The properties of the spin-valve structure, based on two ferromagnetic layers divided by a layer of non-magnetic metal, in the geometry of the current perpendicular to the plane are modeled. In addition to well-known classical twochannel conductivity model proposed by Nevill Mott, the developed model takes into account spin scattering on the surface between structures. The developed model uses equivalent electrical circuits to simulate a spin valve with parallel and antiparallel alignment. On the basis of this model, the dependences of the giant magnetic resistance on two geometric parameters of the structure—the ratio between the thickness of the free and the thickness of the fixed layers, and their ratio to the length of spin diffusion—are derived. Based on the developed model, numerical data are obtained for the spin valve, where the ferromagnetic layers are made of cobalt, permalloy, iron, and nickel. The portion of surface scattering in the giant magnetic resistance is also investigated. A general conclusion is made about the slight increase of the giant magnetic resistance due to the influence of surface scattering for structures based on cobalt, permalloy, and iron, but not for nickel. This outlines the scope of applicability of the developed model. 

In the pathogenesis of acute widespread peritonitis and accompanying diabetes, a vital link is an endogenous intoxication caused by the translocation of microorganisms and their toxins from the intestine into the blood, metabolic changes, and immunological reactivity of the body. Our work aimed to investigate the microbial composition in the parietal intestinal biotope and the features of the blood cytokine profile in animals with acute disseminated peritonitis on the background of streptozotocininduced diabetes. The study was conducted on 56 sexually mature non-linear white male rats. Diabetes mellitus was modeled by a single intraperitoneal injection of streptozotocin (60 mg/kg). On the 14th day of the development of streptozotocin-induced diabetes mellitus, a 10% filtered fecal suspension (0.5 mL) was injected into the abdominal cavity of animals, and acute generalized peritonitis was initiated. Sowing on nutrient media was carried out for bacteriological research to isolate a pure culture of microorganisms and their identification. The concentration of TNF-α, IL-1β, and IL-6 was studied by solid-phase enzyme immunoassay.
The research results demonstrate an imbalance of cytokines in the dynamics of experimental acute disseminated peritonitis against the background of diabetes and quantitative and qualitative changes in the microbiota of the parietal intestinal biotope. A decrease in the number of Escherichia coli strains isolated in monoculture and an increase in the number of twocomponent and three-component microbial associations were revealed, among which Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Bacteroides spp., Proteus mirabilis, Klebsiella spp. and Candida species prevailed.

Modern aspects of the pathogenesis of acute inflammation of the peritoneum that is concurrent with diabetes involves analysis of metabolic mechanisms, in particular peroxidaton of proteins – antioxidant defense. Therefore, the objective of our study was to examine the interrelation between the processes of free-radical oxidation of proteins and antioxidant system in the dynamics of development of acute generalized peritonitis against the background of streptozotocin-induced diabetes. The study was performed on 56 non-linear white mature male rats. Diabetes mellitus was modeled by a single intraperitoneal injection of streptozotocin (60 mg/kg). On the 14th day of the development of streptozotocin-induced diabetes, we injected 10% filtrated faeces suspension (0.5 mL) into the abdominal cavity, thus initiating acute generalized peritonitis. Oxidative modification of proteins in blood serum was studied using the I. F. Meshchyshen’s method and the condition of antioxidant protection was monitored according to the activities of superoxide dismutase, catalase, content of reduced glutathione, and the level of ceruloplasmin.
The study of the parameters of free-radical oxidation of proteins and study of the condition of antioxidant system in
blood of the rats with experimental acute generalized peritonitis against the background of streptozotocin-induced diabetes demonstrated that oxidative protein modification grew, while the parameters of the activity of antioxidant system were being inhibited, depending on the stage of acute inflammation of the peritoneum. We determined inverse correlation relationships between the products of free-radical oxidation of proteins and parameters of antioxidant system on the third and on the seventh days of modelling of combined pathology. Manifestation of acute generalized peritonitis concurring with streptozotocin-induced diabetes was accompanied by a gradual accumulation of the products of free-radical oxidation of proteins and exhaustion of the antioxidant defense during all stages of the development of acute inflammation of the peritoneum, peaking on the seventh day after administration of faecal suspension (terminal stage of peritonitis). The observed inverse correlations between the levels of oxidative modification of proteins and the activity of superoxide dismutase, catalase, reduced glutathione, and ceruloplasmin on
the third and on the seventh days of modelling of combined pathology indicate a predictive role of the processes of free-radical oxidation of proteins in exhaustion of antioxidant-defense resources.

У пацієнтів із меланоцитарними новоутвореннями шкіри (МНШ) найбільш радикальним методом лікування, так званим «золотим стандартом», на думку багатьох сучасних дослідників, є хірургічне видалення – ексцизійна біопсія [1]. Особливо це важливо за наявності диспластичних (атипових) невусів, що часто поєднуються з внутрішньодермальними і в окремих випадках можуть трансформуватися в поверхнево поширену меланому шкіри (МШ) [13]. Слід зазначити, що остаточний діагноз «диспластичний невус» (пігментний невус – ПН) потрібно встановлювати тільки після гістологічного дослідження, оскільки клінічно відрізнити прогресуючий ПН від ранньої меланоми неможливо [16]. За рекомендаціями більшості авторів, при ексцизійній біопсії на всю товщину шкіри захоплення здорових тканин має становити 2–10 мм від границі новоутворення, а після виявлення МШ рекомендована реоперація – висічення післяопераційного рубця [16]. Під час гістологічного дослідження біоптатів обов’язковими є: визначення максимальної товщини пухлини за Breslow (у мм); визначення рівня інвазії за Clark; визначення виразкування первинної пухлини; визначення мітотичного індексу (кількість мітозів на 1 мм2) при товщині пухлини до 1 мм включно; наявність транзиторних або сателітних метастазів; нейротропізм; десмоплазія, оцінка країв резекції на наявність пухлинних клітин. Під час визначення поширення меланоцитарного об’єкта шкіри виникають труднощі з макроскопічною оцінкою їхнього субклінічного поширення, тому первинно визначений розмір необхідної зони безпеки (площа хірургічного охоплення здорових тканин) у разі видалення ПН може виявитись необґрунтовано великим або недостатнім. Зазвичай під час гістологічного дослідження біоптатів встановлюється глибина інвазії та відстань від країв висічення шляхом дослідження паралельних шарів препарату [11]. Однак за даного методу поза полем дослідження можуть опинитися невусні клітини, розташовані між поверхнями проведених зрізів біоптату, що являють собою не попереджуваний ризик рецидивів. Цю небезпеку рекомендують знизити шляхом збільшення кількості гістологічних зрізів, але існує певна складність у тому, що чим більші розміри видаленого утворення, тим більша відстань між зрізами та тканинами, які піддаються мікроскопії [6,10].

Гострий апендицит є найпоширенішою причиною абдомінального болю, який потребує невідкладного хірургічного втручання в дітей, і є істинно ургентною патологією шлунково-кишкового тракту. Попередній діагноз передусім ставиться на підставі клінічних даних, проте в ході подальшого дообстеження невід’ємною частиною діагностичного процесу є додаткові методи дослідження, такі як загальний аналіз крові, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини [4]. В індустріально розвинутих державах захворюваність на гострий апендицит становить від 4–6% до 12–23%, в Україні – 20–21 випадок на 10 тис. населення, переважно в осіб молодого віку [2]. У США та країнах Європи частота гострого апендициту в популяції досягає 7–12%. Щорічно у США виконують близько 250 тис. апендектомій у дорослих та близько 60 тис. у дітей, у Великій Британії – до 40 тис., у Росії – понад 220 тис., летальність становить 0,13%. Гострий апендицит найчастіше діагностують у віці 10–19 років [1,2,4]. За даними МОЗ України (2016), гострий апендицит є найчастішою та найпоширенішою причиною розвитку перитоніту. Летальність при гострому апендициті (доросле та дитяче населення) в Україні зумовлена такими факторами: тяжкістю захворювання – 19,7%; пізньою госпіталізацією – 46,1%; технічними помилками під час операції – 5,2%; тактичними помилками – 6,8%; дефектами післяопераційного лікування – 7,7%; супутніми захворюваннями – 9,3%; пізньою операцією – 5,2%. Особливо гостро проблема діагностики гострого апендициту постає у випадках абдомінального болю в  дівчат, що  пов’язано з  наявністю близько розташованих до апендикса структур внутрішніх статевих органів. Слід зауважити, що  вчасно виявлене джерело запалення в порожнині малого таза запобігає негативному впливу патологічного процесу на майбутню репродуктивну функцію. Під час діагностування гострого апендициту, окрім клінічних симптомів, лікарям допомагає УЗД, яке поширене в  медичній практиці та  дає змогу встановити правильний діагноз, провести диференційну діагностику з гострою гінекологічною патологією [6].