УДК 378.622.32

Статтю присвячено проблемі побудови, впровадження та реалізації педагогічної системи підготовки майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології на засадах ситуативно-комунікативного моделювання і аналізу отриманих результатів її реалізації.

Розглянуто програму дослідницько-експериментальної роботи, в якій відображено методику проведення констатувального, формувального та підсумкового експериментів. Констатувальний етап, крім проведення початкової діагностики рівня готовності майбутніх стоматологів до професійної взаємодії в дитячій стоматології, мав на меті наукове обґрунтування обраних діагностичних методик і методів дослідження, вибірку експериментальних і контрольної груп, заміри вихідного стану досліджуваного готовності магістрів стоматології. Формувальний етап спрямовувався на впровадження та реалізацію педагогічної системи підготовки майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології на засадах ситуативно-комунікативного моделювання, функціонування цієї системи в кожній експериментальній групі, контроль за дотриманням усіх умов експерименту, проведення проміжних діагностик формування готовності до професійної взаємодії. Підсумковий етап передбачав виявлення досягнутого в результаті реалізації педагогічної системи рівня готовності майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології, порівняльний аналіз результатів у всіх експериментальних групах і у зіставленні з контрольною групою, проведення підсумкової діагностики й узагальнення отриманих результатів. Отримані в межах дослідницько-експериментальної роботи дані засвідчили незначні зміни сформованості готовності до професійної взаємодії майбутніх стоматологів контрольних груп та значущі зміни в експериментальних групах. Приріст високого рівня сформованості досліджуваної готовності в контрольних групах становив +2,3 %, а в експери- ментальних – +9,09 % (на 6,79 % більше); приріст середнього рівня: в контрольних групах – +13,82 %, а в експериментальних – +35 % (на 21,18 % більше). Зменшення задовільного рівня відбулося отже: в контрольних групах на -9,68 %, а в експериментальних – на -35,91 %. Також відбулося зменшення студентів з низьким рівнем: у контрольних – на 6,45 %, а в експериментальних – на 8,18 %.

Ключові слова: педагогічна система; дослідницько-експериментальна робота; майбутні стоматологи; готовність до професійної взаємодії; педагогічний експеримент; аналіз результатів.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

Встановлено,щовсучаснихумовахдоособистостімайбутніхдитячихстоматологіввисуваютьсяпідвищенісоціальнітапсихологічнівимоги.Найважливішазних оволодіннянавичкамиміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,безякихвирішеннязавданняпідвищенняякостіжиттяісоціальногофункціонуванняпацієнтів виявляється неможливим. Окреслені навички набувають особливої значущості у професійній діяльності дитячих стоматологів під час розгляду питань, пов’язаних із комплаєнтністю пацієнтів, під час профілактичної та реабілітаційної роботи, а також у межах виникнення конфліктних ситуацій. Успішність майбутніх дитячих стоматологів у міжособистісній професійній взаємодії забезпечується поєднанням професійних знань і навичок спілкування як психологічних властивостей особистості лікаря-стоматолога. Метою статті визначено відображення ефективних практичних стратегій використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніхдитячихстоматологівдопрофесійноївзаємодії.

Використанняситуативно-комунікативнихтактиквпідготовцімайбутніхдитячихстоматологівдопрофесійної взаємодії базувалося на створенні складних комунікативних ситуацій, формування навичок професійної взаємодії шляхом симуляції природного спілкування лікаря з пацієнтом. Узагальнено, що використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії забезпечують набуття студентами низки практичних навичок, зокрема: збору інформації для побудови довгострокових партнерських відносин; взаємодії з пацієнтами залежно від їхнього типу; культури поведінки в процесі професійної взаємодії; здійснення мотивуючої бесіди; професійного інформування пацієнта; застосування психотера-певтичних методик для саморегуляції власного емоційного стану.

Ключовіслова:медичнаосвіта,підготовкадоміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,майбутнідитячісто- матологи,ситуативно-комунікативнітактики.

УДК 378.14:316.77].001.11.616.31-053.2

У цій статті обґрунтовано структуру авторської концепції підготовки майбутніх дитячих стоматологів засобами ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії. Авторська концепція поєднує кілька сфер діяльності суб’єктів наукового дослідження: медичної, оскільки організація науково-дослідницького процесу стосується представників сфери охорони здоров’я; стоматологічної, позаяк цільовим аспектом окреслюється підготовка майбутніх лікарів-стоматологів, професійна діяльність яких зосереджується в системі педіатричної стоматології; освітньої, що спрямовує на оновлення стоматологічної освіти у медичних закладах вищої освіти за рахунок використання сучасних педагогічних технологій і відтак розглядається як педагогічна концепція. Концепція складається з п’яти концептів і відображає послідовність, поетапність і логіку здійснення наукового дослідження. Конкретизовано сутність актуалітетно-аргументаційного, перспективно-інноваційного, науково-методологічного, методично-забезпечувального та аналітично-результативного концептів дослідно-експе- риментальної роботи. У концепції враховуються інтегративність різновекторних напрямів наукового пошуку. Аргументовано доцільність осучаснення професійної підготовки майбутніх стоматологів дитячого віку для формування готовності до професійної взаємодії, що зосереджує увагу на прогресивних змінах у системі вищої медичної освіти. Узагальнено погляди дослідників стосовно необхідності вдосконалення професійної підготовки студентів з урахуванням різноспрямованості навчання майбутніх педіатричних лікарів-стоматологів. Висвітлено науково-методологічне обґрунтування науково-дослідницького пошуку в контексті дослідження. Обґрунтовано необхідність методичного забезпечення практичного аспекту експериментальної роботи та доведення достовірності отриманих результатів. Підкреслено наявність інтеграції всіх визначених концептів у цілісній авторській концепції підготовки майбутніх дитячих стоматологів засобами ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії.

Ключові слова: концепція, концепт, професійна підготовка, дитячі стоматологи, ситуативно-комунікативні моделі, професійна взаємодія.

УДК 378.14:37.13.2:316.77] :616.31-053.2

У статті конкретизовано закономірності та принципи підготовки майбутніх дитячих стоматологів засобами ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії. Охарактеризовано загальнодидактичні принципи науковості, систематичності та послідовності навчання, зв’язку навчання з життям, системністю і систематичністю, унаочнення й активності навчання. Визначено специфічні принципи: професійної суб’єктності, екстраполяції результатів самоосвітньої діяльності студентів у нові умови інтерактивної взаємодії, візуалізації авторських ситуативних моделей професійної взаємодії, сепарації важливих моментів ефективної професійної взаємодії.

Ключові слова: професійна підготовка; майбутні дитячі стоматологи; ситуативно-комунікативні моделі; професійна взаємодія; закономірності; принципи навчання.

УДК 378.14:001.8:316.77]:616.31-053.2

У статті аргументовано доцільність урахування науково-методологічних засад підготовки майбутніх дитячих стоматологів засобами ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії. Відзначено зацікавленість дослідників проблемою методологічного забезпечення освітнього процесу в професійній підготов- ці майбутніх стоматологів. Конкретизовано сутність гносеологічного, діяльнісного, праксеологічного, аксіологічного, акмеологічного, синергетичного, компетентнісного та системного підходів у підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії засобами ситуативно-комунікативних моделей. Узагальнено, що використання гносеологічного підходу спонукає студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності та зумовлює врахування діяльнісного підходу, що сприятиме опануванню студентами всіх аспектів функціоналу майбутніх лікарів. Використання праксеологічного підходу базується на теоретичному обґрунтуванні організації раціональної діяльності. Визначенню студентами власних вершин (акме) у професійному становленні сприяє окреслення особистісно важливих цілей. Тому особливої актуальності набуває реалізація аксіологічного та акмеологічного підходів. Ситуативне моделювання професійної взаємодії майбутніх дитячих стоматологів розглянуто як творчу майстерню для пошуку студентами особистісно важливих цілей і вершин. Задля врахування різновекторних складників у професійній підготовці компетентного фахівця використовують компетентнісний підхід. Узагальнено, що при комплексному врахуванні спрямованості кожного методологічного підходу можна отримати кращий результат, ніж в умовах концентрації уваги лише на одному підході. Відзначено сумісність та узгодженість спільного впливу всіх підходів у підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії, що базується на використанні синергетичного підходу. Ураховуючи цілісність системи освіти та поєднання в ній різноспрямованих методологічних підходів, підкреслено важливість використання системного підходу в підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії.

Ключові слова: методологічні підходи, дитячі стоматологи, професійна підготовка, ситуативне моделювання, професійна взаємодія.