УДК 618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3

За статистичними даними, під час вагітності спостерігається розвиток гіпотиреозу з підвищенням рівня тиреотропного гормону гіпофіза в 2,0—2,5% випадків, тиреотоксикозу внаслідок хвороби Грейвса — у 0,2%, транзиторного гіпертиреозу внаслідок невгамовного блювання вагітних — у 2—3%, автоімунного тиреоїдиту — у 10,0%. У післяпологовий період розвиток тиреопатій реєструють у 5—9% породіль. У 70—80% випадків діагностують хворобу Грейвса, у 20—30% — пригнічення функції щитоподібної залози (ЩЗ).

Мета роботи — вивчити особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок із вузловими утвореннями в щитоподібній залозі за умов йодної недостатності.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 159 вагітних, які постійно проживають в умовах йодної недостатності. Пацієнток розподілили на дві групи — 52 жінки з наявністю в анамнезі оперативного втручання на ЩЗ із приводу вузлового утворення (перша група) та 57 жінок, яким призначили консервативне лікування з приводу вузлового зоба під час даної вагітності (друга група). Контрольну групу сформували із 50 практично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. За терміном вагітності та віком жінки в групах статистично значущо не відрізнялися.

Результати. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду в організм вагітної призводить до перинатальних ускладнень і потребує проведення моніторингу йодного балансу протягом вагітності, у післяпологовий та ранній неонатальний період. Загроза переривання вагітності при оперативному лікуванні вузлового зоба була в 42,3% пацієнток, при консервативному лікуванні — у 56,1%, плацентарна дисфункція — у 76,9% жінок 1‑ї групи і 57,9% жінок 2‑ї групи, прееклампсія І ступеня тяжкості — у 11,5 та 12,3% відповідно, анемія легкого і середнього ступеня тяжкості — у 78,9 і 64,9%, що статистично значущо (р <0,05) перевищує аналогічні показники в контрольній групі.

Висновки. У вагітних із вузловими утвореннями ЩЗ зафіксовано більшу кількість ускладнень упродовж вагітності незалежно від способу лікування вузлового зоба, ніж у жінок із фізіологічним перебігом вагітності.

УДК 618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я нестача йоду є основною причиною розумової відсталості в дітей та негативно впливає на перебіг гестації та пологів. Щорічно у світі народжується понад 100 тис. дітей із кретинізмом. Останніми роками в Україні відзначається істотний ріст ендемічних захворювань щитоподібної залози, основною причиною яких є недостатнє споживання йоду. Йододефіцитні стани підсилюються соціально‑економічними, екологічними та радіологічними чинниками. В Україні неналежним чином здійснюється масова й групова йодна профілактика.

Мета роботи — визначити прогностичні чинники розвитку акушерської та перинатальної патології у вагітних за йодного дефіциту.

Матеріали та методи. Для складання діагностичної таблиці прогностичних чинників невиношування вагітності проаналізовано 185 випадків загрози переривання вагітності (у першому триместрі — 111, у другому — 56, у третьому — 18) і 223 контрольні спостереження (без загрози невиношування вагітності). Підтвердженим вважали діагноз, установлений із застосуванням усіх необхідних методів обстеження вагітних.

Результати. До чинників ризику виникнення перинатальної патології належать гіпотироксинемія (діагностичний коефіцієнт (ДК) –2,5) і йодурія у вагітних <100 мкг/ л (ДК=–1,9). В інтранатальний період негативно впливають дискоординація та слабкість пологової діяльності (ДК=–8,1). Прогностично сприятливими чинниками для постнатальної адаптації новонародженого є рівень тиреотропного гормону в пуповинній крові >10 мМО/ мл (ДК=–4,6), особливо >20 мМО/ мл (ДК=–8,3). Проведення йодної профілактики (ДК=+7,7) і йодурія у вагітних 200—400 мкг/ л (ДК=+5,1) сприяють поліпшенню перинатальних результатів.

Висновки. Ретроспективна перевірка прогностичної значущості діагностичної таблиці у 188 пацієнток із дифузним нетоксичним зобом виявила чутливість 76% і специфічність 68%. На підставі проведених досліджень визначено чинники ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, оцінено їхню інформативність. Розроблено алгоритм, представлений діагностичною таблицею прогнозу ускладнень вагітності пологів і несприятливого перинатального завершення в жінок з ендемічними тиреопатіями.

Встановлено, що застосування фізичних вправ з гирями формує базу для розви-тку основних фізичних якостей, позитивно впливає на покращення резерву функцій зовнішнього дихання, функціонального стану серцево-судинної системи, відновлення частоти серцевих скоро-чень, сприяє розвитку м’язової системи та покращенню рівня фізичного здоров’я студентів. Доведено, що студенти, які займалися фізичними вправами з гирями, досягли «безпечної зони» рівня фізичного здоров’я, що сприяло покращенню їхнього самопочуття, підвищенню ефективнос-ті навчання та готовності до виконання завдань майбутньої професійної діяльності.

Необхідність вивчення та застосування нових методів лікування раку має вирішальне значення для медичної галузі. Такі технології, як імунотерапія, CAR-T-клітинна (chimeric antigen receptor) терапія показали перспективні результати лікування різних видів раку, особливо гострий мієлоїдний лейкоз, гострий лімфобластний лейкоз, неходжкінську лімфому та множинну мієлому. Ці інноваційні підходи допомагають покращити результати пацієнтів, мінімізувати побічні ефекти та підвищити загальну якість життя. Дослідження та розробки в цій галузі продовжують просуватися, пропонуючи надію на більш ефективне та персоналізоване лікування раку в майбутньому.

УДК 616.351-006.6-071.1 : 614. 2