УДК 616.9-053.2-036:355(477)

Представлено клінічні випадки хвороб у дітей,переміщених із зони бойових дій, які тривалий час перебували в бомбосховищах у тісному контакті з великою кількістю людей, в тому числі хворих на різні інфекційні недуги. Діти за короткий час перенесли по декілька
інфекційних хвороб, що послабило їх імунний статус. Клінічні випадки демонструють: тяжку геморагічну форму вітряної віспи з вторинною тромбоцитопенією; мультисистемний запальний синдром, асоційований з COVID-19, із симптомокомплексом, схожим на кір; вторинний гнійний менінгоенцефаліт (E. coli), який ускладнив субдуральну гематому. Командна робота кваліфікованих фахівців різних спеціальностей дала
бажаний результат – усі діти одужали.

УДК 616002.195:616002.197:576.08:616.071:616022.7:61600:616094 

Гостра Епштейн–Барр вірусна (ЕБВ) інфекція – інфекційний мононуклеоз (ІМ) – характеризується гарячкою, спленомегалією, збільшенням лімфатичних вузлів, гепатитом. У 85,8% пацієнтів з ІМ виявляється тонзиліт, етіологія і клінічне значення якого тривалий час дискутуються.
Мета: встановити клінічні і лабораторні особливості перебігу ІМ, спричиненого ЕБВ, що супроводжувався тонзилітом та колонізацією слизової піднебінних мигдаликів патогенними мікроорганізмами; з'ясувати чинники, пов'язані з цим процесом.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 67 дітей віком від 1 до 18 років з діагнозом ІМ. До групи 1 увійшло 43 дитини, у яких посів слизу із зіва виявив патогенну факультативно аеробну мікрофлору; до групи 2 було включено 24 пацієнти, у яких результати бактеріологічних досліджень слизу зіва були негативними або виявлено мікроорганізми, що відносять до резидентної нормофлори.
Результати. Перебіг ІМ у групі пацієнтів з гострим тонзилітом бактеріальної етіології був важчим, переважно внаслідок виразного гіпертермічного синдрому. Вміст у крові С-реактивного протеїну, антистрептолізину О та аланінамінотрансферази у цих пацієнтів був достовірно вищим. Статистичний аналіз підтвердив пріоритетний внесок у процес колонізації слизової оболонки піднебінних мигдаликів у пацієнтів з ІМ таких чинників, як жіноча стать, пора року, вік та перебіг хвороби з виразною гепатомегалією, гіпертермією та високим вмістом атипових мононуклеарів у периферичній крові.
Висновки. Встановлено важчий перебіг ІМ у групі пацієнтів з гострим тонзилітом бактеріальної етіології. Чинниками, які пов'язані з колонізацією слизової оболонки піднебінних мигдаликів патогенними мікроорганізмами, є жіноча стать, пора року, вік, гепатомегалія, гіпертермія та високий вміст мононуклеарів у крові.

УДК 616-093/-098:616-01/616-06

Резюме. У статті проаналізовані клінічні дані, показники крові, результати бактеріологічного дослідження слизу з мигдаликів, активність ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ) у слині дітей із гострим інфекційним мононуклеозом (ІМ), зумовленим Епштейна — Барр-вірусною (ЕБВ) інфекцією. Обстежені 280 дітей віком від 7 місяців до 19 років 8 місяців з ІМ, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській інфекційній клінічній лікарні. До групи 1 увійшли 234 дитини з ІМ ЕБВ-етіології, до групи 2 були включені 46 дітей з ІМ, зумовленим вірусом Епштейна — Барр і цитомегаловірусом. У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом були виявлені виражена гепатоспленомегалія, лімфаденіт, гугнявість та хропіння, гіпертермічний синдром та гострий тонзиліт. При бактеріологічному дослідженні була виді-лена низка збудників, яких можна класифікувати як патогенну чи умовно-патогенну флору. У 43,8 % дітей з ізольованою формою мононуклеозу та в 51,7 % дітей із коінфекцією були ідентифіковані збудни-ки роду Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeroginosa та грибки роду Candida. З’ясовано, що тяжчий перебіг захворювання та вірогідно вища активність ЛДГ спостерігаються в дітей з інфекційним мононуклеозом, зумовленим коінфекцією. Різко підвищена активність ЛДГ у слині пацієн-тів з ІМ за наявності патогенної мікрофлори на слизових вказує на наявність деструктивних процесів у тканинах мигдаликів

УДК 616.988.55:(616.31+616.321)]-022]-053.2-07

Актуальність.
Мікробіота ротової порожнини є індивідуальною і сталість її складу забезпечує протективну функцію, що
регулюється імунною системою. Дисбіотичні зміни в складі мікробіоти призводять до порушення місцевого імунітету та розвитку захворювань. При активізації герпетичної інфекції спостерігається пригнічення імунної відповіді, що сприяє підвищенню рівня колонізації бактеріями слизової, зокрема при гострому перебігу інфекційного мононуклеозу (ІМ).
Ціль:
вивчити особливості видового складу мікробіому ротової порожнини та його чутливість до антибактеріальних препаратів у пацієнтів з ІМ.
Матеріали та методи.
Оглянуто 306 дітей, віком від 7 до 236 місяців. Основна група (n=280) – діти з ІМ. Група порівняння (n=26) – діти з діагнозом «гострий тонзиліт». Основна група була поділена на дві підгрупи: підгрупа І – 234 дитини з ІМ, зумовленим вірусом Епштейн-Барр (ЕБВ), та ІІ підгрупа – 46 дітей з коінфекцією вірусу ЕБВ та цитомегаловірусу (ЦМВ). Обстеження проводили відповідно до протоколу лікування: загальний та біохімічний аналіз крові, визначення антитіл класу IgM до ЕБВ та до ЦМВ, бактеріологічне дослідження слизу з ротоглотки з подальшим визначенням чутливості виявлених збудників до антибактеріальних препаратів.
Результати.
У дітей, хворих на ІМ з коінфекцією, більш висока частота виділення пневмококу. За певних умов це може призводити до генералізації бактерійної інфекції. У дітей з гострим тонзилітом частіше виявлявся Staphylococcus aureus і Streptococcus pyogenes. Це підтверджує залучення бактерійного фактору з можливим подальшим розвитком гнійно-запального процесу. А також при тонзиліті висівалися дріжджеподібні гриби і формувалися бактерійно-грибкові асоціації. S.pyogenes має вищий рівень резистентності до β-лактамних антибіотиків у дітей з коінфекцією. Чутливість Staphylococcus aureus до всіх антибіотиків (крім пеніцилінів) менша у дітей з коінфекцією, ніж у дітей з гострим тонзилітом. Більш високий рівень резистентних до антибіотиків штамів виявлено серед ізолятів Enterococcus spp., особливо у дітей з ІМ.
Висновки.
Розвиток ІМ супроводжується мікроекологічним дисбіозом слизових оболонок ротоглотки і мигдаликів, котрі не забезпечують достатнього рівня колонізаційної резистентності, що сприяє поширенню антибіотикорезистентності серед представників як резидентної, так і транзиторної мікробіоти .

Abstract

Aim. To evaluate the features of pharynx tonsils mucous membrane colonization by pathogenic and opportunistic microorganisms by using the pharynx palatine tonsils epithelium electron microscopic examination of the patients with infectious mononucleosis and acute streptococcal tonsillitis.

Materials and methods. Two patients – patient P., 12 years old with a confirmed diagnosis of infectious mononucleosis and patient A., 8 years old with confirmed acute streptococcal tonsillitis. The patients were taken a bacteriological examination of the mucus and epithelium scraping from the surface of the pharyngeal tonsils. Tissue samples were examined in the electron microscopy laboratory of the Lviv National University.

Results and discussion. 36 tonsils epithelial tissue micro preparations of patient A. and 41 micro preparations of patient P. were studied. Streptococcus pyogenes, Str. pneumoniae, Str. viridans, Сandida albicans, as well as non-pathogenic bacteria: Diphtheroides sp., Neisseria sp., Corynebacterium spp. were identified as a result of the patient P. bacteriological examination of mucus from the surface of the pharyngeal tonsils. Staph. aureus, Str. viridans, Str. pneumoniae were identified during a bacteriological examination of patient A. Eosinophils with a two-segmented nucleus, specific granularity, and phagocytosed spherical bacteria in the cytoplasm were detected during the histological examination of the materials taken from the surface of the patient’s tonsils with acute tonsillitis. Research showed that bacteria were accumulated not only in the structure of extracellular detritus. Numerous bacteria accumulations were also found in the cytoplasm of the epithelial cells in the patient with infectious mononucleosis. The cell's shape looked like a bunch of grapes.

Conclusions. The electron microscopic examination showed differences in the coccal flora localization: the extracellular localization of bacteria in the patient with acute bacterial tonsillitis and intraepithelial presence of the bacteria in the patient with tonsillitis during infectious mononucleosis were found.