є третім найпоширенішим захворюванням у світі з глобальною поширеністю до 14,7 % (приблизно в одного із семи осіб). Зазвичай напади мігренозного головного болю вперше можуть виникати у молодому віці (18-50 років) [3].
У фертильні роки поширеність мігрені в тричі вища у жінок, ніж у чоловіків. Зокрема, у цій віковій категорії приблизно 25 % жінок мають мігренозні напади [4].
Імовірною причиною цього є гормони, асоційовані із жіночою статтю. Відомо, що коливання естрогену і прогестерону можуть провокувати напади мігрені, а тестостерон, навпаки, підвищувати поріг депресії кортикального поширення (cortical spreading depression), яка є одним із первинних етапів мігренозного нападу [5].
Період вагітності є непростим періодом для діагностування та лікування мігрені. З одного боку, вагітність може зумовити зменшення або зникнення симптомів мігрені, а з іншого — призводити до розвитку нових форм мігрені або погіршення вже наявних. Крім того, обмеження використання ліків, які можуть бути призначені для лікування мігрені, ускладнює процес лікування. У цій статті розглянуто актуальні підходи до діагностики і терапії вагітних із потенційною мігренню.
УДК: 616-009.614:616.711-089
Вступ. Хірургія хребта належить до складних та травматичних оперативних втручань, що потребують адекватного анестезіологічного супроводу. Erector spine plane block (ESPB) є ефективним методом зниження інтенсивності болю, проте існує недостатньо даних про його вплив на показники гемодинаміки, крововтрату та можливі ускладнення при його застосуванні.
Мета: порівняти ESPB як компонент поєднаної анестезії із загальною анестезією без реґіонарного компоненту в контексті впливу на кількість опіатів періопераційно, крововтрату та об’єм інфузійної терапії інтраопераційно, больовий синдром постопераційно; вивчити вплив двох методів анестезії на показники гемодинаміки, часу відлучення від апарату штучної вентиляції легень та тривалість госпіталізації.
Матеріали та методи. 151 пацієнту були виконані операції на хребті. Залежно від методу знеболення пацієнти були розділені на дві групи: група 1 – загальна анестезія з ESPB; група 2 – загальна анестезія. Первинні результати дослідження: інтенсивність болю в спокої та при рухах 6, 12, 24, 36, 48 годин після операції, тривалість госпіталізації, час відлучення від штучної вентиляції легень. Вторинні результати: кількість використаного фентанілу інтраопераційно та морфіну післяопераційно, середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, об’єм крововтрати та інфузійна терапія, темп сечовиділення, упродовж операції.
Результати. Інтенсивність болю в спокої та при рухах після операції була значно нижчою в групі 1. Тривалість госпіталізації та штучної вентиляції легень була довшою у групі 2. Кількість опіатів інтра- та постопераційно була нижчою в групі 1. Частота серцевих скорочень, середній артеріальний тиск, крововтрата та інфузійна терапія була вищою в групі 2. Діурез не відрізнявся в обох групах.
Висновок. ESPB як компонент поєднаної анестезії зменшує інтенсивність болю після операції на всіх етапах спостереження, кількість наркотичних анальгетиків, тривалість штучної вентиляції легень та госпіталізації пацієнта. ESPB знижує інтраопераційну частоту серцевих скорочень та середній артеріальний тиск, зменшує крововтрату та інфузійну терапію, не впливаючи на діурез.
Barsa M.ERECTOR SPINE PLANE BLOCK WITH GENERAL ANAESTHESIA COMPARED WITH GENERAL ANAESTHESIA WITHOUT REGIONAL COMPONENT FOR SPINE SURGERY: PROSPECTIVE RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL Background. Spine surgery is a complex and traumatic surgical intervention that require sufficient anaesthesia supplementation. Erector spine plane block (ESPB) is an effective method of reducing pain intensity, but there is insufficient data on its effect on hemodynamic parameters, blood loss and possible complications.Aim. Compare the impact of ESPB as a component of combined anaesthesia with general anaesthesia without regional component on amount of opiates, blood loss and infusion therapy intraoperatively, intensity of pain postoperatively, to study the consequence of the two methods of anaesthesia on hemodynamic parameters, the time of weaning from artificial ventilation and the duration of hospitalization.Materials and methods. 151 patients underwent spine surgery. Depending on the method of analgesia, patients were divided into two groups: group 1 – general anaesthesia with ESPB, group 2 – general anaesthesia alone. Primary outcomes: intensity of pain at rest and during movements after surgery 6, 12, 24, 36, 48 hours after surgery, duration of hospitalization, time of weaning from the ventilator. Secondary outcomes: amount of fentanyl used intraoperatively and morphine postoperatively, mean arterial pressure (MAP), heart rate (HR), blood loss, diuresis, and infusion therapy during surgery.Results. The intensity of pain at rest and during movement after surgery was significantly lower in group 1. The duration of hospitalization and ventilation was longer in group 2. The amount of opiates intra- and postoperatively was lower in group 1. HR, MBP, blood loss and infusion therapy were higher in group 2. Diuresis did not differ in both groups.Conclusion. ESPB as a component of combined anaesthesia reduces the intensity of pain at all stages of observation after surgery, decrease amount of opiates, duration of artificial ventilation and hospitalization. ESPB diminish HR and SBP, minimize blood loss and infusion therapy without affecting diuresis.Key words: Erector spine plane block, spine surgery, intensity of pain, hemodynamic, hospitalization.