arrow_down arrow_left arrow_right ca compl cross fav like login meta_cat meta_coms meta_date meta_mail meta_pages meta_reply meta_user meta_views next prev search sort speedbar tags fb gp mail od tw vk ya

UDC 616.24-002.5:615.015.8]-085.281-036.8-053.2/.6

Introduction. Against the backdrop of multiple and widespread drug resistance of Mycobacterium tuberculosis (MDR-TB), there has been 
a significant decline in the effectiveness of treatment of tuberculosis (TB) patients in Ukraine and globally. Therefore, in recent years, new 
antimycobacterial drugs, such as bedaquiline (Bdq), delamanid (Dlm) and pretomanid, have been introduced to improve treatment efficacy 
 in adults, children and adolescents.
Purpose. To study the effectiveness of complex treatment with bedaquiline (Bdq) and delamanid (Dlm) in children under 18 years old with 
multiple and extensively drug-resistant pulmonary TB (MDR/XDR-TB).
Materials and methods. To study the clinical efficacy of chemotherapy with Bdq and Dlm, a retrospective cohort analysis of medical 
records was conducted. The main group consisted of 40 children with MDR/XDR-TB who received comprehensive antimycobacterial therapy 
with Bdq and Dlm; and the control group consisted of 27 patients who received treatment without Bdq and Dlm.
Results. It was found that during the first three months of treatment, there was a decrease in bacilli in all patients treated with Bdq and Dlm and in the group of patients without these new drugs (control), but in the control group, the decrease was significantly slower, p<0.05. According to the immune system parameters, after the intensive phase was completed, the activity of a specific process was 1.7 times more frequent in patients of the control group than in the main group. After completion of the course of treatment, all patients in the main group showed resorption of infiltration, compaction of foci, and formation of fibrosis in the lungs according to the results of X-ray tomographic examination. However, in 14.8% of patients in the control group, treatment failure was noted with the resumption of bacterial release and destruction in the lung tissue, and in the main group, all patients had healing of the decay cavities. In the majority (77.5%) of patients in the main group, treatment resulted in the formation of small residual changes, but large residual changes were 2.3 times more common in the control group in the form of multiple dense foci, fibrosis and residual decay cavities.
Conclusions. Studies have shown the high efficacy of complex treatment with Bdq and Dlm in children and adolescents. In particular, in MDR/XDR-TB patients treated with Bdq and Dlm, treatment results were 2 times more likely to be considered «cured» than in the control group, and 1.5 times less likely to be considered «complete». The treatment success rate in the main group was 100.0%, and in the control group — 85.2%. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.
No conflict of interests was declared by the authors.
Keywords: children, tuberculosis, adolescents, multidrug resistance, extensive drug resistance, treatment, bedaquiline, delamanid

УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6

Мета роботи — вивчити доцільність застосування натурального імуномодулятора BI-V як неспецифічної імунопрофілактики туберкульозу у контактних дітей із осередків множинної лікарсько-стійкої туберкульозної інфекції (ОМЛС-ТБІ).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 120 контактних осіб (75 дітей та 45 підлітків) із ОМЛС-ТБІ і 102 дорослих, хворих на туберкульоз, які стали джерелом інфікування. Мікробіологічне дослідження у дорослих передбачало виявлення мікобактерій туберкульозу у мокротинні методом мікроскопії мазка, посіву матеріалу на середовище Левенштейна—Єнсена, типування виділених мікобактерій на BACTEC MGIT 960, проведення тесту медикаментозної чутливості штамів мультирезистентного туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів першого та другого ряду, а також молекулярно-генетичне дослідження мокротиння, зокрема методом GeneXpert MTB/RIF і лінійного зонд-аналізу. Визначення популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів крові проведено у 25 дітей до імунопрофілактики, у 22 — після проведення імунопрофілактики.
Результати та обговорення. Більшість контактних дітей та підлітків (61,7 %) із ОМЛС-ТБІ мали супутні захворювання. Призначення з профілактичною метою імуномодулятора BI-V зменшувало у 2,0 рази частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій та загострень неспецифічних бронхолегеневих захворювань, у 2,6 разу — частоту трансформації латентної туберкульозної інфекції в активний процес, поліпшувало апетит, пам’ять, результати навчання та підвищувало фізичну активність. Латентну туберкульозну інфекцію за результатами проби Манту констатовано у 99 (82,5 %) осіб. Квантифероновий тест підтвердив наявність латентної форми туберкульозу у 104 (86,7 %) контактів, у решти результат тесту був негативним. У дітей, які отримували BI-V, латентна туберкульозна інфекція в 2,8 разу рідше переходила в активний процес порівняно з інфікованими, які не приймали цього препарату. Після завершення осіннього та весняного курсу ВІ-V відхилення у регуляторній системі та системі клітинної відповіді зникали. 
Висновки. Імуномодулятор BI-V є ефективним засобом для профілактики низки бронхолегеневих захворювань, зокрема множинного лікарсько-стійкого туберкульозу легень у контактних дітей та підлітків із ОМЛС-ТБІ.
Ключові слова. Туберкульоз, діти, підлітки, осередки туберкульозної інфекції, імуномодулятор, контакт, профілактика.

УДК 614.2:616-053.31/.(477.83)(091)

Мета: представити концептуальні підходи до надання неонатальної допомоги населенню на регіональному рівні.
Матеріали та методи. Maтеріалом дослідження слугувала вагома інформація про формування та розвиток підрозділів неонатальної допомоги дитячому населенню Львівської області. Методи дослідження: ретроспективного аналізу, бібліосемантичний та медико-статистичний.
Результати. Представлено важливі кроки у формуванні неонатальної допомоги населенню на регіональному рівні.
Висновки. Аналіз досвіду Львівської області у створенні обласної системи неонатальної допомоги населенню свідчить, що регіональний підхід до комплексного надання медичної допомоги вагітним (роділлям) і новонародженим є дієвим у покращенні результатів такої допомоги у сучасних умовах. Важливими є стратегічне планування медичної допомоги дітям та подальше вивчення існуючих викликів і потреб у тогочасних умовах реформування медичної галузі.
Ключові слова: неонатологічна допомога, перинатальна допомога, стратегічне планування, регіональний підхід, модель,смертність.


Purpose: to present conceptual approaches to the provision of neonatal care to the population at the regional level.
Materials and methods. The material of the study was significant information on the formation and development of neonatal care units for children in the Lviv region. Research methods: retrospective analysis, bibliosemantic and medical-statistical.
Results. Important steps in the formation of neonatal care at the regional level are presented.
Conclusions. The analysis of the experience of Lviv region in creating a regional system of neonatal care shows that the regional approach to the comprehensive provision of medical care to pregnant women in labour and newborns is effective in improving the results of such care in modern conditions. Strategic planning of medical care for children and further study of the existing challenges and needs in the current conditions of healthcare reform are important.
Key words: neonatal care, perinatal care, strategic planning, regional approach, model, mortality.

УДК 616.33:615.37-053.31

Малюкові кольки (МК) — це функціональний шлунково-кишковий розлад, який вражає до 25 % немовлят протягом перших 3 місяців життя з типовим піком поширеності у віці близько 6 тижнів. Незважаючи на десятиліття досліджень, на цей момент патогенез МК залишається недостатньо зрозумілим і вважається багатофакторним. Cтан кишкового дисбактеріозу може відігравати певну роль у прояві симптомів МК, модулюючи різні нервові, ендокринні, імунні й гуморальні сигнальні шляхи. З огляду на те, що дисбактеріоз може відігравати значну роль у патогенезі МК, становить інтерес модуляція кишкового мікробіому, включно з використанням пробіотиків. Згідно з рекомендаціями ESPGHAN 2023 для лікування синдрому малюкових кольок у немовлят на грудному вигодовуванні рекомендоване застосування L.reuteri DSM 17938 або B.lactis BB-12. Нововведенням була рекомендація щодо застосування саме B.lactis BB. Bifidobacterium animalis subsp. lactis (BB-12®) є добре відомим пробіотиком, який позитивно змінює склад кишкової мікробіоти та функцію імунної системи

Мета роботи – оцінити стан біоценозу товстої кишки у пацієнтів із синдромом подразненої кишки та ожирінням.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати спостережень за 120 пацієнтами з абдомінальним ожирінням/надлишковою масою тіла. Серед обстежених хворих було 47 (39,2%) чоловіків і 73 жінок (60,8%), віком від 25 до 50 років. Шляхом опитування проводили ретельний збір скарг, анамнезу захворювання та життя, аналізували дані об'єктивних обстежень. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (підтверджений у 62 хворих) за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу. Додатково проаналізовано мікробний пейзаж товстої кишки хворих з поєднанням СПК та ожиріння.

Результати досліджень. Ожиріння за абдомінальним типом виявлено у 116 (96,7%) пацієнтів. Надлишкову масу тіла виявлено у 9 (7,5%) пацієнтів. Ожиріння І ступеня діагностовано у 75 (62,5%) хворих, ІІ ступеня у 27 хворих (22,5%), ІІІ ступеня у 9 хворих (7,5%). Тривалість ожиріння/надлишкової маси тіла становила від 1 до 10 років.

Рецидивуючий абдомінальний біль впродовж останніх 3 місяців при загальній тривалості не менше 6 місяців встановлено у 62 (51,7%) пацієнтів: чоловіки – 24 (38,7%), жінки – 38 (61,3%).

Встановлено, що в усіх без винятку хворих на СПК із переважанням діареї виявлені ознаки порушення мікробіоценозу кишківника: зменшення кількості лакто- та біфідобактерій та одночасне зростання умовно-патогенної мікрофлори.