Мета.  Виявлення та аналіз факторів ризику виник­нення венозної тромбоемболії у пацієнтів з діагнозом гострий неускладнений калькульозний холецистит.
Матеріал і методи.  Проведено проспективний аналіз клінічної інформації 71 пацієнта з діагнозом гострий неускладнений калькульозний холецистит. Сформо­вано дві клінічні групи: у підгрупу 1А (п=6) включені хворі із діагностованою венозною тромбоемболією, у підгрупу 1В (п=65) - пацієнти, у яких венозної тром­боемболії діагностовано не було.
Результати й обговорення. У  ході дослідження вив­чено коагуляційний потенціал пацієнтів. Протромбіновий індекс на третю добу післяопераційного пе­ріоду та на час виписки був достовірно вищим, у па­цієнтів підгрупи 1А (109.1% та 123.0%) порівняно із пацієнтами підгрупи 1В (98.0% та 96.4%). Схожою є ситуація і з загальним фібриногеном: серединний рівень цього показника протягом усього часу спосте­реження виявився достовірно вищим у пацієнтів під­групи 1А (р<0,05). Серединний рівень Д-ди.меру на мо­мент виписки зі стаціонару у підгрупі 1А був на 3,6 мкг/мл вищим у порівнянні із рівнем цього показника в першу добу після оперативного втручання, а у під-групі IB - лише на 0,5 мкг/мл. Ризик виникнення ве­нозної тромбоемболії згідно зі шкалою Caprini у під­групі 1А становив 7.5 [5.5; 9.0] балів у порівнянні із 6.0 [4.0; 8.0] балів у підгрупі 1В. Оцінка ризику ви­никнення венозної тромбоемболії відповідно до шкали Rogers продемонструвала схожі результати: 8.0 [6.3;
9.8] балів для пацієнтів підгрупи 1А та 7.0 [6.0; 8.0] балів для підгрупи 1В. При оцінюванні рівня інтерлейкіну 1 бета (ILlb) встановлено підвищене його значення у підгрупі 1А - 14.0 [7.0; 33.7] пг/мл на противагу підгрупі 1В, де він становив 9.0 [3.5; 26.2] пг/мл. Подібні результати виявлено і при визначенні показників фактору некрозу пухлин TNF: серединні значення рівня цього цитокіну виявились також під­ вищеними у підгрупі 1А (13.9 [7.9; 15.8] пг/мл), аніж у підгрупі 1В (8.8 [6.0; 13.1] пг/мл).
Висновки.  За результатами проведеного досліджен­ня визначено такі чинники виникнення венозної тромбоемболії у пацієнтів з гострим неускладненим каль­кульозним холециститом: підвищені рівні на момент
отримання показників загального фібриногену, Д-ди-меру, інтерлейкіну 1 бета (ILlb) та фактору некрозу пухлин (TNF). Серединні значення суми балів оціню­ вання ризику виникнення ВТЕ згідно зі шкалами Caprini та Rogers були достовірно вищими (р<0,05) у підгрупі пацієнтів з гострим неускладненим калькульозним холециститом, у яких в подальшому роз­винулась венозна тромбоемболія  

Мета роботи: вивчення безпосередніх результатів надання ургентної хірургічної допомоги пацієнтам з ускладненим раком шлунка.
Матеріали і методи. Проаналізовано 47 карт стаціонарних хворих, яких проліковано в клініці хірургії, пластичної хірургії та ен­доскопії ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького (база - відділення N 2 2 центру хірургії КНП 1 ТМО м. Львова) за період з квітня 2020 до вересня 2022 р. Серед пацієнтів переважали чоловіки - 31 хворий (66 %), старші 60 років (35 хворих - 75 %).
Результати досліджень та їх обговорення. Основною причиною госігіталізацп в ургентному порядку була шлункова кровотеча (20 пацієнтів - 43 %). Медикаментну терапію успішно проведено у 12 (60 %) пащєшів. У решти (8 хворих - 40 %) довелося використа­ти методи ендоскопічної зупинки кровотечі, зокрема, аргоноплазмову коагуляцію. У 9 пацієнтів онкопроцес проявлявся ознаками стенозу виходу зі шлунка. Після тривалої передопераційної підготовки у 4 хворих застосовано операційне лікування — субтотальну резекцію шлунка. Решті пацієнтів (5), яким встановлено IV стадію онкологічного процесу, для ліквідації стенозу виконано ендо­скопічне стентування. Двом пацієнтам, яких госпіталізовано з ознаками дифузного перитоніту внаслідок перфорації раку шлунка, виконано зашивання перфораційного отвору із тампонадою пасмом великого сальника. Загалом, із 31 пацієнта, госпіталізованого у стаціонар з ускладненим раком шлунка, прооперовано 7 (хірургічна активність - 22,6 %). Виконано наступні операційні втручаннягастректомія з Б2-лімфодисекцією - 1 (з приводу кровотечі); радикальна субтотальна резекція - 3 (з приводу стенозу); паліативна субтотальна резекція -1 (з приводу стенозу); зашивання перфорації - 2. Після зашивання перфорації раку шлунка помер один паці­єнт, внаслідок неспроможності швів та формування шлункової нориці. Післяопераційна летальність склала 14,3 %.
Ускладнення раку шлунка розподілено на специфічні (стосуються власне наявного онкопроцесу - кровотеча, стеноз, перфорація) та неспецифічні, які виникають виключно при дисемінації процесу незалежно від його первинної локалізації.
Ключові слова: рак шлунка; ускладнення; кровотеча; стеноз; перфорація.

 УДК: 612.339:612.014.484]-08:816-053

Ревенко Олег Вікторович. Вікові аспекти фізіологічної ролі брижі та її жирової тканини за умов стресу : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / О. В. Ревенко. - Львів, 2022. - 168 с. - Бібліогр.: с. 129-160 (260 назв).

Дана робота присвячена вивченню фізіологічного значення брижі та її жирової тканини у віковому аспекті за умов висококалорійного високофруктозного харчування, індукції гострого стресу та їхнього комбінованого впливу, а також дослідженню біорегуляторного впливу сірководню (H 2 S) у збережені цілісності брижі за умов моделювання пошкоджень різного ґенезу. Вперше вивчено вікові особливості ультрамікроскопічної структурної організації компонентів брижі у нормі та закономірностей її перебудови за умов індукції гострого стресу у щурів різного віку. При вивченні вікових відмінностей морфо-функціональної ультраструктурної організації брижі та її клітинних компонентів за допомогою електронномікроскопічного дослідження, виявлено, що у старих щурів в порівнянні до дорослих, наявні ознаки дегенеративних змін мезентеріальних адипоцитів, фрагментація великих ліпідних крапель, поява дефектних мітохондрій різної форми, а також виявлено ознаки
ультраструктурних змін у мезентеріальних мікросудинах та присутність деструктивно змінених фібробластів.

The aim of this experimental study was to evaluate micro- and ultrastructural changes of the carotid sinus wall during oral consumption of low doses of monosodium glutamate (MG) and following its withdrawal. Adult male albino rats (n=39) were enrolled into the study. Carotid sinus wall morphology was assessed by light and electron microscopy at the end of week 4 and week 8 of MG oral consumption, as well as 2 weeks after its withdrawal; the results were compared with the control group. After 8 weeks of MG consumption, the wall of the carotid sinus was disorganized, endothelial layer of intima deformed, often without clear margins, the media edematous and dissected with thickened elastic membranes, and the cells of the vascular wall were showing signs of apoptosis while extra fat was present in the adventitia. Upon discontinuation of MG after 4 weeks of its consumption, the structural organization of carotid sinus wall was partially preserved, whereas no compensatory processes were registered after 8 weeks of MG administration followed by 2 weeklong withdrawal. Therefore, 8-week-long lowdose MG consumption resulted in pronounced changes of the micro- and ultra-structure of the carotid sinus wall of albino rats. Discontinuation of MG following 4 weeks of its administration partially improved the morphologic characteristics of the carotid sinus wall within 2 weeks. Withdrawal of MG after 8 weeks of its administration did not result in any improvement of the micro- and ultra-structure of the carotid sinus wall within 2 weeks.

Metabolic physiology plays a key role in maintaining our health and resilience. Metabolic disorders can lead to serious illnesses, including obesity. The pathogenesis of the new long COVID syndrome in individuals with long-term recovery after SARS-Co-2 infection is still incomplete. Thus there is growing attention in the study of adipose tissue activities, especially brown adipose tissue (BAT) and associated resilience which plays a crucial role in diferent types of obesity as potential targets for pharmacologic and nutritional interventions in the context of obesity and long COVID. The number of studies examining mechanisms underlying BAT has grown rapidly in the last 10 years despite of role of BAT in individuals with COVID-19 and long COVID is modest. Therefore, this review aims to sum up data examining BAT activities, its resilience in health, obesity, and the possible link to long COVID. The search was conducted on studies published in English mostly between 2004 and 2022 in adult humans and animal models. Database searches were conducted using PubMed, Scopus, and Google Scholar for key terms including adipose tissue, BAT, adipokines, obesity, VPF/VEGF, and pathogenesis. From the initial search through the database were identifed relevant articles that met inclusion and exclusion criteria and our data regarding adipose tissues were presented in this review. It will discuss adiposity tissue activities. Current literature suggests that there are BAT integral efects to whitening and browning fat phenomena which refect the homeostatic metabolic adaptive ability for environmental demand or survival/adaptive mechanisms. We also review neural and vascular impacts in BAT that play a role in resilience and obesity. Finally, we discuss the role of BAT in the context of long COVID in basic research and clinical research.