УДК 616.314-039.71-053.2(048.8)

Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань, їх поширеність досягає 85%. Клінічні спостереження та дані літератури свідчать про високі темпи розвитку та прогресування карієсу і запальних захворювань тканин пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування. Це вказує на необхідність запровадження ефективних підходів до профілактики та лікування, які передбачають підвищення рівня стоматологічного здоров’я до початку, під час та після завершення ортодонтичного лікування.
Мета дослідження. Провести аналіз та узагальнення літературних джерел з вивченням сучасних відомостей про особливості профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА у дітей, у тому числі з психоневрологічними розладами. 
Результати та їх обговорення. Аналіз літературних джерел свідчить, що для профілактики та лікування стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА використовуються медикаментозні заходи місцевої та загальної дії, професійна та індивідуальна гігієна порожнини рота, дієта з високим вмістом кальцію, фосфору тощо. Важливими є також рекомендації щодо ортодонтичного лікування у дітей з психоневрологічними розладами, згідно яких ортодонтичне лікування має бути спрямоване на прийнятний результат, а не на ортодонтичну досконалість; необхідно враховувати тяжкість вади та можливі пов’язані з нею психосоціальні та медичні обмеження, а також ступінь можливого лікування пацієнта. Разом з цим у літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження, у яких вивчаються проблеми лікування та профілактики стоматологічних захворювань, які виникають при лікуванні ЗЩА у дітей з психоневрологічними розладами.
Висновки. Аналіз літературних джерел вказує на те, що на сьогодні недостатньо вивчені питання профілактики карієсу і захворювань тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні ЗЩА, особливо у дітей з психоневрологічними розладами. Тому актуальним є подальший пошук та розпрацювання ефективних методів профілактики основних стоматологічних захворювань, які виникають в процесі ортодонтичного лікування цих дітей, на основі поглибленого вивчення чинників ризику їх виникнення.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, карієс, пародонт, профілактика, лікування, діти.

Метою нашого дослідження було вивчення окремих показників неспецифічної резистентності в динаміці розвитку експериментального пародонтиту (ЕП) та іммобілізаційного стресу (ІС) та вплив на них тіоцетаму. У роботі встановлено, що досліджувані нами показники, а саме фагоцитарне число, фагоцитарний індекс та НСТ-тест зростають в периферичній крові морських свинок. Застосування тіоцетаму спричиняє коригуючий вплив на показники фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу та НСТ-тесту (їх зниження) у периферичній крові тварин при ЕП та ІС.

Monosodium glutamate (MG) is a popular food additive that is widely used for flavor enhancement. It is considered relatively safe for consumption in many countries since the time it was first discovered in 1907. However, various disorders have been attributed to MG exposure, while its toxic effects were reported in numerous studies. MG was associated with obesity, metabolic, gastrointestinal, reproductive and other disorders, while damage to satiety center was attributed to its use. However, some of the experimental studies conducted in the past had several flaws in their design or execution that presumably could have affected the results’ extrapolation onto the human population. Further studies are needed to establish monosodium glutamate role in induction and progression of vascular pathology, particularly its effects on the morphology of carotid sinus and adjacent structures, as information on this particular issue is scarce. The objective of this study was to analyze early morphologic changes of carotid sinus under the influence of a low dose of monosodium glutamate administered orally by means of electron microscopy in experimental setting. Carotid sinuses of 10 adult male albino rats were studied by electron microscopy following 4, 6 and 8 weeks of oral administration of 10 mg/kg monosodium glutamate daily. The data was compared with the results of morphologic study of carotid sinus in the control group of 10 adult male albino rats. The data obtained suggests that monosodium glutamate oral consumption is associated with alterations of carotid sinus wall consistent with dystrophy and hypoxia at the early stages of exposure and apoptosis, fibrosis and lipid transformation at the later stages, while carotid glomus shows signs of cellular damage and apoptosis at a slightly later point in time but then the alterations worsen progressively. Further investigation is needed to evaluate morphologic changes of carotid sinus and adjacent structures associated with monosodium glutamate withdrawal.

Carotid artery pathology is one of the leading causes of cerebral stroke. Among thepathogenetic factors in the development of carotid artery damage, disorders of lipidmetabolism, atherosclerosis, and metabolic syndrome occupy a prominent place. The alimentary factor is extremely important in this context. Monosodium glutamate is one of the most common food additives, which is often used uncontrollably and can cause changes in the structure and functions of organs and tissues. The purpose of the study: to analyze the dynamics of morphological changes in the carotid sinus area under the influence of monosodium glutamate when administered orally in an experiment. The area of the carotid sinus of 20 male laboratory white rats that received sodium glutamate orally at a dose of 10 mg/kg/day for 8 weeks was studied by morphological methods at the macro- and microstructural levels after 6 and 8 weeks of the experiment. The obtained data are compared with the results of a morphological study of the same area in 20 animals of the control group. Statistical processing of animal weight was performed using MS Excel 2007 software. Mean ± standard deviation was determined. After 6 weeks of the experiment, when evaluating the histological structure of the wall of the internal carotid artery in the area located directly above the bifurcation, when compared with the control group, multiplication and folding of the intima were found in the experimental group, presumably associated with the proliferation of endothelial cells under the influence of sodium glutamate, detachment of the endothelium and lysis of individual endotheliocytes, as well as uneven thickening of elastic media fibers and disruption of their structure. Attention was drawn to the accumulation of white fat perivasally and in the zone of the carotid glomus, as well as the disorganization of nerves and the expansion of vessels of the microcirculatory channel. After 8 weeks of the experiment, the negative dynamics of structural changes were noticeable: signs of increased inflammatory infiltration, deformation of the vessels of the microcirculatory bed with thickening of their walls and narrowing of the lumen, stasis, noticeable degranulation of cells of type I carotid glomus
cells, the appearance of single labrocytes (mast cells) in the infiltrate. The amount of adipose tissue (white fat) in the area of the carotid sinus and the perivasal bifurcation of the carotid arteries, as well as in the immediate vicinity of the carotid glomus, also increased markedly, and a tendency towards thickening of adipose tissue was noted. Thus, monosodium glutamate with systematic oral use can cause a violation of the structural organization of the carotid sinus, the wall of the carotid arteries and the carotid glomus, and the severity of changes in dynamics increases. Further research is needed to clarify the nature of the structural changes in the carotid sinus under the conditions of withdrawal of monosodium glutamate, as well as to find possible ways of correction