УДК 547.722+547.771:547.412.11:547.233:547.491.3

Матійчук Юлія Едвардівна. Синтез та біологічна активність похідних фуранкарбонованих кислот : [спец.] 226, 22 /  Б. Е. Матійчук  - Львів, 2024. - 229 с. - Бібліогр.: с. 190-217 (234 назви).

1. Розроблено ефективну методологію синтезу комбінаторних бібліотек амідів фуранкарбонових кислот та 2-азагетарил-3-(5-арилфуран-2-іл)-акрилонітрилів різноманітної будови. Достовірно підтверджена їх будова за допомогою фізико-хімічних методів. Отримано 96 нових органічних сполук. Для усіх них досліджена біологічна активність, ідентифіковано 17 сполук-хітів. 2. Ідентифіковано 2-[(2,4-диметил-3-фуроїл)аміно]-4,5-диметоксибензоат та 2,5-диметил-N-[5-(4-хлоробензил)-1,3-тіазол-2-іл]фуран-3-карбоксамід як сполуки-лідери з найбільш вираженою протизапальною активністю, що перевищує дію ібупрофену. 2,5-Диметил-N-[5-(4-хлоробензил)-1,3-тіазол-2- іл]фуран-3-карбоксамід проявляє також і значну протипухлинну дію, що може бути використано для поліфармакологічного та мультитаргентного підходах drug design. 3. За результатами скринінгу протипухлинної активності похідних фурантіазольних гібридів ідентифіковано високоактивний 3-(5-бензотіазол-2-ілфуран-2-іл)-2-(4-фенілтіазол-2-іл)акрилонітрил, що проявляє протипухлинну дію в наномолярних концентраціях з суттєвим цитотоксичним впливом на клітинні лінії лейкемії. 4. Ідентифіковано N-[5-(арилметил)-1,3-тіазол-2-іл]-1-бензофуран-2- карбоксаміди як перспективний клас сполук з високою протипухлинною дією. Серед них найвища цитотоксичність спостерігалася для N-[5-(3-метилбензил)-1,3-тіазол-2-іл]-1-бензофуран-2-карбоксаміду зі значенням MG-MID = 2.03 мкМ. Найчутливіші до цієї сполуки були клітинні лінії лейкемії та епітеліального раку кишківника. 5. Серед досліджених амідів та тіоамідів фуранкарбонових кислот наявні ефективні протигрибкові агенти щодо штаму Cryptococcus neoformans ATCC 208821, найактивніші серед яких були N-(2-метилфеніл)-5-[2-(трифторметил)феніл]-2-фурамід та 4-{[5-(4-ізопропілфеніл)-2-фурил]карбонотіоіл}морфолін. Цитотоксичність цих речовин щодо ембріональних клітин нирок людини та еритроцитів людини не спостерігалася. Вони не проявляють антибактеріальної дії як до грам- позитивних, так і грам-негативних бактерій. 6. Для синтезованих сполук виявлено певні закономірності «структура-біологічна дія», що є передумовою для подальшого цілеспрямованого планування досліджень цього класу сполук. 7. Здійснено in silico дослідження ADME-Tox параметрів з використанням інтернет-ресурсів pkCSM i SwissADME для найбільш активних сполук. Для них прогнозується високий рівень абсорбції з шлунково-кишкового тракту. Для більшості сполук передбачається рівномірний розподіл між тканинами і плазмою. Розрахунки показують, що ці сполуки належать до 3-6 класу токсичності, проте для деяких з них прогнозується імовірність прояву мутагенності (тест Еймса) та гепатотоксичності.
8. У результаті виконаних досліджень біологічної активності для подальшого вивчення запропоновано низку перспективних сполук, для яких
ідентифіковано значну протизапальну (5 сполук), протипухлинну (7 сполук) та протигрибкову (6 сполук) активності, що перевищують показники дії
препаратів порівняння.

УДК: 616.995.132-06:616.1-006.6:616.379-008.64]-036.22
Описано клінічний випадок діоктофімозу людини в поєднанні з раком нирки та цукровим діабетом 2-го типу. Імовірно, що причиною цього паразитарного ураження було вживання некип’яченої води або недостатньо термічно обробленої прісноводної риби. Крім того, у цьому описі представлені епідеміологічні та клінічні характеристики діоктофімозу людини, що покращує розуміння цього паразитарного ураження.

Ключові слова: Dioctophyma renale, рак нирки.

A medical case of human dioctophymosis in combination with kidney cancer and type 2 diabetes is described. Presumably the cause of this parasitic lesion was the consumption of unboiled water or insufficiently heat-treated coarse fish. Furthermore, the epidemiological and clinical characteristics of human dioctophymosis represented in this description, which improves the understanding of this parasitic lesion.

Keywords: Dioctophyma renale, renal cancer.

УДК:616.314-057.87:374.7]:37.03+378)

Узагальнено, що здобуття неформальної освіти студентами стоматологами має низку особливостей, серед яких інформаційна насиченість основної освіти, технологічна складність сучасних стоматологічних послуг, висока вартість освітніх програм для стоматологів. Аналіз поінформованості студентів щодо неформальної освіти проведений за результатами анкетування у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, Івано-Франківському національному медичному університеті, Львівському медичному університеті, Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського. Виявлено, що 62% опитаних студентів не здобувають неформальну освіту. Щодо їх поінформованості про ресурси неформальної освіти ми отримали збіг в усіх трьох групах стейкхолдерів –студентів, викладачів, роботодавців. Як пріоритетні обрано ресурси: Prometheus, Coursera, Udemy, edX.org, KhanAcademy, navychka. З тих студентів, які користуються електронними ресурсами неформальної освіти лише 13,6% виділяють понад чотири години на тиждень. Спрямованість студентів розглянута за пріоритетною до освітньої діяльності мотивацією, зорієнтованість на: самовдосконалення себе; професійне самовдосконалення; спілкування і взаємодію, розширення свого соціального простору. Виявлено перевагу чотирьох пріоритетів: 50% визначили, що метою здобуття освіти є вдосконалення знань та вмінь за напрямом навчання, 36% –особистісний розвиток, 30% –здобуття вмінь та навичок поза напрямом навчання; 27% –розширення сфери спілкування. Важливим показником для характеристики спрямованості стало визначення бажаної тематики програм неформальної освіти: 40,5% учасників опитування обрали бізнес та підприємництво. Щодо критеріїв важливих у виборі, то 66% обрали гнучкий графік навчання, 54% –співвідношення ціни навчання і його потенційної корисності; 36% –особисто привабливі програми.

Ключові слова: студенти стоматологи; неформальна освіта; професійне вдосконалення студентів.

It is summarized that the acquisition of non-formal education by dentistry students has a number of features, including the information filling of basic education, the technological complexity of modern dental services, the high cost of educational programs for dentists. The analysis of students’ awareness about non-formal education was carried out based on the results of a questionnaire at Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ivano-Frankivsk National Medical University, Lviv Medical University, I.Ya.Horbachevsky Ternopil National Medical University. It was found that 62% of the surveyed students do not receive non-formal education. Regarding their awareness about non-formal education resources, we found a match in all three stakeholder groups – students, teachers, employers. Resources are selected as priorities: Prometheus, Coursera, Udemy, edX.org, Khan Academy, navychka. Of those students who use electronic resources of non-formal education, only 13.6% allocate more than four hours a week. The orientation of students is considered according to the priority motivation for educational activities, directed to: self-improvement; professional self-improvement; communication and interaction, expanding one’s social space. Four priorities have been identified: 50% determined that the purpose of obtaining an education is to improve knowledge and skills in the field of study, 36% – personal development, 30% – acquisition of skills and abilities outside the field of study; 27% – expansion of the sphere of communication. An important indicator for characterizing the orientation was the definition of the desired subject of non-formal education programs: 40.5% of survey participants chose business and entrepreneurship. As for the important criteria in the choice, 66% chose a flexible study schedule, 54% chose the ratio of the price of the study and its potential usefulness; 36% –personally attractive programs.

Keywords: dentistry students; non-formal education; professional development of students.

Abstract: A combination of systemic antibiotics with scaling may provide an additional advantage over scaling alone in the periodontitis treatment in terms of clinical loss of attachment and change in pocket depth. The use of antibiotics should be justified by a determined need and should not replace adequate local treatment. Different treatment protocols have been proposed, but their indications and efficacy remain controversial. The study aims to analyse the literature on the use of antimicrobial agents for non-surgical periodontal therapy and to compare different protocols for prescribing antimicrobial agents. A search in MEDLINE and EBSCOhost electronic databases was conducted using relevant MeSH words. Targeted studies had to be published within the last five years. Studies were selected based on inclusion and exclusion criteria. Data from selected studies were extracted and analysed. Ten randomized clinical trials were included in the review. The general conclusions of this review indicate a positive effect of antibiotics as an adjunct to non-surgical treatment of chronic periodontitis, regardless of antimicrobial drugs used in the reviewed studies. A prospect for further research is a comparative analysis of the effectiveness of the use of antimicrobial agents and probiotics as an adjunct to the non-surgical treatment of chronic periodontitis.

Keywords: Antimicrobial agents, Chronic periodontitis, Non-surgical treatment of chronic periodontitis, Periodontal pocket, Systemic antibiotics.

Резюме. В Європейських рекомендаціях із профілактики серцево-судинних захворювань (ESC, 2016, 2021) генералізований пародонтит (ГП) виділяють як один із факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Припускають, що вогнища хронічної інфекції в порожнині рота при ГП можуть ініціювати розвиток атеросклерозу та погіршувати перебіг ІХС. З іншого боку, порушення системної й регіональної гемодинаміки внаслідок ІХС може спричиняти стійкі метаболічні та функціональні зміни в тканинах пародонта. Мета цієї публікації — аналіз літературних джерел щодо результатів поширеності, структури й особливостей клінічного перебігу ГП у хворих на ІХС, зокрема даних власних досліджень, а також обговорення взаємозв’язку основних етіологічних та патогенетичних механізмів вказаних захворювань.

Ключові слова: генералізований пародонтит, ішемічна хвороба серця, етіологія, патогенез, клінічні спостереження, огляд літератури.